Досконала церква? Карл Г. Стівенс

Ми всі чули, як люди кажуть: "Немає досконалої церкви". Насправді немає церкви, яка б не була досконалою. Проблема в тому, що люди роблять своє судження, дивлячись на людей, замість того, щоб починати з Бога.

Звичайно, ніхто з нас не досконалий у своїй поведінці. Ми це розуміємо. Звісно, ми всі терпимо невдачі, і всі ми використовуємо відскок (випростання, вставання). Іноді ми завдаємо один одному болю. Але в нашому повсякденному житті, підкоряючись Слову і Духу, ми випрацьовуємо зріст, що веде до зрілості. Ми випрацьовуємо те, над чим Бог працює всередині нас.

Зміст

  1. Точка зору Отця
  2. Бенкетуйте за правильним жертівником
  3. Бог чує смиренних
  4. Висновок

"Немає досконалої церкви!"? Проблема людей, які роблять такі заяви, полягає в тому, що вони не погоджуються з Богом щодо позиції Церкви. Подумайте про це: Бог вибрав кожного з нас у Ньому перед заснуванням світу, щоб ми були святими й непорочними перед Ним у любові (Еф.0104). Цей буклет покаже, що Божа перспектива, з минулої вічності, бачить Церкву та її членів лише у вічному житті. Дійсно, з точки зору Отця, Церква є досконалою.

Точка зору Отця

"Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї, на хвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленім, що маємо в Ньому відкуплення кров’ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його." (Еф.0103-07)

 

"Тож усі, хто досконалий, думаймо це; коли ж думаєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це." (Флп.0315)

 

"І ви маєте в Нім повноту, а Він Голова всякої влади й начальства." (Кол.0210)

 

"Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці. Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі. Бо ж ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом." (Кол.0301-03)

Дехто з тих, хто роками був віруючим у Завершену роботу, повністю ігнорує принцип досконалої Церкви, коли настає криза. Послання до Филип’ян 0315 означає, що якщо я перебуваю в церкві і проходжу через випробування, я підлаштовуюсь до погляду Отця на церкву. Якщо я розумію Послання до Ефесян, то я прийнятий в Улюбленім. Я маю повноту в Ньому, Який є Головою всього начальства та влади (Кол.0210).

Бог кличе кожного з нас в місцеве зібрання (Євр.1025). Отець дивиться на це зібрання — за умови, що воно проповідує та навчає повній Божій раді — зі Своєї точки зору вічності минулої та вічності майбутньої. Однак члени Тіла Христового часто не погоджуються з Отцем щодо церкви, коли приходять випробування та проблеми.

"Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес." (2Кор.0514-15)

Наступний вірш говорить, що відтепер ми не повинні знати нікого за тілом, навіть Ісуса Христа, Який був розп’ятий у слабкості.

Досконало сховані у Христі

Немає жодної причини в світі, щоб хтось із нас відмовився бути частиною досконалої Церкви. Навіть якщо ми зазнаємо невдачі, ми маємо розуміти так: назви гріх і знову повернися до досконалості у своїй позиції, розуміючи, що ми прийняті, сховані та захищені Завершеною роботою.

Агнець був убитий за нас у минулій вічності; таким чином, коли ми увірували, ми стали досконало схованими з Христом у Бозі. Так, ми грішимо (1Ів.0108). Так, ми повинні відновитися (1Ів.0109). Але повернемося до передумови, що Церква є досконалою в очах Отця. Це єдина причина, чому Він навіть може спілкуватися з нами.

Правильно підготовлений стіл

"І вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?" (Пс.7819)

 

"Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!" (Пс.2305)

Стіл – це місце, за яким ми збираємося за їжею. Їжу розкладають на столі. Члени родини збираються за столом, щоб поїсти, і велике значення має те, що ставлять на стіл. Навіть найскромніше харчування може забезпечити належне живлення, щоб підтримувати тіло здоровим і здатним функціонувати в нормальній діяльності.

Якщо людина збирається дуже важко працювати, у більш стресових ситуаціях, вона, ймовірно, з’їсть більш ситну їжу. Крім того, вона буде вдячна тому, хто забезпечив їжу, а також тому, хто її приготував. Однак одного прийому їжі на день недостатньо.

Коли Давид був на тому самотньому юдейському пагорбі, у нього був "стіл" доктрини. Він спочивав на зелених пасовищах—полі милості, місці забезпечення через благодать; він мав доктрину в своїй душі. Давид був передовим у своїй системі вірувань, і він розумів, що для нього є стіл, приготовлений Богом у пустелі.

Демонічні пастки

"Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського." (1Кор.1021)

Диявол поставив стіл, де він подає доктрини демонів, згідно з 4-м розділом Першого послання до Тимофія. Ці доктрини просувають релігію та зусилля плоті. "Не одружуйся. Утримуйся від м’яса" (див. 1Тим.0401-03). Це правила зі столу фальшивої доктрини.

"Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів. І не дивно, бо сам сатана прикидається ангелом світла!" (2Кор.1113-14)

Стіл демонів стає за "сітку й за пастку, і каменем спотикання, і відплатою для них"— говорячи про тих, хто відмовляється їсти з Господнього столу благодаті (див. Рим.1109; Пс.6923). У Книзі Малахії 0112 Бог каже, що Ізраїль "занечистив Мій стіл". Божий стіл був зневажений фамільярністю та доктринами демонів. Він заявив, що вони "занечистили хліб Мій на жертівнику Моєму" (див. Мал.0107). (Щоб дізнатися більше про гріх фамільярності, прочитайте книги "Жити натхненним життям від дихання Бога" пастора Карла Г. Стівенса, 1997, і "Любов приходить через пошану" пастора Пола М. Стівенса, 1998.)

Одне ставлення, яке виявляє фамільярність, - це відсутність цінування та вдячності. Коли обставини приголомшують нас, нам потрібно навчитися наближатися до Господа. Змученим і обтяженим Він просто говорить: "Прийдіть" (Мт.1128-30). Далі ми вчимося, як наблизитися до Тіла Христового, де наші серця втішаються, будучи поєднаними в любові (Кол.0202).

"Досконала" церква наповнена недосконалими людьми, які часто дякують Господу (Кол.0315) і висловлюють свою вдячність пастору (Гал.0606). Вони можуть переживати важкі часи, але вважають це радістю (Як.0102). Вони можуть падати сім разів на день, але допомагають один одному підвестися й йти далі (Пр.2416; Еккл.0410). Вони навчені, що робота була завершена за них дві тисячі років тому на Хресті, і вони дуже вдячні.

Бенкетуйте за правильним жертівником

"Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі, бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця, прив’яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!" (Пр.0701-03)

 

"Вони ввійдуть до Моєї святині, і вони наблизяться до Мого столу на службу Мені, і будуть нести Мої сторожі." (Єз.4416)

Хто хотів би сісти, щоб поїсти, і просто мати маленький бутерброд щодня, коли Бог забезпечує стіл, повний Божественної їжі та Божественних доктрин?

Бог організував стіл хліба з неба, який забезпечує їжу для душі. Там ми споживаємо Його плоть і п’ємо Його кров, адже їмо Його Слово та входимо в очищувальну силу Крові, яка завжди очищає нас (1Ів.0107). Коли ми чуємо доктрину, яку проповідує Божий чоловік, ми їмо зі столу, який підготували для нас Бог і пастор-учитель.

В Книзі Єзекіїля 4416 сказано, що коли ми приходимо до Божого столу, ми поклоняємося Богові, приймаючи доктрину зі столу. Тоді, коли ми приймаємо доктрину зі столу, ми служимо Господеві нею.

Приймайте правду щодня

Книга Приповістей 0703 говорить нам прийняти Божі доктрини і "прив’язати їх на пальцях своїх, написати на таблиці тій серця свого". Чим більше ми чуємо доктрину, тим більше наша душа перетворюється на стіл; і на тому столі всіляка побожна їжа. Подумайте про це як про стіл у День подяки! Духовно кожен віруючий може щодня їсти з такого столу.

"Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п’ється. Уставайте, правителі, щити намастіть!" (Іс.2105)

Коли тиск зростає, для Божих людей є приготовлений стіл, коли вони йдуть вперед з Богом у битвах.

"Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі." (П.П.0112)

Це стосується нашої спільності з солодкими пахощами, ароматом Бога: благодаттю, любов’ю та Завершеною роботою.

Перемінені за чистим столом

"І ми приносимо Господеві цілопалення кожного ранку та кожного вечора, і запашне кадило, і укладання хліба на чистому столі, і золотий свічник та лампади його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стережемо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його!" (2Хр.1311)

Стіл має бути чистим, тому що там Бог змінює нас. У книзі Буття 3502 сказано: "І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж". Єврейське слово для "змініть" тут — chalaph, що означає входити в щось нове або прийти в новизну. Граматика вказує на те, що це дія, виконана у відповідь на наказ або команду.

12-й розділ Другої книги Самуїла розповідає, як Бог протистояв царю Давиду через пророка Натана. Давид був відповідальним за вбивство Урії після того, як Вірсавія (дружина Урії) завагітніла через акт перелюбу. Цар Давид покаявся, і пророк сказав йому, що його життя буде врятовано, але дитина помре. Народилася дитина, і шість днів цар постив і шукав Бога; потім, на сьомий день, дитина померла. Його слуги боялися йому сказати; однак, коли Давид почув цю новину, замість того, щоб далі сумувати, він підвівся. Він умився, намастився, перевдягнувся і пішов до Божого дому на поклоніння. Після цього Давид пішов додому і поїв (2Сам.1201-20). Відбулася зміна. А що відбувається за Божим столом? Він змінює нас Своїм Словом і Своїм Духом.

"Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сикомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!" (Іс.0909)

Будування та зміна. Ось що відбувається, коли ми продовжуємо приходити за стіл. Це те, що Бог може зробити, коли ми бачимо, що Його Церква досконала.

Від слави до слави, день за днем

"Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине." (Йов1406)

 

"Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього." (2Кор.0318)

Дерево знову проросте; будуть зміни. Кожен день, коли ми ходимо у Святому Дусі, Бог змінює нас на когось, хто більше схожий на Христа. Коли ми прокинулися сьогодні вранці, день мав змінитись на сьогодні з учорашнього. Вчора було добре, але ми живі сьогодні, щоб бути зміненими.

Християнин має так багато чого чекати з нетерпінням. Щодня ми можемо дивитися в дзеркало Божого Слова і дозволяти Святому Духу змінити нас. Слово "змінятися" у Другому посланні до Коринтян 0318 є грецьким словом metamorphoo. Воно означає, що ми приймаємо дію догматичного ствердження Божественної реальності. Воно вказує на те, що зміни тривають, оскільки ми продовжуємо приймати зі столу, який Він встановлює в нашому житті через Свою Церкву.

Бог чує смиренних

Наше життя постійно змінюється, і більшість із цих змін відбувається згідно з Божою волею. Проте є речі, які ніколи не мають змінюватися. У Книзі Приповістей 2421 сказано: "Не водися з непевними (тими, хто змінюється)". Це слово на івриті — shanah, і воно натякає на відхід від старих шляхів, про які йдеться в Книзі Єремії 0616: перевірених шляхів Божого викуплення.

"Бо Я, Господь, не змінююся." (Мал.0306)

Коли ми розглядаємо цю тему змін, ми повинні пам’ятати цей вірш. Бог не змінюється. Його атрибути — Його природа любові, Його милість та Його благодать — ніколи не змінюються. Подивіться на Його заяву в Посланні до євреїв 1308: "Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!". Наступний вірш говорить нам, що добре бути "зміцненими", але точніше, бути зміцненими благодаттю. Не пересувайте старі границі! (Пр.2228).

Ми можемо думати, що Бог змінюється через нашу обмежену перспективу, але Він ніколи не змінюється. Ми завжди є об’єктами Його серця, навіть коли ми не маємо спілкування з Ним через гріх. Тому Він використовує цей стіл, Святого Духа і план Бога, щоб зламати нас. І коли Бог ламає нас, Він починає розповідати нам, що відбувається, коли смиренні зламані.

Слово "смиренний" у Септуагінті це pernatos, і воно стосується того, хто не ображається, хто віддає своє тіло та розум Христу, хто стає внутрішньо зламаним, слухаючи Боже Слово всередині. Смиренна людина постійно сповнена Духом. Вона не думає про себе ні занадто високо, ні занадто низько.

Захист смирення

Одним із найбільших захистів для будь-якого християнина є пересвідчення доктрини смирення. У шлюбі, дружбі, сім’ї, бізнесі та на місії доктрина смирення повинна мати перевагу над особистими уподобаннями.

"Бажання понижених (смиренних) чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє, щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!" (Пс.1017-18, розширений переклад)

Перш за все, Бог завжди вислуховує смиренних. По-друге, Він готує їхні серця до Свого плану через стіл, через зміни. Той, хто не чув Божого Слова, не є смиренним. Коли ти смиренний, Бог спричиняє, що ти чуєш. Він готує твоє серце. Він дає тобі твоє бажання.

"Бо стоїть на правиці убогого (смиренного) Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!" (Пс.10931, розширений переклад)

 

"Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!" (Пс.1206)

Подумайте над цим. Якщо ви зазнаєте невдачі, але залишитеся смиренними, Господь захистить вас, поки інші засуджують вашу душу. Господь оберігає смиренну людину, яка стикається з гнобленням. Він постійно визволяє душу смиренних (Пс.7213). Коли смиренна людина зранена, Бог визволяє її (Пс.10921-22). Господь визволяє смиренних від злочинців (Єр.2013).

Бог завжди приходив, щоб захистити смиренних. Подумайте про деяких злих людей, яких Він захищав: Господь захистив царя Ахава, зі злої парочки Ахава та Єзавелі. "…за те, що він упокорився перед Моїм лицем, не наведу Я лиха за його днів…" (1Цар.2129). Ахав став смиренним, і Бог змінив напрямок його життя.

Потім був Манасія, цар, який почав царювати у віці дванадцяти років. Після того, як його батько фактично знищив ідолопоклонство в Єрусалимі, Манасія поновив поклоніння ідолам і мерзоти, пов’язані з язичницькими богами (2Цар.21). Але коли ассірійці зв'язали його і повели в полон, Манасія став смиренним перед Богом:

"А як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків. І молився він до Нього, і Він був ублаганий, і вислухав благання його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь Він Бог!" (2Хр.3312-13)

Смирення прибирає осуд

В книзі Дій 0826-39 розповідається, як досконала Церква діє через недосконалих людей. Тут Господь скерував Пилипа до ефіопського євнуха, який прийняв спасіння й охристився — просто почувши Писання.

"А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст! У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається..." (Дії0832-33)

Це такий гарний уривок. Через смирення Ісуса Христа, Який був зламаний за наші провини, наш осуд був прибраний. Подумайте про це на мить. Осуд був прибраний смиренням. І тепер, завдяки Голгофі, ми - окремі члени досконалої Церкви Христа, хоча ми недосконалі люди. Він все ще бажає більше і більше змінювати нас на Свій образ, щоб з кожним днем ми ставали все більше схожими на Нього. Але як Він це здійснить? Він змінює нас на столі доктрини в наших серцях.

Далі, коли Він упокорює нас, Він дає нам наше бажання, знімає пригноблення і робить так, щоб ми чули. У ваш найгірший день, якщо ви будете смиренними, ви почуєте, тому що Боже Слово говорить, що це так (Пс.3403). Як Бог це робить? Він використовує досконалу Церкву, повну недосконалих людей. Це Його задум.

Висновок

"Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з тими, хто має розтрощеного та упокореного духа, щоб оживляти духа скромних (смиренних), і щоб оживляти серця згноблених (розтрощених)!" (Іс.5715, розширений переклад)

Відродження приходить через смирення і покірність. Кожна людина може оживити своє серце, освіжити душу і змінити все своє життя завдяки доктрині смирення, яка застосовується в досконалій Церкві Христа.

Коли ми не змінюємося, Бог відкриє нам, якими є наші серця. Він використовуватиме різні випробування та обставини, щоб виявити це, і що б не вийшло з нас під тиском, це те, ким ми є. Бог дозволив ізраїльтянам бродити по пустелі, щоб показати їм, що було в них всередині (Втор.0802). Сорок років вони ходили великими колами; але метою Господа було привнести в їхнє життя смирення, щоб зрештою вони могли пізнати Бога і бути уподібненими на Його образ. Ми завжди будемо перебувати в процесі зміни на Божий образ до того дня, коли кожен член Тіла Христового пересвідчить найбільшу зміну з усіх.

"Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!... Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!" (1Кор.1551-54)

О, який це буде день! Нарешті ми побачимо досконалу Церкву з удосконаленими людьми.

Знайшли друкарську помилку? Виберіть її та натисніть Ctrl + Enter.