За роки свого служіння я дізнався, що багато шлюбів та взаємин не є успішними з однієї причини: залучені в них люди не обирають чути Бога. Вони не приймають Божого Слова в покірності, тому не можуть говорити за Нього до іншої сторони. Вони не мають Його розуму.
Зміст
"Думай про нього уважно, вивчай його з молитвою,
Глибоко в твоєму серці хай Писання живе.
Роздумуй над його таємницями, не нехтуй його історіями,
Ніхто не може любити його занадто ніжно чи сильно." (Др. Франклін Логсдон)
Кожного разу, як я роздумую над рядками цієї поеми, я зламаний. Боже Слово незрівнянне. Тим не менше, так багато християн вирішують ігнорувати голос Бога. Вони просто не роблять себе доступними, щоб почути, як Він говорить до них.
Це дуже важливий буклет. У ньому детально описаний життєвий принцип слухання Бога через Слово, через Його Духа та через кафедри, які шанують Його Слово. Я молюся, щоб ми дозволили правді проникнути в наші серця і надихнути багатьох із нас просити Бога дати нам вухо, щоб почути Його голос у ці ризиковані часи.
Слухати Бога без виправдань
"А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі трус землі, та не в трусі Господь. А по трусі огонь, і не в огні Господь. А по огні тихий лагідний голос. І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плащем своїм, та й вийшов, і став у входа печери. Аж ось до нього Голос, що говорив: Чого ти тут, Іллє?" (1Цар.1911-13)
"І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле! А Самуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає!" (1Сам.0311)
"Піди, і проголосиш слова ці на північ та й скажеш: Вернися, відступна дочко Ізраїлева! говорить Господь. Не зверну Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милостивий, говорить Господь, і не буду повік стерегти Свого гніву. Тільки пізнай же провину свою, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь." (Єр.0312-13)
"О Краю, мій Краю, о Краю, послухай Господнього слова." (Єр.2229)
Однією з речей, яких Бог найбільше всього прагне в цьому світі, є те, щоб Його люди чули, коли Він говорить. Бог любить говорити з людьми індивідуально, і Він любить, коли люди люблять чути Його голос.
Поміркуйте над цим. Припустімо, що ви в шлюбі, і ваша друга половинка не сказала ні слова. Що, якщо вона періодично буде щось говорити, але в основному вона лише ініціюватиме образливе мовчання? Подумайте про дітей, які бунтують і тікають з дому. Часто, перед цим вони перестають говорити зі своїми батьками. Бог прагне, щоб ми слухали Його. Це дуже серйозна річ, коли наш Творець і Відкупитель говорить з нами. Більше того, він любить, щоб ми спілкувалися з Ним на особистому рівні. Це взаємини: ми слухаємо, як Бог говорить, ми говоримо з Богом, і ми говоримо те, що почули від Бога, іншим.
Наскільки я дозволяю Богу говорити до мене?
"Учителю, котра заповідь найбільша в Законі? Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою." (Мт.2236-37)
Одне з найважливіших питань, яке буде поставлене на суді Віма в небесах (де Бог оцінює діла кожного віруючого), стосуватиметься того, наскільки я дозволяю Богу любити себе і говорити зі мною (1Ів.04). Це є критичним, оскільки віра приходить від слухання, а слухання через Слово Христове (Рим.1017).
Інше питання стосуватиметься того, наскільки я, через Бога, полюбив себе. Він хоче, щоб ми любили себе. В Євангеліє від Матвія 2239 Бог говорить мені любити інших так, як я люблю себе. Тож наступним питанням буде те, наскільки я любив інших (1Ів.0316). І, нарешті, як сильно я любив загублених (Мт.2819).
У світі та в сатанинській атмосфері існує так багато голосів, яким треба протистояти. В 32-му розділі книги Вихід Мойсей зійшов з гори після спілкування з Богом лицем до лиця і дізнався, що Аарон зробив золотого ідола. Аарон сказав: "Я зробив це лише через голоси людей". Саул мав схоже виправдання, коли зробив жертвоприношення не вірно: "Я слухав, що люди говорили мені робити".
Ось я, Господи
В третьому розділі Першої книги Самуїла Господь кликав Самуїла кілька разів, перш ніж юнак зрозумів, Хто говорить. Самуїл прекрасно відповів: "Ось я, Господи, говори до мене, Твого раба". Бог допомагає нам чути Його таким чином. Він хоче говорити з нами так рішуче. Він дуже хоче привернути увагу людей. "Земле, почуй Мене! Я створив тебе. Я помер за кожного з вас. Почуй мене!"
В 37-му розділі книги Єремії пророк був змушений сказати цареві, що вже пізно. "Бог просив вас послухати Його, але ви відмовилися. Тепер уже запізно. Суд і руйнування прийдуть на землю".
Так легко ігнорувати Божий голос. Це призводить до того, що ми Його не чуємо, коли Він говорить до нас щодо серйозних питань. Тоді ми не говоримо з Ним, і не говоримо за Нього до загублених на постійній основі. Всі ці речі йдуть разом.
Бог говорив із Ізраїлем через його лідерів та пророків. Він говорив через Мойсея. Він говорив з Ізраїлем через Ісаю про його бунт. Він говорив до Єзекіїля про відступництво Ізраїлю. Він говорив до Єремії і сказав: "Ізраїль не слухає Мене" (Єр.1311). Бог завжди говорить до Свого народу.
Від Буття до Об'явлення Бог затвердив повний канон Писання, щоб говорити з нами. І все ж, через фамільярність та напружений розклад, дорогоцінні, побожні, святі християни часто не чують, як Бог промовляє до них.
Вблагання Отця
"Скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!" (Євр.1029)
Багато людей образили Бога. Вони чули Його, але не слухали, і, діяли, зневажаючи Духа Благодаті, потоптались на крові заповіту, ставлячись до неї як до не святої речі.
В книзі Дій 0751 люди чинили опір Богу. Вони чули те, що Він говорив. "Це добре, Бог говорив, і ми чули", - казали вони. Однак своїми діями вони відкинули голос Бога. Солуняни слухали і виголошували: "Це те, на що ми чекали! Це те, що нам було потрібно. Тепер Бог говорить; ми зробимо те, що сказав Бог". Але вони цього не зробили, і в результаті вони вгасили Духа (1Сол. 0519).
"І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу. Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!" (Еф.0430-32)
Цей уривок пропонує рішення для запобігання неправильним взаєминам. Це так важливо, щоб ми підтримували чисті взаємини з Господом, щоб ми могли чути Його і бути веденими Його Святим Духом. Якщо ми засмучуємо Духа, ми не матимемо належних взаємин з іншими людьми. Ми можемо думати, що ми маємо, і наші взаємини можуть здаватися дуже нормальними і хорошими. Але якщо ми не чуємо від Бога, ми можемо легко впасти у фамільярні, душевні взаємини, які не є викупними за своєю природою.
Дуже важливо, щоб ми стали тими, ким Бог хоче, щоб ми стали, і робили те, що Він хоче, щоб ми робити. Ми маємо робити себе доступними для навчання того, чого Бог хоче нас навчити, і застосовувати те, що ми отримуємо від Нього. Щоб це сталося, нам потрібно чути голос Господа.
Бог судить у співчутті
"Тому то судитися буду ще з вами, говорить Господь, і з синами синів ваших буду судитись!" (Єр.0209)
"Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!" (Іс.0118)
Слово "судитися" дуже специфічне, оскільки стосується співчуття та боротьби. Бог боровся з Ізраїлем, намагаючись викарбувати в них правильний спосіб виховання своїх дітей. "Ви можете їх любити і шанувати, але вам потрібно їх правильно навчати", - говорив Бог. У своєму співчутті Він благав їх слідувати за Ним.
Уявіть собі таку картину: жінка стояла на виступі на дванадцятому поверсі будівлі. Вона була розгублена і готова стрибнути, вчинити самогубство. Поліцейський детектив продовжував розмовляти з нею, але вона погрожувала стрибнути, якщо він підійде ближче. Потім з’явився її чоловік і став благати її. Коли він просив її зійти, детектив зміг втрутитися, схопивши її, і вони врятували їй життя. Очевидно, вона слухала голоси відчаю та саморуйнування.
У книзі Єремії 3013 Бог заявляє, що Він буде благати, заступатися за нас. Він буде просити нас почути Його. "Нема нікого, хто б вас представляв", - каже Ісус. "Ніхто не буде просити за вас, тому я буду представляти вашу справу у суді".
Бог прагне, щоб ми слухати Його, Він прагне, щоб ми говорити за Нього. Він хоче, щоб ми говорили до світу, щоб вони могли почути голос Господа і прийняти Його як свого Спасителя.
Оцінені за тим, що ми чуємо
"Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ. Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!" (Ів.1247-48)
На суді Віма Ісус Христос буде вимірювати, оцінювати наше життя відповідно до сказаного Слова, отриманого та застосованого по вірі. "Я не прийшов судити світ; Я не прийшов його засуджувати," - говорить Ісус. "Це не було метою мого приходу. Ось, що буде вас судити: сказане мною Слово."
О, сказане Слово. Коли проповідник чує від Бога і ми вирішимо слухати, його проповіді можуть змінити нас. Я не можу передати, наскільки важливо уважно слухати, звертати увагу та мати концентрацію під час звіщається Біблія. Це дуже важливо.
В другому та третьому розділах Об'явлення Бог говорить до семи церков. Святий Дух звертається до кожної церкви окремо, закликаючи їх приймати, вірити і застосовувати цілу раду Божого Слова. Люди, котрі ходять до церкви лише раз на три тижні, пошкодують про це на суді Віма. Чому? Тому що вони не чують, як Бог промовляє до них. Вони не мають наміру приймати Боже Слово в покірності (Бут.2427).
Вони знають, що вони повинні бути в церкві, але самого знання недостатньо. Нам потрібно робити себе доступними для того, щоб слухати, а потім слухатися. Смерть - навколо нас. Будь-яке з наших сердець може перестати битись цієї самої миті. Я вас благаю: будьте вірні місцевим зібранням. Відвідуйте кожне служіння, на яке ви тільки можете потрапити, так що, коли ви зустрінетесь з Богом лице до лиця, ви змогли сказати Йому: "Я чув від Тебе".
Слухання Бога приносить результати
Я пам’ятаю пожежу в Бакфілді, штат Мен. Триповерховий будинок палав, а батько просто завмер. Він не міг ворухнутися, бо його восьмирічний хлопчик потрапив у пастку на третьому поверсі. Батько не міг і поворухнутися. Потім хтось закричав: "Третій поверх!" Пожежники підняли сходи, щоб врятувати хлопця. Хтось сказав, хтось послухав, і когось врятували.
Великий винахідник Томас Едісон втратив десять років наробітків у пожежі. Його син сказав йому: "Тобі шістдесят сім років. Ти мабуть абсолютно знеохочений!"
"Ні", - відповів Едісон. "У цій пожежі згоріло багато помилок". Через три тижні Едісон винайшов фонограф. На запитання, як він зміг це зробити і залишатися таким спокійним посеред проблем, Едісон відповів: "Тому що Бог говорив зі мною".
Послух приносить плід, що збережеться
В нашому житті ми можемо стати перезайнятими невидимими та нечутними стрес-факторами. Якою б не була причина, Боже Слово стає абстрактним. Навіть люди із щирими, чистими серцями можуть слухати, але не приймати Його Слово, тому що вони відволіклись на неправильні речі. Ось як уникнути цього. Вибираючи послухатися, як тільки ми почуємо, Слово стає сутністю.
"На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються." (Пс.1845)
Я знаю одну пару, яка розійшлась. Вони обидва продовжували приходити до церкви, але сиділи в протилежних кінцях зібрання. Одного разу вони почули проникливе послання - слово від Бога про примирення (2Кор.0519-20). Тепер вони мали зробити вибір. Через пастора Бог висловив Свою думку щодо примирення, і вони могли вибрати їй підкоритися. Вони також могли вибрати проігнорувати Божий голос і поставитися до правди як до чогось абстрактного, чогось непевного і відкритого для власного тлумачення. Але вони обидва слухали і обидва зробили правильний вибір. Боже Слово стало основою для нового початку їхнього спільного життя.
Це так важливо, щоб як тільки ми почули, ми слухались Божого Слова. Тоді, хоч ми можемо нічого і не "відчувати", ми будемо оживлені, щоб жити в повноті Божого життя і пересвідчувати перемогу в своєму житті.
"Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!" (П.П.0713)
Я був глибоко вражений цим надзвичайним віршем. За кожну річ, що ми робимо у відповідь на те, що почути від Нього, Бог дарує нам особливу любов. Іншими словами, більше, ніж просто дати склянку води, Бог дасть нам особливу любов до людей і до того, що ми робимо, що приносить плід. Наша праця любові не буде забута, коли Він перевірятиме виноградник.
Ось, що я скажу: за кожне сказане слово, за кожну посмішку, за все, зроблене в Його ім’я, Бог подарує нам особливу любов на всю вічність. Ви навіть не можете потиснути чиюсь руку в Божому Дусі, не отримавши більше Його любові. А все починається зі слухання голосу Господа (Мт.2535-45).
Висновок
"Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів." (Євр.0402)
Ми повинні навчитися слухати Боже Слово в покірності. Помістіть себе в те місце, де говориться Боже Слово. Змішуйте віру з тим, що чуєте. Дозвольте Його словам бути посадженими в ґрунт ваших сердець.
Поки ми не навчимося це робити, ми насправді і не чуємо, як Бог говорить. Звичайно, ми можемо цінувати дари та стиль проповіді проповідників та вчителів. Ми можемо насолоджуватися сказаним, нам може сподобатися, як це сказано. Ми можемо поважати спілкування. Але чи насправді ми чуємо, як Бог говорить?
У чесності свого серця ми повинні дозволити Слову стати для нас суттю. Коли ми чуємо, як Він говорить, і відгукуємось в послусі, Його Слово виробляє у нас віру, яка задовольняє Його. Цей послух Його люблячим словам - запорука отримання вічних нагород на суді Віма. Наші серця оживлені відповідно до Його слова саме з цієї причини: як тільки ми чуємо, ми слухаємось.