Багато людей задаються питанням: "Що означає "вірити" в Господа Ісуса Христа?" (Дії1631). Згідно Словника Стронга "вірити" (гр. pisteuo) означає "мати віру; довіряти свій духовний добробут Христу". Тлумачний словник Нового Заповіту Вайна визначає дієслово "вірити" як "бути переконаним, вневненим в чомусь і довіряти". Вайн також вказує, що "віра" відображує "абсолютну надію на Бога, а не просто довіру". "Віра" (гр. pistis) - це абсолютна залежність в прийнятті Його характеру, Його Слова, Його дій та Його здатностей. В цьому буклеті розглянуті деякі аспекти віри.

Зміст

1. Виявляйте віру
2. Думки віри
3. Тести віри
4. Дієва віра
5. Повна віра
6. Абсолютна віра
7. Ходити по вірі
8. Вірити Богові на Слово
9. "Світ віри" Ісуса Христа
10. Заохочуйте свою віру

Виявляйте віру

Як народжений згори віруючий, ви маєте абсолютно нову позицію віри. Ви люблені любов'ю, яка ніколи не зречеться вас. Ви маєте абсолютно нове виявлення, абсолютно нову суть. Збирайтеся разом з іншими і моліться. Коли ви почнете займатись заступництвом, ви навчитесь долати речі, які ви ніколи раніше не змогли подолати.

Ми більше ніж переможці. Ми можемо робити речі через Христа. Бог забезпечить усі наші потреби. Бог наклав обмеження на сатану, і ми не будемо переможені. Коли обставини роблять нас зневіреними чи в депресії, ми повинні вправлятися в вірі. Ми будемо пересвідчувати необмежену Божу благодать і милість, коли довіримося Христу та Його перемозі на Голгофі.

Ми на землі для того, щоб виявляти, Ким саме є Бог, щоб виявити особливий відтінок Його знань. Живіть так, щоб світ і ангельське царство могли стати свідками Божого прощення, любові, благодаті, милосердя та терпіння, що проявляються крізь нас. Давайте дозволимо людям побачити плід Святого Духа через наші життя.

Наш Бог хоче благословити нас понад усе те, про що ми можемо попросити чи навіть подумати. Давайте виявляти особисту віру, яка звеличує Його і визнає той факт, що Він зробив нас більш ніж переможцями.

Думки віри

У 8-му розділі Євангелії від Луки учні були на човні, в той час як лютувала страшна буря. Ісус спав, коли вода почала наповнювати човен. Петро настрашений закричав: "Господи, ми загинемо!" Невіра Петра виставила його напоказ в розпал шторму. Він запанікував.

Бог завжди буде робити незахищеним серце людини через бурі в її житті. Він розкриває природу та особливості нашої віри тим, що Він призначив відбуватися в Його плані. Божі люди повинні бути обережними, щоб не впасти в негативізм, коли настають важкі часи. Негативізм кидає виклик обліку Божої доброти, це чітко відображено в Його Слові. Не потрібно аналізувати минуле або ставити під сумнів майбутнє. Бурі - це час для думок віри.

Човен розгойдувався і був готовий піти на дно, але Ісус просто встав і сказав: "Заспокойся". Або, як видно з оригінального грецького тексту: "Замовкни". У Своєму відпочинку Ісус жив у думках віри по відношенню до Свого Отця. Він сказав учням: "Маловірні".

Усі віруючі стикаються з ситуаціями, особистими проблемами та труднощами в певні моменти свого життя. Вони не мають аналізувати бурю. Швидше, бурі - це час подумати про те, що є чистим, милим, добрим та доброчесним. Це час висловлювати думки віри.

Тести віри

Коли віруючий почне зростати, Бог випробовуватиме його послух і його невпевненість. Авраам покинув Ур халдейський, і через деякий час він прийшов у край голоду. Він мав опікуватися сім’єю, тому, будучи розважливим, Авраам відправився в Єгипет. Але Бог сказав: "Ні". Авраам був покликаний вірою йти до місця, якого він не знав.

Бог пообіцяв задовольнити його потреби і виявити йому велику прихильність. Але Авраам був настільки зайнятий самим собою та своїми особистими потребами, які він бачив, що він не чув Бога. Звичайно, Бог дозволив голод, щоб привести Авраама до віри!

Віра - це єдине, що задовольняє Бога (Євр.1106). Ніколи не приймайте рішення, ґрунтуючись на обставинах, потребах чи забезпеченні, тому що ваше забезпечення приходить завдяки вірі в живого Бога. Бог свідомо дозволяє Своєму плану зробити нас невпевненими. Він повинен розкрити нам нашу невпевненість, перш ніж Він зможе з цим розібратися.

Дієва віра

Наша віра повинна бути вкорінена і вґрунтована в тому, Ким є Бог. Коли віруючий довіряє досконалому характеру та природі Бога, він може прикладати Писання до будь-яких ситуацій та деталей життя. Він основує рішення на абсолютній владі Божого Слова, а не на оцінці за баченням або обмеженому сприйнятті відчуттів. Коли він вчиться думати, прикладаючи до цього Біблію, він починає покладатися на суверенітет Бога, цілісність, незмінність, милосердя, доброту, терпіння, вірність, святість, силу і Його безмежну здатність:

"Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих." (Рим.0506)

Ця віра необхідна для правильного мислення; зміст того, що ми думаємо, робить нашу віру дієвою. Коли ми чуємо Боже Слово, ми визволені. Ми думаємо про те, що жодна з Його обітниць ніколи не пропаде.

"Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому Так, і в Ньому Амінь." (2Кор.0120)

Бог не може брехати. Завдяки цим обітницям віруючий може думати в правильному відношенні, довіряючи не своїй власній вірі, а вірності Бога. Таким чином, ми приступаємо "з відвагою до престолу благодаті" (Євр.0416)!

Повна віра

Шляхом ретельного вивчення ми знаємо, що пройшло близько 2000 років від створення світу до потопу та близько 2000 років між потопом і хрестом. Зараз з часу хреста минуло близько 2000 років.

Оскільки година вже близька, світ повинен бачити християн, які розуміють повноту Того, Хто все всім наповнює. Віруючі плероми - це зламані люди, які знають, що жодна річ не може їх відлучити від любові Бога. Завдяки цим віруючим Тіло Христове зростає через проповідування Євангелія і збудовується в любові.

Плерома - грецьке слово, яке говорить про повноту, яку може дати Христос. Віра плерома заповнює кожне порожнє місце, виповнюючи всі нестачі в людині. При такому роді віри шрами та рани минулого забрані, приносячи абсолютно нові взаємини рясного життя із Божим Словом через Святого Духа та Ісуса Христа.

Як християни, що живуть в цей час, ми отримали наказ рости в цю повноту. Ми маємо маліти у собі та рости в благодаті та пізнання нашого Господа Ісуса Христа (Ів.0330).

Абсолютна віра

Віруючий ніколи не повинен відступати від основи Христа. Він повинен продовжувати будувати належним чином на цій основі через абсолюти Божого Слова. Інакше його поємність до моральних повчань Слова погіршиться, і життя стане всього лише релігійною грою.

Ми живемо у час відносності. Мало хто тримається правди. "Ситуаційна етика" просуває непослідовність та нестачу стабільності в суспільстві. Наслідки цього руйнівні, навіть в Церкві.

Боже Слово є абсолютним. Ми повинні мати Його стандарти. Шлюб потребує стандартів. Чоловіки та дружини не повинні і думати про бунт по відношенню один до одного (Еф.05); це Божий стандарт. Пастор не повинен зазіхати на вплив на життя чоловіків та жінок у своїй громаді. Хоча він повинен говорити безпосередньо з Божого Слова, в любові, він повинен довіряти Богові за рішення, які люди приймають своїм волевиявленням.

Єдиний дім, здатний витримати бурі цієї світової системи, - це дім, який спирається на надійний фундамент Божественних абсолютів. Бог не може брехати. Все, що Біблія говорить про Отця, Сина, Духа та Його людей, є правдою. Давайте жити за стандартами абсолютної віри.

Ходити по вірі

Кожен віруючий з часом має почати природно діяти по вірі. Ми були створені, щоб приносити славу Богові. Коли ми вірою відгукуємось на Його любов і милість до нас, Бог прагне, щоб розум був центром натхнення. Нам потрібно бути зайнятими Христом у розпалі ангельського конфлікту, який відбувається між небесами та пеклом.

Дивно, що на християн, які дійсно живуть життям віри, вішають ярлики і висміюють як радикальних і неприродніх. Дуже часто такі звинувачення висувають люди, які всім говорять, що знають Ісуса Христа. Це виявляє, наскільки сатані вдалося обдурити деяких віруючих.

Якщо мій розум зайнятий Христом, і натхнення Його Слова перебуває в мені, тоді я буду оживлений, щоб виявляти Бога навіть у ті часи, коли мені протистоять спокуса і пекло.

Вірити Богові на Слово

Я маю вірити в Божі обітниці більше, ніж я вірю в те, що я бачу, відчуваю або переживаю всупереч обітниць. Я маю кликати неіснуюче, як існуюче (Рим.0417), тому що я вірю конкретній обітниці. Для того, щоб повірити, я повинен мати віру. Віра приходить від слухання, а слухання через Боже Слово. Категоріальні обітниці породжують категоріальну віру, а категоріальна віра завжди передаватиме Божу природу через ці обітниці (2Пт.0104).

Розуміючи це, ми жертвуємо задоволенням від речей у цьому житті, щоб отримувати задоволення від Божого життя. Ми з радістю жертвуємо тимчасовим заради вічного.

"Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!" (Пс.1611)

Повірте Богові на Слово. В Євангелії від Івана 0607, Пилип все вирахував і математично обчислив, чому неможливо, щоб Ісус нагодував безліч народу. Але Андрій просто взяв те, що надійшло - п’ять хлібів і дві риби - і віддав Ісусові обід хлопця. Андрій не намагався це зрозуміти. Давайте перестанемо намагатися у всьому розібратися, і почнемо розуміти молитву в Божій економіці.

"Світ віри" Ісуса Христа

"Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі." (1Ів.0503)

Якщо ми проходимо через ситуацію в ділах плоті та релігійності, це не радісно, а тяжко. Однак людина, яка має Божу любов, не відчуває тягаря, чинячи Божу волю.

Цей принцип, якщо його зрозуміти в ділянках віри, зробить революцію в житті та взаєминах. Те, що світ сприймає як трагедію, насправді приносить радість у кожен вимір послуху, і ми можемо дійсно сказати, що Ісус Христос прекрасний для ситуацій. Для кожної обставини існує Божественний підтекст і незбагненна цінність. Ми маємо сміливо зустрічати життя, знаючи, що так само, як Бог мав силу воскресити Ісуса в Його людськості, така сама сила робить ситуації прекрасними для нас.

Наше життя неможливо похитнути, якщо ми живемо у "світі віри" Ісуса Христа. Фундамент ніколи не випаде, якщо фундамент - це благодать, і наше спілкування з Ісусом Христом ніколи не закінчиться, якщо наш погляд зосереджений на Ньому через погляд хреста.

"Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги." (2Кор.0417)

Заохочуйте свою віру

"Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду." (Євр.1106)

Віра - це та річ, що догоджає Богові. Ми повинні зробити все для того, щоб сприяти їй, і бути обережними, щоб не перешкоджати їй через необережні зауваження чи безчутливу критику.

Жінка, яка намастила ноги Христа дорогоцінною оливою, відгукнулась на Нього вірою. Ісус наказав тим, хто її критикував: "Залишіть її" (Мр.1406). Ті, хто ходить за баченням, завжди будуть неправильно розуміти і критикувати тих, хто ходить за вірою.

Зауважте, що Христос сказав Петрові: "Що до того тобі? Ти йди за Мною!" (Ів.2122). Те, що переймало Івана та Петра, не було проблемою. Проблема для нас полягає в тому, що ми повинні слідувати за Господом, тримаючись відповідно до нашого особистого вибору, коли ми з вірою відгукуємось на Його Слово. Ми не повинні дивитись на інших людей, а на наше особисте ходіння перед Богом. Саме це рахується. Нам наказано жити вірою, тому заохочуйте оточуючих вірити Богові і слухати Слово щодня.

"Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове." (Рим.1017)

• віра