Бог Червоного моря — Бог ріки Йордан. Карл Генрі Стівенс

Можливо, деякі з вас стикаються зараз з тим, з чим ніколи раніше не мали справи. Можливо, це фінансові труднощі, домашні труднощі. Бог не змінився, Бог Червоного моря, Який заплатив за ваші гріхи, тепер збирається зробити для вас ще дещо.

"І встав Ісус рано вранці, і вони рушили з Ситтіму, та й прийшли аж до Йордану він та всі Ізраїлеві сини. І переночували вони там перше, ніж перейшли. І сталося по трьох днях, і перейшли урядники між табором, і наказали народові, говорячи: Коли ви побачите ковчега заповіту Господа, Бога вашого, та священиків-Левитів, що несуть його, то ви рушите з вашого місця, і підете за ним. Тільки віддаль між вами та між ним буде мірою коло двох тисяч ліктів. Не наближайтеся до нього, щоб ви знали ту дорогу, якою підете, бо ви не ходили цією дорогою ані вчора, ані позавчора. І сказав Ісус до народу: Освятіться, бо Господь узавтра чинитиме чуда поміж вами. І сказав Ісус до священиків, говорячи: Понесіть ковчега заповіту, і перейдіть Йордан перед народом. І понесли вони ковчега заповіту, і пішли перед народом. І сказав Господь до Ісуса: Цього дня розпочну Я звеличувати тебе на очах усього Ізраїля, який буде бачити, що як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою. А ти накажеш священикам, що носять ковчега заповіту, говорячи: Коли ви ввійдете до краю води Йордану, станете в Йордані. І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: Підійдіть сюди, і послухайте слів Господа, Бога вашого. І Ісус сказав: По цьому пізнаєте, що Бог Живий поміж вами, і конче Він вижене перед вами ханаанеянина, і хіттеянина, і хіввеянина, і періззеянина, і ґірґашеянина, і євусеянина. Оце ковчег заповіту Владики всієї землі переходить перед вами через Йордан. А тепер візьміть собі дванадцять мужів з Ізраїлевих племен, по одному мужеві на плем'я. І станеться, коли спиняться стопи ніг священиків, що носять ковчега Господа, Владики всієї землі, у воді Йордану, буде спинена вода, що тече зверху, і стане одним валом. І сталося, коли рушив народ зо своїх наметів, щоб перейти Йордан, а священики, що несли ковчега заповіту перед народом, і коли носії ковчегу прийшли до Йордану, а ноги священиків, що несли ковчега, занурилися в воду скраю, а Йордан був повний по всі береги свої всі дні жнив, то спинилась вода, що зверху текла, стала одним валом, дуже далеко від міста Адама, що збоку Цортану, а та, що текла до степу, до Солоного моря, стекла зовсім, і була відділена, а народ перейшов навпроти Єрихону. А священики, що несли ковчега заповіту Господнього, стали міцно на сухому посередині Йордану, і ввесь Ізраїль переходив по сухому, аж поки не скінчив переходити Йордан увесь народ." (І.Н.0301-17)

В книзі Вихід 1213 у землі Ґошен Господь сказав: коли побачу кров, обмину вас. Для цього потрібно забити ягня і намастити кров'ю одвірки дверей. Ці три місця помазання говорять про триєдність духа, душі і тіла, але ніде не говориться, що хтось міг наступати на них. Далі прийшло велике заохочення у книзі Вихід 1413 — "стійте спокійно і побачите спасіння, Господь буде воювати за вас (1414), йдіть вперед (1415)". Армія фараона гналася вслід за Ізраїлем, і Бог вчинив диво: Він розсунув води Червоного моря, послав сильний вітер. Ізраїль пройшов між водами, а коли армія фараона увійшла за ізраїльтянами, Господь накрив її водами моря. Це чіткий духовний образ Христа, Який помер за нас, коли ми все ще були грішниками (Рим 0508).

"Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих." (Рим.0506)

Це Бог Червоного моря. Але сьогодні Він є Богом ріки Йордан. Мойсей, великий Божий слуга пішов додому на небеса. Ізраїльтяни отримали нового лідера. У Повторенні Закону 3401 Мойсей піднявся на гору Нево. Гора говорить про правління. Він помолився, і Бог звелів покласти руки на Ісуса Навина (Втор.3409). Це говорить про ототожнення з Божим керівництвом. Ісус Навин став наступником Мойсея. Всі продовжували оплакувати. Траур зайшов набагато далі, ніж було потрібно. Нарешті, Бог сказав Ісусу Навину "А тепер уставай, перейди цей Йордан. Мойсей, мій слуга, помер. Час йти вперед" (І.Н.0102). Потім Він говорить, що кожне місце, на яке ступить нога Ісуса, буде віддане йому (0103).

"Пам'ятайте те слово, що вам наказав був Мойсей, раб Господній, говорячи: Господь, Бог ваш, що відпочинок дає вам, дав вам цей Край." (І.Н.0113)

Він дасть спокій і приведе тебе в Край, пам'ятай це. В книзі Ісуса Навина Бог говорить:

"Приготуйте собі поживу на дорогу, бо по трьох днях ви переходите цей Йордан." (І.Н.0111)

Три дні говорять про силу воскресіння. Бог сказав: "Пам'ятай". Пам'ятай, що Бог зробив при Червоному морі. Пам'ятай, що Бог зробив у книзі Вихід 1525, коли вода була гіркою, а два з половиною мільйони людей спраглими, і Бог звелів Мойсею кинути дерево у воду — це говорить про хрест. Гірка вода стала солодкою. Пам'ятай — означає думай. Пам'ятай, як у 16-му розділі книги Вихід Бог давав тобі свіжу манну щоранку і в два рази більше на суботу. Пам'ятай це. Пам'ятай, як у 17-му розділі книги Вихід вода вийшла зі скелі, і Бог навмисно поставив тебе у положення, де тобі потрібно довіряти Йому. Вода говорить про Святого Духа (1Кор.1004). Скеля - це Христос, але все відбулось і буквально.

Потім Він сказав у книзі Повторення Закону 2904 — "пам'ятай про свій одяг і взуття, як Я попіклувався про них. Протягом 40 років, коли не було жодних запасів, коли зростали твої діти, росло й взуття, і одяг, і Я оберігав їх так, щоб вони не зношувались. Пам'ятай, як Я вчиняв з тобою". Він сказав: "Пам'ятай, як Я вивів тебе з Єгипту, щоб ти увійшов в Ханаан, обіцяний край" (Вих.1303,05). В обіцяному краї є вороги і битва, але ми завжди маємо перемогу Христа, щоб скинути ворога.

Потім Він сказав: "Пам'ятай хмару вдень і вогонь вночі (Вих.1320-23). Пам'ятай, Я вів тебе. Не думай, що Я не зможу вести тепер! Не думай, що Я не зможу цього зробити! Я маю ту саму силу. Те, Ким Я був вчора, Я є і сьогодні. Тим, Хто я є сьогодні, Я був вчора. Те, Ким Я був вчора, Я буду завтра. Те, Ким Я буду завтра, Я буду завжди!"

Мені б хотілось, щоб ви зрозуміли важливість ковчегу. Він згадується 16 разів в 03-04-му розділах книги Ісуса Навина. Левити тримали ковчег на своїх плечах. Вони не дозволяли, щоб ковчег перевозили на візку. Це було помилкою, яку зробив Давид в Другій книзі Самуїла: Узза доторкнувся до ковчега (0606-07), який перевозили тварини, і це не було Божою волею, і він в той же час був убитий. Знаєте, чому? Доторк до ковчега означав встановлення контролю над милістю. Узза доторкнувся до Божественної милості. В книзі Псалмів 136 двадцять шість разів повторюється: "Бо навіки Його милосердя". Не можна доторкатись до милості, тому що милість і правда зустрілись, справедливість і мир поцілувались (Пс.8511).

Дорогоцінний ковчег. Кам'яні скрижалі в ковчезі говорять про характер Його природи. Манна говорить про слово і дух, який сходив кожного ранку і вони їли. Ми з вами їмо слово і п'ємо від Духа (Ів.0653). Жезло говорить про воскресіння. Але найдивовижніше — це дерево, яке говорить про людськість Христа, а золото про Його Божественність. Цей ковчег окроплявся кров'ю кожного року. Крім того, херувими (Вих.2519-20) з'єднані разом в золоті, а Ісус був між ними. Вони були з'єднані з ковчегом і дивились один на одного у напрямку до ковчегу. Це образ херувимів і ангелів, які стояли на захисті справедливості. Вони охороняли і Едемський сад (Бут.0324) після того, як згрішили Адам і Єва. Вони говорять про справедливість. Тепер справедливість була задоволена через кров Ісуса, яка ховала всередині ковчегу закон. Закон не міг бути виявлений, тому що закон був даний для того, що замкнути всякі уста (Рим.0319). І закон, бувши досконалим, осуджував нас, тому що ми не могли виконати його. Тому Бог наказує: "Я сховаю його, тому що Я — кінець закону для всякого, хто вірує (Рим.1004)". Зверху цього закону буде покроплена кров. І херувими справедливості не бачили закону, але бачили кров. Їх крила покривали її. Це говорить про творіння, яким є ми, що живемо завдяки пролиттю крові, ось про що говорять високо розправлені крила. Ми з вами маємо дух життя, який перевищує закон гріха і смерті (Рим.0802).

Отже, ізраїльтяни готуються. Перед ними ковчег. Між ними і ковчегом повинна бути відстань. Бог завжди дає нам відстань, коли ми йдемо за Ним. Народ уважно дивився на ковчег і на Його присутність. Ковчег несли на своїх плечах Левити. Для нас з вами це означає, що кожен з нас несе присутність Бога з відповідальністю, підзвітністю і благословенням, особисто на своїх плечах. Кожен з нас живе і стоїть перед Богом. Але ось прийшло велике випробовування. Був час жати. Води ріки Йордан в той час непрохідні. Це наші ріки "не" можливостей. Усюди вода, повінь, розлив. Бог вибрав такий час, коли Йордан розлився. Повинно було статись диво. Бог очікує моменту, щоб вписати ваше ім'я в Божественні дива, через Свою люблячу благодать і милість. І священики, Левити, стали своїми стопами у води ріки, з самого краю води, несучи ковчег. І як тільки вони це зробили, то

"Спинилась вода, що зверху текла, стала одним валом, дуже далеко від міста Адама, що збоку Цортану, а та, що текла до степу, до Солоного моря, стекла зовсім, і була відділена." (І.Н.0316)

Потім Бог відсік води на рівнині. Води говорять про суд. В той момент, коли Ізраїльтяни мали присутність Бога і увійшли з ковчегом на край води Йордану, суд був видалений.

Це не Червоне море. Червоне море — це Христос помер за нас. Бог Червоного моря, є Богом Йордану. Молоді люди з ізраїльського народу, яким було 20 років і менше, бачили в своєму житті, як падають їхні батьки. Але вони також бачили дива живого Бога. Вони бачили, як помилялись їх отці і матері, і вмирали від гріху до фізичної смерті, але вони також бачили власними очима Божественне діло. І ось, всі рухаються вперед, і коли вони проходять по Йордану під час моторошного розливу, вони бачать Левитів, які спокійно стоять з ковчегом. Ви знаєте, що у вашому шлюбі вам потрібно вистояти спокійно з присутністю Бога, щоб хтось по суші пройшов в край Ханаанський, в край, що звався Ґілґал. Вам, можливо, доведеться стояти з Богом для того, щоб хтось зміг пройти, як говориться в книзі Ісуса Навина 0317. Всі сини Ізраїля переходили по суші, поки весь народ не перейшов через Йордан. Жоден єврей не залишився на іншому березі. Жоден, тому що хтось стояв з ковчегом.

Тепер мені б хотілось вказати на того, хто, перш за все, стояв у ковчезі. Це — Ісус Христос. Він стояв і був засуджений, і заплатив за все. Він попіклувався про те, щоб всякий гріх був засуджений, щоб всяка людина, що є народженою згори, могла пройти по суші, ким би вона не була. Ісус просто сказав: "Я буду стояти тут, буду стояти, щоб ви всі пройшли". Не було зроблено ніякого розслідування, наскільки добрими віруючими у Христа були ті, що проходили. Вони просто пройшли. Потім вони прийшли в місце, що звалось Ґілґал (І.Н.0509), тому що було знято Єгипетську ганьбу. Крім того, вперше після всіх років, які пройшли з тих пір, як вони покинули Єгипет, вперше було зроблено обрізання, а в посланні до Колосян 0211 говориться про те, що це означає оновлене серце, яке обрізане нерукотворним обрізанням. Ґілґал — місце воскресіння, відновлення, місце зняття ганьби, нове місце. Подивимось на Левитів. Вони взяли каміння і поклали його на дно річки Йордан в якості пам'ятника. Потім вони принесли каміння на якому стояли священники, з дна Йордану, в Ґілґал, і поклали його там. Це одне з найкращих значень: я ніколи не помирав духовно, як і ви не вмирали, але ми померли в Ньому. В Його смерті була наша смерть, і зі смерті прийшло оживлення (Еф.0205), з поховання прийшло воскресіння, і хай буде вся слава Богу — в Його смерті ми померли.

В книзі Ісуса Навіна 0409 вони поклали камені на дно річки. В книзі Ісуса Навіна 0420 вони поклали їх в Ґілґалі — це образ нас, живого каміння (1Пт.0205), образ нашої смерті з Ним, а в Ґілґалі — наше воскресіння з Ним. І покарання світу було зняте в нашому духовному воскресінні перед нашим Отцем. Плоть в мені, але я не у плоті. Плоть в вас, але ви не у плоті (Рим.0809). Ми маємо стару гріховну природу, але людина, яка носила її, померла. Ми маємо стару гріховну природу (1Ів.0108), але людина, яку ця стара гріховна природа контролювала, померла:

"Давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха, бо хто вмер, той звільнивсь від гріха! А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо." (Рим.0606-08)

Біблія не говорить: зачекай, поки не відчуєш це сам; але пропонує:

"Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім." (Рим.0611)

Біблія не говорить: "Відчуй, що ти помер", але говорить: "Вважайте себе мертвими для гріха".

"І не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности. Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю." (Рим.0613-14)

Зверніть увагу на одну з найважливіших обставин, що відбувається зараз у вашому житті: ні сьогодні, ні коли-небудь в майбутньому я не постану перед Богом Отцем в моїй плоті, хоча моя плоть в мені. Ісус розіп’яв цю плоть, і ця плоть була похована Ним. Він воскресив мене і вас новими творіннями.

Коли народ Ізраїлю увійшов в Ґілґал, то вони принесли жертву цілопалення (2Хр.2927). Що означає жертва цілопалення? В книзі Левит 1 описана жертва цілопалення, Левит 2 - хлібна жертва, Левит 3 - мирна жертва, Левит 4 - жертва за гріх, Левит 5 - жертва за гріхи. Ісус Христос — наша жертва цілопалення: ця жертва повинна бути чоловічої статі, її слід було заколоти на північній стороні жертовника, і слід було розсікти на частини (Лев.0110-11), що є образом того, як Ісус Христос приніс себе цілком Богу Отцю. Його очі — були очима Бога, Його вуха — були вухами Бога, Його язик — був язиком Бога, Його руки — були руками Бога, Його ноги — були ногами Бога, Його ступні — були ступнями Бога. І ось, що це означало: священник запитував: "Ти свої очі приносиш в цій жертовній тварині?" І той, хто приносив, говорив: "так". Це означало, що він приносив і свої очі, свій язик, свою голову, тобто свій розум, і все повинно було бути принесено в жертву для цього жертовного приношення. Таким було приношення жертви цілопалення.

А в посланні до Римлян 1201-02 описує наше приношення цілопалення: через Боже милосердя, ми віддаємо наші тіла на жертву живу і ми не стосуймось до віку цього, але оновлені Духом. Ми робимо це у відповідності з досконалою Божою волею. Коли приносили жертву цілопалення, то народ співав:

"І сказав Єзекія принести цілопалення на жертівника. А коли розпочали цілопалення, зачався спів Господеві та звуки сурем і музичного знаряддя Давида, Ізраїлевого царя." (2Хр.2927)

Чому вони співали? Тому що все закінчилось. Він приніс Себе добровільно. Це повинно було бути добровільним приношенням. Він приніс Себе Богу. Хлібне приношення говорило про Христа, який приходить для того, щоб понести покарання від Бога і людей, і бути зламаним між ними. Мирна жертва була результатом. Жертва за гріх — була Його жертвою, коли Він поніс наш гріх, а жертва за гріхи — це була жертва, коли Він помер за наші гріхи (1Кор.1503). І найкраще в усьому цьому — Господь Ісус Христос бере кожне Боже дитя і говорить йому: "Чи будеш ти Моїм хлібним приношенням" (Рим.12). "Чи дасте ви ваші тіла на жертву живу для Мене через милосердя?" (Рим.1201). "Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив (Рим.1203) і міру благодаті (Еф.0407), і Я кохаю вас вічним коханням". Бог все ще міг вести їх хмарою вдень, але в Ханаані Він не збирався вести їх хмарою і вогняним стовпом вночі. Він зібрав їх на землі, яка стала їх землею. Все, що їм слід було робити, це торкнутися ногою до частині землі, щоб земля в дійсності стала їх землею. Ми віддаємо подяку Богові сьогодні за ковчег присутності Його милості. Херувим говорить: "Подивись на цю кров на кришці ковчегу. Ми не могли пустити Адама і Єву назад в Едемський сад через Божу справедливість. Тепер милосердя вище за суд (Як.0213) для кожного, хто приходить до престолу милості через кров".

Якщо ви ще не приймали Ісуса в своє серце і своє життя, і хотіли б прийняти Його, як свого Спасителя, то зробіть це сьогодні і просто скажіть: Отець, я приймаю зараз Христа, як мого особистого Спасителя по благодаті через віру. Я хочу бути врятованим і піти після смерті на небеса. Амінь.

Знайшли друкарську помилку? Виберіть її та натисніть Ctrl + Enter.