"Бо ви не приступили до гори дотикальної та до палючого огню, і до хмари, і до темряви, та до бурі, і до сурмового звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них. Бо не могли вони того витримати, що наказано: Коли й звірина до гори доторкнеться, то буде камінням побита. І таке страшне те видіння було, що Мойсей проказав: Я боюся й тремчу!... Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів, і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників, і до Посередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева. Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає, що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом. А ще раз визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, хто непохитний. Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом. Бо наш Бог то палючий огонь!" (Євр.1218-29)
Зміст
Повага і страх Господній - це те, що Бог постійно шукає і розвиває в нас. Божественний страх не чинить муку. Просто уявіть, як це було з Мойсеєм у Виході 1918, коли гора Сінай диміла наче димом із печі і сильно хиталась. Мойсей був у страху і тремтінні (Євр.1221). Коли Богом записувався закон на обох сторонах кам'яних таблиць, то навіть тварина не могла перебувати на горі Сінай (Вих.2412). Тварину мало побити камінням (Євр.1220). Ізраїльтяни не хотіли чути голос Бога, вони знали, що не зможуть виконати заповіді. Все навколо було наповнене судом і все говорило про суд: темрява, морок, буря, вогонь, землетрус. Як можна служити такому Богу, Який винесе вам смертний вирок, якщо ви зробите щось невірно. Якщо ви будете знайдені винним лише в одному випадку перелюбу, то будете вбиті за заповіддю Божою. Будь-яка розпусна дія приведе до смерті. Якщо ваші діти не будуть підкорятися Божому слову, то їх слід було вивести за місто і побитими камінням від рук старійшин міста. Тільки уявіть, як Ізраїль сказав: "Ми хочемо жити за законом. Дайте нам закон і ми будемо його виконувати". У Виході 19, 20 ми знаходимо, що закон був даний для того, щоб закрились будь-які уста і був виявлений гріх (Рим.0707).
Багато людей, які перебувають у дорозі тривалий час, знаходяться в скрутному стані, в напрузі, і ще не вийшли з під закону. Деякі люди, які живуть у напруженні закону, будуть запально говорити, що не є такими. Це дуже дивно. Потрібні не одна конференція і роки звіщення їм благодаті, і життя перед ними, але і це не змінює їх. Вони люблять нав'язувати закон іншим людям. Самі ж, коли вони падають, не хочуть, щоб закон судив їх. "Це добрий стандарт для тебе, але що стосується мене самого, я не хочу цього". Звичайний служитель Бога, що ставить себе під закон, навіть не знає, що він робить. Він думає, що це стандарт Бога. Стільки дорогоцінних одружених жінок так нещасливі у своїх домах за закритими дверима. Вони не знають істини, яку я пропоную сьогодні.
Законництво в нас
Законництво, сховане від людини, яка є прихильником закону, виробляє шляхи саморуйнування. Ці дії руйнують людей, що знаходяться навколо неї, тому що такий законник не може прожити навіть два тижні і бути вільним. Він не знає вчення про сміх - коли не потрібно змушувати себе сміятися, але ви смієтесь перед тим як хто небудь щось сказав. Це доктрина про Божественний гумор. Подивіться, що відбувається у випадку звернення ослиці до Валаама, коли вона притисла йому ногу до стіни, і проповідувала йому, і не дозволяла вийти. А коли осел притисне вам ногу до стіни чи наступить на неї, то це боляче. Є люди, які не сміються в цьому випадку. Їм приходиться змушувати себе в силу законницького обмеження. Вони не знають природу Бога на практиці.
І ось Мойсей розмовляє з Богом. Бог говорить йому: "Я знаю тебе на ім'я, а також знайшов ти милість (благодать) в очах Моїх" (Вих.3312). І це після полум'я, як із печі, і темряви, і бурі, і землетрусу!?. Мойсей не збирався грати з цим, він знав свою обмеженість. Мойсей говорить: "Добре, якби я знайшов милість в очах Твоїх, покажи мені шлях, щоб я знав Тебе, тому що я не знаю Тебе таким" (Вих.3313). Уявіть, ви на горі і там блискавка, буря, землетрус, вогонь, темрява, місце, де не може пройти навіть тварина, і ви бачите все це! "Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, вкажи мені шлях, щоб я знав Тебе". Мойсей говорив: "Я хочу знати, що таке милість, благодать".
На другий раз Мойсей сказав: "Якщо я знайшов милість перед Твоїм лицем, то я хочу знати цей народ". Після 32-го розділу вони були його народом, хоча і зробили золоте теля. Мойсей каже: "Вони все ще Твій народ". І тоді Господь сказав у вірші 14: "Сам Я піду, і введу тебе до відпочинку", тобто Моя милість, благодать піде з тобою, і ти знайдеш спокій. Мойсей каже у 15-му вірші: "Коли Сам Ти не підеш (з нами), то не виводь нас ізвідси", іншими словами - "Якщо це не буде шляхом благодаті, то я пас. Я не хочу землетрус, вогонь, морок і темряву, я не хочу бути в тому місці, де навіть мала тварина не може жити через Твою святість".
"Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів, і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників, і до Посередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева." (Євр.1222-24)
Яке полегшення! Я вже більше не під законом і я знаю, що немає ніякого законництва в мені! Воно помело, коли я помер з Христом. Я не дивлюся на помилки і падіння з позиції закону, я ні на що більше не дивлюсь таким чином. У мене є новий і живий шлях, місто живого Бога, небесний Єрусалим в товаристві ангелів, з цією прекрасною і дивовижною церквою первороджених, і це відноситься до віруючих періодах церкви!
Далі він говорить: "Якщо ви не послухаєте Бога тепер, то наступить той день, коли Він спалить землю і небо" (2Пт.0308,10). Це не відбудеться від атомної бомби. Бог зробить це словом Своїх уст. Він не використовує нічого з того, що зробила людина. Ті, хто говорять подібне, не вивчали ізогогіки, не знають екзегетики. Вони стверджують, що будуть використовуватися ракети і навіть намагаються описати розміри цих ракет. Смішно.
Боже Слово говорить: маючи це, гору Сіон, приймемо благодать, тому що Бог зрушить все, що може бути захитане, так щоб могли зостатися ті, хто непохитний. Давайте ж приймемо царство непохитне, і приймемо благодать, щоб приємно служити Богові, з побожністю і страхом, тому що наш Бог - палючий вогонь (Євр.1226-29).
Ось картина: Бог говорить - Він кінець закону, на праведність кожному, хто вірить (Рим.1004), але дорогоцінні Божі люди, які мають в собі тінь закону - перебувають у занепокоєнні, відбувається незначна подія і вони діють дивно. Ми намагаємося ігнорувати це, намагаємося допомогти їм у любові. Все виглядає так, ніби вони знаходяться у випробуванні з будь якого приводу. Давайте будемо берегти благодать, це царство, яке неможливо порушити. Царство благодаті не може, не зможе і ніколи не буде видалено. Ніколи. Будемо мати благодать, щоб служити Богу з повагою і Божественним страхом.
І найбільш прекрасне: я був об'єктом демонів і я виходжу знову з радістю Господа. Я не можу бути порушений цими демонами. Я знаю їх імена, знаю, що вони підготовлені напасти на мене і завдати мені біль у моєму суб'єктивізмі. Вони націлені на завдавання мені болю. Але у мене є царство. Воно непохитне і воно є абсолютною Божою благодаттю. Так що Мойсей сказав: "Алілуя, я буду знати Тебе по благодаті, Ти Сам підеш зі мною, і дасиш мені відпочинок і я пізнаю Тебе! Ходімо".
Мойсей - найбільш смиренна людина на землі (Чис.1203). Він образ чемпіона Божої благодаті. "Закон через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа" (Ів.0117). Так, він впав в Числах 20 і пішов проти слова Божого, але Біблія говорить:
"Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!" (Пс.14514)
Ось що робить благодать! Мойсей упав і благодать підняла його. Він упав у гріх і благодать підняла його і забрала на небеса через найнезвичайніше поховання в історії світу. Ангели поховали його тіло, а вищі ангели знали про рішення Бога - куди піде його тіло.
Ця дивовижна благодать
Якщо вона не навчає нас в житті, то це означає, що вона приймається нами надаремно:
"А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо." (2Кор.0601)
"Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці." (Тит.0211-12)
Тобто, коли я знаходжуся у законництві, коли відкидання переходить у стрес, замість спокою і влади над стресом, то я сприймаю благодать надаремно. Я дозволяю благодаті бути нейтралізованою у моєму житті. Але, коли я дозволяю благодаті навчати мене, хоча я і падаю, коли я дозволяю благодаті підтримати мене і відновити мене, і я зможу любити себе, тоді благодать є вчителем у своєму різноманітному об'явленні життя Ісуса Христа: закон через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа. Це один із величніших віршів у всьому Писанні. "А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать" (Ів.0116). Повнота благодаті (pleroma) - благодать на благодать.
Отже, я вирішив у своєму розумі, що якщо я впаду, то не буду приймати благодать надаремно, але використаю повернення, використаю благодать, щоб зростати в пізнанні Христового панування. Я не буду приймати благодать надаремно, і жити в самозасудженні, я не буду приймати її надаремно і перебувати у законництві по відношенню до інших. Я не буду застосовувати закон для інших, а для себе благодать, так як у Івана 0116 сказано, що я отримав благодать і віддаю благодать людям. Благодать завжди вчитель, і навчає, щоб Боже Слово перебувало в нас рясно, і повністю робило те, що необхідно зробити - звільнити нас від старої людини - Адама!
Погляньте на чемпіонів благодаті, як вони падали і як Бог піднімав їх. Чемпіон благодаті - це не хтось, хто живе весь час правильно, але це людина, яка знає, як дозволити благодаті навчити її.
Прекрасна ілюстрація - Яків. Протягом 20 років він не розмовляв з Богом, але зустрів Бога у Вефілі та Пенуїлі. Він стикався лицем до лиця з Божою благодаттю, яка не відпускала його, і він також не відпускав благодать, коли знаходив її. У Бутті 2816 Яків говорить: "Дійсно, Господь пробуває на цьому місці, а того я й не знав!". У Бутті 32 - місце єднання з Богом і Яків знову діє, і коли він помер, Біблія говорить у Числах 2321 - "не видно страждання у Якові". Чому Бог не бачив його беззаконь? Тому що Яків прийняв царство благодаті.
Звернімося до життя Соломона. Після того, як він жив жахливим чином, і коли все пройшло, то в Екклезіяста 1213 Соломон каже: "послухаємо підсумок всього: Бога бійся, і чини Його заповіді". Бог говорить - "Все в порядку, Соломон. Не дивлячись навіть на те, що твоя спина згорблена, і в тебе всього два зуба, і ти не можеш спати вночі, напиши ще дві книги. Я надихну тебе на написання ще двох книг після всього пекла, яке ти зробив у своєму житті, і після всього гріха, зробленого тобою. Я прощаю тебе, і Я збираюсь використовувати тебе у написанні ще двох натхненних книг Біблії. І хоча ти старий, ти можеш їх написати, проте, все одно ти не можеш спати вночі - ти стількома речами захоплювався у світі, тому зараз ти не знаходишся у хорошій фізичній формі - вино, жінки і решта - причина цього"... Але Соломон помер як чемпіон благодаті, а не чемпіон діл. Він ніколи не міг би написати дві богонатхненні книги Біблії, якби не зрозумів, що Бог дав йому те, що він не заслуговував, і не дав йому того, що він заслуговував.
Погляньте на Самсона. У Суддів 16 Самсон у всій своїй силі наповнений Святим Духом. У 19-му вірші Даліла дізналася від нього самого його таємницю і филистимляни відрізали його волосся. Але у 22-му вірші написано: "а волос голови його почав рости", а він не знав про це. Благодать увійшла, сила повернулась, і він не знав про це. Волосся росло, але він не знав цього. У 25-му вірші його привели у палац і поставили між стовпами. Самсон звернувся до юнака, який привів його у палац: "підведи мене до стовпів". Той погодився. І покликав Самсон до Господа: "Владико Господи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу, Боже". Він не просив зміцнення сил, щоб прославити Бога. Він сказав: "нехай я помщу филистимлянам одну помсту за двоє очей своїх" (Суд.1628). Бог відповідає: "Я відповім на твою молитву по благодаті". Самсон сказав: "Я готовий померти з ними". Три тисячі померло і прийшла перемога. У момент своєї смерті він убив більше ворогів Ізраїля, ніж за своє життя. Самсон був павшим чемпіоном, який був піднятий, щоб стати чемпіоном у момент своєї смерті.
Погляньте на Савла із Тарсу, який вбивав і катував учнів Христа. Він отримав розпорядчі листи в Дамаск і в синагоги, щоб схопити чоловіків і жінок і, зв'язавши, привезти їх у в'язниці, а потім стратити. По дорозі у Дамаск велике світло осяяло його, і Господь покликав його: "Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?" (Дії0904). "Трудно тобі бити ногою колючку". Савл сказав: "Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?". Бачите, Бог вирішує - "Я зроблю з цього вбивці, із цього релігійного фарисея - чемпіона благодаті". Хіба не дивовижно, що Савл, коли він став Павлом, тобто маленький, сказав у Ефесянам 0307 - "Я став служителем через дар благодаті Божої, що дана мені чином сили Його". Він сказав, що Бог дав йому дар благодаті, щоб проповідувати язичникам про недослідимі багатства Христа. Всі називали його великим. Він насправді великий Божий чоловік, із тих, що коли-небудь жили після Христа.
Дар благодаті
"Я найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву. Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зі мною вона." (1Кор.1509-10)
Так завжди було з Павлом: "Не я, але дар благодаті. Я найменший серед всіх, але дар благодаті. Я є той, хто я є по благодаті Божій". Цей чоловік Божий проповідував благодать, розумів її, любив її, і сказав: "Нехай буде проклятий кожен, хто проповідує інше Євангеліє" (Гал.0106,08-09).
Будь-яка віруюча у Христа людина може стати чемпіоном благодаті... Це одна з найдивовижніших сторін благодаті. Коли ми вивчаємо життя чемпіонів благодаті, то бачимо, як людина падає, проходять роки нерозуміння, а потім через віру всім своїм серцем в Бога всілякої благодаті (1Пт.0410), Господь робить його чемпіоном благодаті.
Одна людина на минулому тижні після того як прочитала нашу нову книгу "Пробачено, забуто, зникло назавжди", сказала: "Я помилково вбив людину, і був затьмарений виною. Я ніколи не був у вашій церкві, але чув вас по радіо. Я не міг спати ночами. Я був переповнений виною, але, прочитавши вашу книгу вчора, я виявив, як весь важезний вантаж вини зник. Вперше у мене було об'явлення про благодать Бога". Сльози текли по його обличчю: "Тепер я настільки вільний, що збираюсь служити Богу. Я вільний служити Йому".
В Йова 1222 говориться, що того, хто відкриває глибоке із середовища темряви (в оригіналі - хвороба чи смерть), Бог виведе на світло тінь смерті. Тінь смерті означає, що ви знаходитесь дуже близько до смерті. І говориться, що люди знаходять глибокі сторони вчення, коли помирають, і Дух наповнює їх, не дивлячись на те, що тіло наповнене болем. Хоча ви можете побачити щось болісне на обличчях помираючих людей, тим не менше, вони відкривають глибини дивовижного об'явлення довіри Христу по благодаті. І Бог виводить на світло тінь смерті, що означає помирання.
Йова 1707: "з безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь". Він думав, що він близький до смерті. Але Бог сказав йому у 3817: "Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?". Іншими словами, Бог говорить, що Він навіть близько не підвів його до тіні смертної. Він навіть не дозволив йому побачити ворота смерті ні разу.
Боже слово говорить у Йова 3422: "немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались". Це означає, що, коли люди помирають, то немає для них темряви чи смерті, щоб їм померти в ній, тому що вони ховаються в емоційному протистоянні до Слова Бога.
Минулого вечора я бачив по телевізору свідчення одного чоловіка. В його сім'ї сім осіб. Його дружина християнка і четверо дітей християни, а двоє невіруючі. Ці двоє послідували у своєму житті за ним. Сам він був самовпевненим і гордим, і насміхався над своєю дружиною і чотирма дітьми. Два старших хлопчика жили, як і він, і це не було хорошим життям. Вони ставали все більш зверхніми і потрапили в біду, не дивлячись на те, що були дуже впливовими. І ось що сталося: мати постилася і молилась, разом з нею молилися і постилися 4 дітей. Церква таємно постилась і молилась. Пастор молився з нею на протязі 15 днів. Одного разу вночі її чоловік побачив у вісні, що його дружина і четверо дітей піднімаються вверх, а він і його двоє синів ідуть вниз. Він ніяк не міг прокинутися. Все його тіло вкрилось потом. Серце забилось сильно і прискорено. Він прокинувся від серцевого нападу. Його терміново доставили в лікарню. Нарешті, коли все закінчилось, він сказав своїй дружині: "Зайди, а всі решту вийдіть". Він сказав їй: "Я сходив до пекла, принаймні, я вважаю, що так було". І його дружина чудово привела його до Ісуса Христа. Для нього темрява і тінь смертна не було місцем, де він міг би сховатися. Він побачив себе сходячим вниз, як говориться в Ісаї 1409 "зворушився іздолу шеол", а його дружина і четверо молодших дітей піднімалися вверх. Це був сон, із якого Бог не вивів його швидко. Він говорив, що піт покривав все його тіло, і коли він давав свідчення, то не міг стримати сльози.
Так, є чемпіони Божої благодаті, і це означає, що я не приймаю благодать надаремно, але передаю її всім, тому що я отримав її. Я більше не є законником, я не живу у напруженні чи стресі. Я перемагаю в спокої і силі. У Виході 3218 є деякий вигук, коли Ісус Навин почув, що діти Ізраїлеві зробили собі золотого тельця: "це не крик сили переможців і не крик слабости переможених, я чую голос співаючих" (в оригіналі "співаючих" - перебуває під впливом чогось). Коли вигукує людина, яка перебуває під впливом, то це не звучить як вигук переможця. Ісус повідомив про це Мойсею, і той розбив кам'яні таблиці у підніжжя гори, а у Виході 34 він знову їх зробив.
Дяка Богу сьогодні, і для мене це не проста тема в сенсі того, з чим ми зіткнемося у 2000 році. Якщо ми не пізнаємо Його природу, то деякі із нас зазнають невдачу, і прийдеться здаватися і відступати. Послухайте, що Мойсей сказав у хвилюванні: "Або я буду знати благодать, або я не хочу жити більше". Цей голод і спрага за благодаттю завжди виявляються і тому ваше прагнення буде задоволене!
Висновок
Євангеліє благодаті - єдине Євангеліє, доступне для нас. Прийміть Ісуса Христа, як свого особистого спасителя. Скажіть у вашому серці: "Я приймаю Христа, мого особистого Спасителя по благодаті. Я вірю, що Він помер, був похований і воскрес. Я хочу вірити і бути спасенною людиною".
Прославте Бога всілякої благодаті! Пізнайте, що в світі Святого Духа занепокоєння - це діла, закон, страх - Бог не чує, любов не діє і Дух не відкриває її переді мною. Все це є однією із дванадцяти форм законництва, а у звичайному віруючому в Христа сховані п'ять форм.
На закінчення, мені хотілося б подарувати вам чудовий вірш:
"Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе." (Втор.3106)