Багато разів я йду на кафедру після того, як щойно отримав новини про когось, хто переживає серйозні труднощі. Нещодавно молодий чоловік дізнався, що його батько хворий на рак горла. Дружина дізнається, що її чоловік невірний. Батьки дізнаються, що їхня дитина в біді. Люди проходять через багато випробувань і душевного болю. З цієї причини ми прагнемо нести послання, які можуть допомогти людям зрозуміти, що є двері для надії.
Перш за все, наша надія має бути на Бога (Дії2415). Бог є автором надії (Тит.0102). Згідно з Першим посланням Петра 0103, у нас є жива надія, а в Посланні до Євреїв 0618 говориться, що Бог завжди кладе перед нами надію — завжди.
Зміст
Надія — це не те, що ми можемо побачити (Рим.0824). Якби ми могли це побачити, це не було б надією. Сподіваємося і терпляче чекаємо на те, чого не бачимо.
Авраам сподівався проти надії (Рим.0418). Надія - це не приймання бажаного за дійсне. Вона основана на характері Господа Ісуса Христа, цілісності Його обіцянки та любові Його прагнення нас. "Господь охорона (надія) Своєму народові, і твердиня синам Ізраїлевим" (Йоіл0416).
Я хочу показати дещо про надію в цьому буклеті, що благословить ваші серця. Моє бажання — донести та передати щось таке, що змусить вас побачити, що в кожнісінькій деталі вашого життя має бути надія.
Вічне очікування
"І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодості, як за дня виходу її з єгипетського краю" (Ос.0217)
Після того, як Ізраїль здобув величезну перемогу в Єрихоні, чоловік з племені Юди згрішив, забравши з руїн речі, які Бог назвав проклятими (І.Н.0701). Бог розповів Ісусу Навину, що сталося, і наказав йому "вигубити заклятого з-поміж себе" (вірш 12). Тому чоловіка на ім’я Ахан і його сім’ю вивели в долину, де їх забили камінням і спалили. Бог прокляв це місце, і воно стало відоме як долина Ахор (вірші 24-26). Таким чином, Він створив прецедент для Ізраїлю, коли вони увійшли в обіцяну землю.
Проте в Книзі Осії 0217 написано, що Бог принесе плід у цій долині, зробивши долину Ахор (яку Він прокляв) дверима надії. Там Ізраїль буде співати, як за днів своєї молодості. Іншими словами, Бог бере те, що прокляте, від чого люди відмовилися, і робить це дверима надії.
Псалміст сказав: "А я буду постійно надіятись" (Пс.7114), маючи на увазі, що він буде надіятись вічно. Мати цю надію – це не сприймати бажане за дійсне. Надія – це те, що Бог дає вам через те, ким ви є у Христі. Ви можете, повинні і будете мати надію — і вона реалізується або зараз, або пізніше.
Очікування, що гине
"При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної." (Пр.1107)
Тільки уявіть собі, що хтось міг би жити тут, можливо, дуже важко працювати, стати успішним і мати прекрасну сім’ю, але ніколи не прийняти Христа. Коли він помирає, він зовсім не має надії і потрапляє у вічність без Христа.
"Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй." (Пр.1432)
Оригінальний текст цього вірша говорить, що неспасенна людина вмирає у своєму злому стані без надії відкуплення. Але людина, яка має Божу праведність, має надію; і понад надію, вона має абсолютну довіру Божому плану щодо свого життя.
Слова "надія" і "чекати" мають однакове значення в оригінальному тексті. Відповідно до Псалма 3734, ті, хто чекає на Бога або надіється на нього, будуть піднесені. Бог любить, коли ми продовжуємо надіятися. І сподіваючись, ми продовжуємо вірити. А коли ми продовжуємо вірити, ми продовжуємо слухати Боже Слово, продовжуючи спілкуватися з Божим життям. Це означає, що ми продовжуємо довіряти Божим обітницям. Ми продовжуємо надіятися на милість (Пс.3318), тому що ми віримо в Бога всієї милості.
Бажання, яке є деревом життя
"Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію: Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя" (Пл.Єр.0321-22)
Коли Єремія, автор цього вірша, згадав про милосердя, він знову зміг мати надію.
"Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя." (Пр.1312)
Чудове усвідомлення цього вірша знаходимо в притчі про блудного сина. Коли він повернувся додому, то сподівався просто стати слугою. Він не міг дочекатися, коли повернеться працювати під керівництвом свого батька. Коли батько побачив його, він підбіг до нього і почав цілувати сина в шию. Все, що син зміг сказати: "Я згрішив проти неба і тебе, і я не хочу бути ніким, окрім як слугою". Але батько одягнув його, дав йому нове взуття, надів перстень на палець і влаштував для нього вечірку. А син сподівався, що його просто приймуть у слуги! Те, що він отримав, було деревом життя. Це дерево, звісно, уособлює дерево Голгофи, яке принесло нове життя кожному, хто увірував і прийняв Спасителя, Який там помер.
Задовга надія – це надія, яка ще не прийшла; цього ще не сталося. Отже, щоранку ви просто продовжуєте надіятися, доки дерево життя не задовольнить бажання, яке Бог помістив у ваше серце.
Сила простої віри
Жінка захворіла на рак, їй залишалось жити шість місяців. До всього того ще і чоловік залишив її та дитину. Кожного ранку, вдень та вночі ця жінка повторювала: "Я не помру — просто не зроблю цього! Бог збереже мене живою. Я маю виховати цю дитину. Я не помру".
Лікарі сказали їй бути реалістичною, намагаючись підготувати її до смерті. "Ви можете готувати мене скільки хочете", — сказала вона. "Але я не збираюсь помирати".
Через двадцять вісім років вона все ще жива. Їй дали шість тижнів життя, але лікарі не усвідомлювали, що вона просто не хоче помирати. "Я не помру, моя надія на Бога", — повторювала вона. Вона отримала дерево життя.
Думайте про надію. Дорога християнка, яку я знаю, зараз у інвалідному візку. Вона сподівається знову ходити по цій землі. Завдяки хвилям зцілення, які приносить Бог, це може статися миттєво з Божої благодаті. Але навіть якщо цього не станеться, її надія здійсниться, коли вона буде танцювати на вулицях із золота на небесах протягом мільярдів років у вічності. Надія — чудовий партнер для подорожей по цій землі.
Триматися цілісності
"А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!" (Йов2310)
Йов був класичним прикладом того, хто мав надію. "Я не знаю, коли я вийду з цього, але я знаю, що Бог мене визволить", — таке ставлення мав Йов. Обличчя Йова було в зморшках, а тіло вкрите виразками; він виглядав нещасним. Ніхто не потискав йому руку (Йов1703). Його рідні брати покинули його (Йов1913), і його слуги не хотіли з ним розмовляти (Йов1916). Маленькі діти не хотіли мати з ним нічого спільного і говорили про нього зле (Йов1918). Його найближчі друзі зневажали його (Йов1919).
"Це дивно, — думав Йов. — Колись я був очима для сліпих і вухами для тих, хто не чув. Коли я говорив, я радував людей. Я був дворянином. Я був батьком для сирот і допомагав бідним. Днями у мене був похорон, і було десять домовин — вони були для всіх моїх дітей. Мало того, багато моїх слуг було вбито; моє майно було повністю знищено. Моя дружина докучає мені і каже, щоб я покинув Бога. А тепер до мене прийшли троє моїх найкращих друзів, але вони не сказали ні слова сім днів і сім ночей. У мене з’явилися нові слуги, а вони мене покидають. Але коли я сиджу тут, на цьому попелищі, я хочу, щоб ви дещо знали: я маю надію на Боже визволення. Я не знаю, коли я вийду з цього, але я вийду".
Наш Викупитель вірний
Йов мав надію. Чому? У Книзі Йова 1925-27 говориться: "Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу, сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!"
Він також сказав щось дуже гарне в Книзі Йова 2705-06: "Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе, за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх".
Є люди, які, коли не бачать виходу, втрачають цілісність щодо віри. Вони втрачають цілісність щодо надії. Вони втрачають чесність щодо молитви. Вони втрачають цілісність щодо очікування на Бога.
"А ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!" (Іс.4031)
Бог говорить: "Завжди май надію. Я не підведу тебе. Надійся до кінця. Що б ти не робив, май живу надію на Мене (1Пт.0103). Підбадьорюйтеся надією та благодаттю, що приносить Боже Слово (1Пт.0113)". Що б ми не робили, ми повинні мати надію.
Кінець усіх засобів
У кожній сфері нашого служіння, з усіх сфер суспільства є одні з найкрасивіших людей у світі. Коли я з ними, ми маємо таке багате, багате спілкування в наших серцях. У нас є така надія, і це надія, яка ґрунтується ні на чому меншому, ніж на Божій праведності. Надія не є засобом досягнення якогось кінця, розв'язки. Надія – це кінець усіх засобів. Надія здійсниться. Бог це зробить.
"Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями." (Рим.0826)
Святий Дух зідхає, стогне вираженням, яке неможливо зрозуміти по-людськи. Поки ми сподіваємося проти надії, Дух стогне, і на тому стогоні наше ім’я.
Коли Біблія говорить про Божу любов, ніколи не сприймайте це з фамільярністю. Коли Бог говорить: "Я люблю тебе", це найсвятіша і найдорожча річ у світі. "Я так люблю тебе, що помер за тебе на хресті. Я пролив Свою кров за тебе. Я врятую тебе назавжди, коли ти довіришся Мені щодо спасіння".
Неврятована людина має надію, що, як тільки вона повірить, буде врятована назавжди. Надія приготовлена на небі навіки (Кол.0105). Ніколи не відпадайте від надії Євангелії (Кол.0123).
Для віруючого дуже дорогоцінно казати, що б ви не переживали: "Мій Бог любить мене. Мій Небесний Отець так любить мене, що послав Свого Сина померти за мене. Він буде зі мною назавжди. Все, що я колись робив або зроблю, було прощено. Отець любить мене, Ісус любить мене, і Святий Дух проливає Свою любов у моєму серці. Крім того, я маю надію через Слово Живого Бога" (Пс.11949).
Ця жива, зростаюча надія допомагає людині продовжити свої дні на землі. Це може допомогти людині перемогти хворобу. Це допомагає людині подолати негаразди, негатив і погане самоуявлення. Це допомагає людині здобути перемогу над гріхом.
Якщо ви зараз зазнаєте поразки, ви повинні знати, що останній раунд ще не відбувся. Ви переможете! Ваша надія врятує вас від невдачі. Майте надію на свого Бога, що ваш Бог проведе вас крізь вашу невдачу. Він дасть вам Свою милість. Він – Бог терпіння і потіхи (Рим.1505). Він Бог, на Якого ми маємо надію.
Заохочення в біді
У дівчини була страшна хвороба, через яку її паралізувало. З’явилася інша хвороба і ще більше покалічила її. Вона не могла ходити, все, що вона могла робити, це користуватися руками. Ми зустріли цю дівчину в лікарні, привели її до Ісуса Христа і часто відвідували її. Одного разу вона запитала: "Пасторе, що я можу зробити для Бога?" Я сказав: "Дзвоніть і пишіть листи. Розкажіть свою історію. Просто любіть нас усіх, тому що ми точно любимо вас". Ця дівчина надзвичайно підбадьорювала і ніколи не здавалася пригніченою. У неї була ця надія.
Дякуйте Богові та прославляйте Господа Ісуса Христа, що ми можемо мати надію проти надії. Це жива надія. Вона заснована на Авторі надії і Слові надії. Вона заснована на характері Бога.
Боже Слово говорить у Книзі Псалмів 2210 та Книзі Єзекіїля 1306, що ми можемо дати іншим надію. Побожний чоловік може дати своїй дружині надію. Наповнена Духом дружина стає причиною того, що чоловік має надію. Підліток може змусити маму і тата мати надію, коли вони переживають важкі часи. Через спілкування в Тілі Христа ми можемо дати один одному надію. І через що б ви не проходили в Божому плані, сатана не може вкрасти вашу надію. Він не може цього зробити.
Перебувайте в живій надії
"Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожності та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці, і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса, що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих." (Тит.0211-14)
У нас є непохитна надія і впевнена надія — не тільки у випробуваннях, не тільки в біді, не тільки тоді, коли ми слабкі і кволі, не тільки тоді, коли люди завдають нам болю, не тільки коли ми завдали болю іншим, а в усі часи.
Живіть в цій живій надії. Не переймайтеся нічим, крім надії. Майте Божий характер щодо надії. Йов стояв на Божому характері. Завдяки світлу Божого слова він ходив крізь темряву (Йов2903). Крім того, Бог омив його кроки в маслі (Йов2906).
Я прожив на фермі багато років, і, як наймолодша дитина в домі, мені доводилося працювати на збійці, щоб робити масло. Так було на більшості ферм. Я збивав і збивав це молоко, поки воно не перетворювалося на масло.
Мити ноги в маслі означає, що ми постійно роздумуємо над молоком Божого Слова, поки воно не стане масляною речовиною в наших серцях. "Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю" (Пс.13005). Слово діє на всі частини душі, спонукане й мотивоване людським духом.
"Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя" (Пр.1312)
"До твердині верніться, о в'язні надії! І сьогодні звіщаю: Подвійно тобі поверну!" (Зах.0912)
У підсумку Йов отримав подвійне всього, що він втратив — сім’ю, друзів, багатство, худобу, землю. Він був в’язнем надії. Він сподівався всупереч надії, і ми також. Ми чекаємо на Бога. Цього ще не сталося, але ми віримо всім серцем, тому що ми в’язні надії. У нас є вихід із поразки: це через двері надії.
Висновок
Дяка Богові, що наша надія в тому, щоб бути задоволеними в здобуванні душі завдяки величезній важкій праці стількох людей, які виходять шукати загублених. У нас є бачення донести Євангеліє до 220 країн. У нас є надія, і ця надія здійсниться.
Якою б не була ваша ситуація, не припиняйте надіятися. Мені байдуже, що вам може сказати лікар, не припиняйте надіятися всупереч надії. Ви можете бути шоковані тим, що може зробити надія. Вона має таку силу.
Кожен, хто читає це, хотів здатися в якийсь момент. Всі ми хотіли. Але ми можемо негайно бути відродженими завдяки надії. Це жива, дорогоцінна надія, яка походить від Бога.
Надія
Я надіявся, що сонце знов засяє,
пронизуючи хмари й дощ;
Я надіявся, що полегшення настане
і прожене біль.
Я з надією діливсь цим відчуттям
що скоро стане ясним шлях;
І поки ми шукали свій шлях,
Надія завжди була поруч.
Я надіявся знайти рішення
для проблем дня;
Я надіявся знайти відповіді
на мої запитання на моєму шляху.
Та день у день ніякої відповіді не надходило,
рішення втікали.
Шлях залишився темним, мандрівка похмурою,
але Надія була там, щоб залишитися.
Наприкінці подорожі все було так само,
я продовжував шукати навпомацки;
Ні відповідей, ні рішень не було,
і все, що я мав, це Надія.
Чи смуток переповнив моє змучене серце?
І чи я плакав і журився?
Бо це був не кінець, що приніс мені радість,
але подорож зі своїм другом на ім’я Надія.
Моє життя багате і наповнене миром
до кінця моєї подорожі;
Бо Надія постійно зі мною
і це мій найдорожчий друг.
Моя проблема ще не вирішена,
але я навчився справлятися;
Воно того варте, щоб подорожувати
з моїм постійним другом на ім’я Надія.
(Автор невідомий)