Боже Слово, що приходить з любов'ю і силою, здатне зцілити нещастя. Людина, яка не дозволяє, щоб на ній перебували Божі благословіння, але шукає благословіння від світу, не побачить добро, коли воно прийде.
"Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає! І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому... Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його! І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!" (Єр.1705-08)
Сьогодні ми поговоримо про благословенну людину. Бог навчає нас бути дійсно благословенними. Боже Слово говорить:
"Ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!" (Пс.6612)
Одного разу, кілька місяців тому, Джей сказав мені: "Не можу дочекатись того моменту, коли побачу Ісуса Христа лицем до лиця". Ця фраза добре запам'яталась мені. Так, Він провів мене крізь вогонь і воду в благословенне місце.
"Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур." (Пс.1830)
Військо має відношення до демонічних сил, тобто я вражаю демонічне військо і перебираюсь через мур, який вони будують. І все це через те, що ця людина — благословенна.
"Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків, та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує! І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!" (Пс.0101-03)
Це його спосіб мислення і він не зів’яне. Боже Слово говорить, що буде він як дерево, над потоком посаджене. В Псалмі 8407 говориться: "ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, і дощ ранній дає благословення"; тобто, ми проходять через складні проблеми і "ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні" (Пс.8408). Я можу проходити через важкі випробовування, і навіть впасти в них, але, завдяки Ісусу Христу посушливе місце перетворюється на джерело, і дощ покриває це місце благословенням. Іншими словами, при переході через випробовування, наше життя стає благословенням, завдяки тому, через що ми пройшли.
"Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його! І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!" (Єр.1707-08)
Це чудова людина! Вона сповнена духом, не бачить спеки, що приходить. Кожного разу, коли я проходжу через якісь труднощі, я розмірковую про всі дивовижні події, які відбулись в той день. Я думаю про дорогоцінних людей в моєму серці, про дорогоцінне бачення дивовижних служителів, які допомагають нам, про прекрасне молодіжне служіння в школах, які ми маємо. Я завжди розмірковую про всі прекрасні події, які відбуваються. Якщо хтось йде у вічність, я просто думаю: "Тільки уяви, де він зараз! Лицем до лиця з Господом. Немає більше смутку, страху, душевного болю, плачу, страждання або смерті". Мені б хотілось, щоб ви навчились цьому. Можливо, ви вже так робите. Мені б хотілось, щоб ви навчились, як підходити до кожного дня і моменту, щоб ви не бачили спеки, коли вона приходить.
У Леноксі, Штат Массачусетс, у нас був чудовий друг — Ед Месорі. Він був відданим римським католиком, народженим згори, завжди свідчив про Ісуса Христа. Я ніколи не чув від нього жодного невдоволення. Коли ми проходили через якісь труднощі, то він дзвонив нам і говорив: "Ви пастор Стівенс?". "Так" - відповідав я, - "О, як вас Бог любить, ви ж проходите через випробовування! І як вас ненавидить сатана!". Ми з ним проводили час і за чашкою кави. Але ось він захворів на рак. Під час хвороби ми часто говорили з ним. Він ніколи не пропускав служіння в католицькій церкві, але приходив і в нашу церкву. Він виступав з нашої кафедри і завжди говорив про Христа — єдину дорогу, єдину правду і життя. І він завжди був позитивно налаштованим. Мені казали, що він невимовно страждав. Коли я провідував його, то він в свої останні моменти за землі промовляв: "Ви знаєте, що в цьому є доброго?" Я спитав "Що?" "У мене буде більше часу розмовляти з Ісусом, слухати Ісуса, бути з Ним, молитись за людей. О, це дивовижний час для мене!". Медсестра розповідала мені, через що він насправді проходив. Але він не бачив спеки, коли спека приходила. Я гадаю, що це дивовижно, що б не відбувалось з нами — не в'янути під час посухи і не переставати приносити плід. Зелене листя — тобто, сповнене енергією Божественної сили і Божественної милості, і Божественної благодаті. Це і означає те, що написано в Псалмі 2302: "На пасовиськах зелених оселить мене".
А ось історія про маленького шестирічного хлопчика. Його батьки в той час не були спасенними, батько загинув в аварії, його мати, будучи не спасенною, не могла цього витримати. І ось що сказав цей хлопчина: "Мама, все буде добре, тому що Бог знає все і попіклується". Він не побачив спеки, коли спека прийшла. Листя не зів'яне у благословенної людини. Це чудовий принцип: коли людина простягає своє коріння біля потоків вод, тобто Святим Духом і категоріальними доктринами, має таку віру і дивиться на Ісуса Христа серед всього іншого, то ця людина не побачить спеки.
"Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає! І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому." (Єр.1705-06)
Це не означає, що він піде до пекла. Якщо він спасенний, то спасенний. Але він не буде благословенним Богом. Тут використовуються три слова для людини: гебер (іврит) — сильна людина, адам — крихка людина, і басар — слабкий (плоть). Тобто, сильна людина у плоті, що покладається на життя адама, стає залежною від своєї слабкості. Він покладається на силу людини, яка в дійсності - крихка, і обов'язково виявить, що це стане його слабкістю. Сильна людина надіється на людську плоть, і потім її слабкість стає її силою. В якому ж контрасті до неї знаходиться віруючий в Ісуса Христа, який знає свою слабкість.
Згадайте чудовий вірш з Першої книги Царів 0838 "кожен почує рану свого серця". Дійсно, немає жодної людини, яка б не пересвідчувала якісь страждання. Ісус Христос звільняв людей від страждань (Мр.0310). У кожної людини є свої страждання. Зверніть увагу — це страждання необхідно пройти через Ісуса Христа, ріку Святого Духа, коріння Божого Слова і віру, яку дає Ісус, коли ми сконцентровані і віруємо, та ставимо Його попереду нашої віри.
Слава Богу за позбавлення від страждань! Деякі з них походять від генетичного коду через спадок Адама, але коли неушкоджене насіння поглинає Боже Слово і Воно живе і перебуває вічно, то воно справляється з цим нещастям. Алілуя! І коли у вас були неприємності та страждання, і вони пройшли, то вже не мають влади над вами. Вони поховані в гробниці з Ісусом Христом, тому що слово життя і слово сили, і слово благодаті — найпрекрасніше в світі, і тому ми більше не маємо цих страждань.
"Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця." (Євр.0412)
Боже Слово, що приходить з любов'ю і силою, здатне зцілити нещастя. Людина, яка не дозволяє, щоб на ній перебували Божі благословіння, але шукає благословіння від світу, не побачить добре, коли воно прийде. Часто ви намагаєтесь зцілити шлюб людей, але один з них не бачить добре. Бог міг би змінити все, але людина не дозволяє, тому що не бачить добре. Мені подобається, що ми не бачимо спеки, але бачимо добре, яке походить від Бога. Про людину, що не приймає благословіння, говориться, що вона буде як кущ у пустелі, тобто пуста рослина без живлення, під сонцем в пустелі. Далі говориться, що вона оселиться в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому.
Боже Слово говорить про інший рівень достатності:
"Навчився я бути задоволеним із того, що маю. Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі." (Флп.0411-12)
"Великий же зиск то благочестя із задоволенням." (1Тим.0606)
Як багато разів ставалось так, що в мене не було грошей, не було дому, крім якогось тимчасового притулку, і я мав Божу достатність! Великий же зиск то благочестя із задоволенням. Біблія в Посланні до Євреїв 1305 говорить: "Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте". Будьте задоволені і потім прийміть те, що Бог дає вам.
"Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!" (Флп.0408)
Який дивовижний Бог! Якщо правдиве, якщо чесне — думайте; якщо праведне і чисте — думайте над цим, якщо гідне хвали — думайте, якщо любе — думайте. Все, що чеснота і похвала, якщо є якесь збудування — ось коли ви не бачите спеку, коли вона приходить, але помічаєте добре. Найпрекрасніше в світі — це бачити добре, коли воно приходить. Немає жодного моменту, коли ви не могли б сказати, що дещо прекрасне не відбувається з вами. І особливо мені подобається, що Бог говорить нам, як думати. Послухайте, якщо щось не правдиве, не чесне, не справедливе, не чисте, не любе, не гідне хвали, не є чеснотою, то не думайте про це ніколи. Позитивна віра походить з позитивного мислення, а позитивні обітниці з позитивності Божої благодаті.
Була одна пара, жили вони на горі, і кожного разу через будь-який привід сперечались один з одним, кричали і волали. Їх можна було почути за милю. Їх не хвилювало, що інші чують. І ось, баптистський проповідник привів їх до Христа. Він постукав у двері їхнього будинку і розповів про Спасителя. Він проводив з ними багато часу, і їхнє життя зовсім змінилось. Коли ця пара встановила правильні взаємини з Богом, то вони стали свідчити всім навколо. Їм кажуть - "ви раптом стали такі релігійні". Вони відповідають: "Ні, ми прийняли Ісуса, і до того ж, ми ніколи не впадемо і не втратимо свої вінці". Ця пара, від часу прийняття Христа, стала такою радісною. Дивовижне перетворення любов'ю.
Перший раз, коли я проповідував про безумовну любов, ніхто не покинув зібрання, всі залишись до півночі. Ми просто співали і молились, ніколи я не бачив такого. Це був чудовий вечір. Після зібрання одна жінка прийшла додому, а її чоловік, алкоголік, що ніде не працював, прийшов додому о третій годині ранку, ліг спати, а вона встала на коліна поруч з його ліжком і стала молитись. Коли він прокинувся, вона спитала: "Хочеш, я принесу тобі кави?". Він спитав її: "Зараз п’ята ранку, і ти стоїш тут, щоб спитати, чи не хочу я кави?". "Так" - відповіла вона, - "я хочу сказати тобі дещо". Вона принесла йому каву: "Я хочу, щоб ти пробачив мене за всі ці роки, що я не любила тебе безумовною любов’ю. Я згрішила проти Бога, і прошу тебе, будь ласка, пробач мене!". Він сказав: "Куди ти ходила вчора ввечері?". Вона відповіла: "Тут є один проповідник з Мейну". Він спитав: "А де він зараз, я хочу піти до нього". Вона сказала: "Я думаю, що нам треба трохи почекати, хоча б до пів восьмої". І ось вони прийшли, і він чудесно прийняв спасіння. Він більше ніколи не пив. Він влаштувався на гарну роботу. Не проповідник привів його до Христа, але його дружина, яка сказала: "Пробач мене, я не любила тебе безумовною любов’ю всі ці роки". Він сказав: "Я повинен тебе пробачити? Я нікчема?". Вона сказала: "Любий, Бог не дивиться на тебе, як на нікчему".
Подумайте про поля віри, які Бог дав нашій церкві: концентрація, відсутність відволікань. Концентрація без відволікань створює зв’язок світла, життя і любові з Богом. Вона робить Його силу доступною для передачі і проникнення не тільки в розум та емоції, але і в нашу біологічну сутність.
"Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити." (Ів.1010)
Перед нами супротивник — бог цієї системи світу, який робить все можливе, щоб красти, убивати і нищити — це його сутність, його програма. "Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали" продовжується далі. Зверніть увагу на контраст!
Коли помирала дочка старшини синагоги в Євангеліє від Марка 0536, Ісус промовив: "Не лякайсь, тільки віруй". І ми затверджуємо це в кожній сфері нашого життя — не лякайся, тільки віруй. Це наш Господь.