Я хочу бути дуже обережним з тим, що я тут скажу, тому що мені дійсно потрібно представити баланс. Ми маємо скарб в наших глиняних посудинах. Це реальність для кожного віруючого. Як тільки він запросив Христа у своє життя, християнин став домівкою Бога. Дух вселився, і Святий Дух ніколи не піде. Це велика втіха, яку ми знаходимо в Посланні до Євреїв.
"Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!" (Євр.1305)
Скарб, який Бог вкладає в нас, не є нашим і не походить від нас. Він походить від Нього, і його мета — відкрити Христа світові. Велич сили, в якій ми живемо, має належати Йому. Вона не може бути від нас. Одного дня Бог змінить ці смертні тіла, кожне з яких було зачате в беззаконні. Наші прославлені тіла не будуть укорінені та отруєні гріхом і смертю. Ми воскреснемо в нетлінні завдяки силі воскресіння Ісуса Христа.
Зміст
Бог вирішив відкрити Себе через людей. Я завжди вважав це дивовижною таємницею. Глиняні посудини тріскаються. Люди мають проблеми. Болі в спині, вухах, болі в суглобах, розтягнення зв’язок і синці: ці речі дають нам зрозуміти, наскільки слабкими та тимчасовими є ці тіла з плоті. Навіть на перший погляд молоді люди страждають від болей, які приходять протягом нашого життя.
Однак Бог дав нам щось, що служить цим тілам смерті. Це щось - пісня. У Своєму безмежному розумінні людей, які спочатку були сформовані з пороху земного, Господь наказав пісням торкатися чогось у кожному з нас. Уважно слухайте наступного разу, коли будете в ліфті. Фонова музика, яку ви чуєте, ймовірно, звучить дуже, дуже знайомо. Ритм захоплює вас; такт і ноти викликають ланцюг думок. Перш ніж ви це усвідомите, слова пісні, яку ви вважали давно втраченою, повертаються до вас.
У цьому буклеті ми розглянемо, наскільки важливі пісні для наших сердець і розуму. Моя молитва в тому, щоб після прочитання цього буклету у вашому серці була нова пісня—щось дорогоцінне від Господа, що буде тримати вас і втішати у бурях життя.
Перемагаючи тіло смерті
"Ось тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги, але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з’явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом. Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий. Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса. Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій. А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас. У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені. Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з’явилося в нашому тілі й життя Ісусове. Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з’явилось Ісусове в нашому смертельному тілі. Тому то смерть діє в нас, а життя у вас." (2Кор.0401-12)
Смерть діє в нас. Чому? Це для того, щоб Боже життя могло засяяти з нас. Бог справді хоче усунути нашу природну частину, щоб Його надприродна сила могла увійти, безперешкодно та необмежено. Певні ситуації, які нам дозволено витерпіти, використовуються Богом, щоб знищити терни та будяки, які ростуть з нашої плоті.
Я пам’ятаю, як консультував одного чоловіка, який одружився з жінкою, яка стала надзвичайно одержимою. Вона мила дверну ручку у ванній десятки разів на день. Вона змивала воду в унітазі знову і знову, хоча для цього не було жодної причини.
"Я не знаю, чому Бог дозволив це", — почав чоловік під час нашої сесії. "Чому я повинен це терпіти?""Бог видає тебе на смерть", — сказав я."Чому це не йде від неї? Я вважаю, що цей шлюб був великою помилкою"."Справді?" Я відповів. "Якби ти не був виданий на смерть в цьому шлюбі, то Бог видав би тебе на неї іншим шляхом. Твій керівник або твоє здоров'я стали б проблемами, що турбують"."Ну, що я можу зробити?" — запитав чоловік."Нехай Бог дасть тобі пісню в цей темний період".Таку пораду я отримав для цієї людини від Господа. Він вийшов з кабінету і почав досліджувати Писання. Він полюбив книгу Псалмів. Там, серед тих ста п’ятдесяти поем, цей чоловік знайшов слова таких же людей, як він. Вранці і ввечері він починав читати і співати Господу. Це дало йому велике потішення, і він став чудовим служителем для своєї дружини, яка починає визволятися. Перемога в його серці, і його любов до дружини змінює ситуацію. Коли ми поміщені у місце, де люди дійсно дратують нас, ми вчимося як померти для самих себе й ожити для Бога.
Звуки перемоги
"Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря! Моя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його! Господь Муж війни, Господь Йому Ймення!" (Вих.1501-03)
Ця пісня є першою піснею, записаною в Біблії з того дня, як Адам вийшов із саду. Великі перемоги приходять з піснями. Ізраїль опинився біля Червоного моря. Єгипетська армія кинулася на Божий народ, який, здавалося, опинився в пастці між водою та колісницями фараона, не маючи можливості втекти. Бог наказав Мойсеєві сказати людям:
"Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа." (Вих.1413)
Води розділилися, Ізраїль пройшов по суші, і море поглинуло єгипетських солдатів із їхніми колісницями, запряженими кіньми, коли воно зімкнулося над ними, як вони переслідували Божий народ. Потім Міріам, сестра Мойсея, взяла інструмент і почала співати. Люди нації підняли свої голоси, і був спів і танці перед Господом. Я бачив деякі танці, які виконують євреї. Вони скромні і не чуттєві. Це святкування було вираженням хвали Богові та Його силі, яка є причиною всіх наших тріумфів.
У книзі Суддів Девора і Барак співали після завдання поразки ханаанеянам (Суд.05). Звісно, немає нічого ліпшого за хорошу, гучну пісню, щоб завершити день перемоги.
Музика змушує речі ставатися
"А звідти [вони рушили] до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: Збери народ, і нехай Я дам їм воду. Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: Піднесися, кринице, співайте про неї! Криниця, вельможі копали її, її викопали народні достойники берлом, жезлами своїми. А з Мідбару до Маттани." (Чис.2116-18)
"І вклонився Йосафат обличчям до землі, а ввесь Юда та мешканці Єрусалиму попадали перед Господнім лицем, щоб уклонитися Господеві. І встали Левити з синів Кегатівців та з синів Корахівців, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїлевого сильним голосом, високим. І повставали вони рано вранці, і вийшли до пустині Текоя. А як вони виходили, став Йосафат та й сказав: Послухайте мене, Юда та мешканці Єрусалиму! Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам Його, і пощаститься вам! І радився він з народом, і поставив співаків для Господа, і вони хвалили величність святости, коли йшли перед озброєними, і говорили: Дякуйте Господу, бо навіки Його милосердя! А того часу, коли зачали вони співати та хвалити, дав Господь засідку на синів Аммонових і Моавових та на мешканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, і були вони побиті, бо повстали аммонітяни та моавітяни на мешканців гори Сеїр, щоб учинити їх закляттям, і щоб вигубити. А коли вони покінчили це з мешканцями Сеїру, стали помагати один проти одного, щоб вигубити себе. І коли Юда прийшов на вартівню до пустині, і поглянули вони на натовп, аж ось трупи, що попадали на землю, і не було урятованого! І прийшов Йосафат та народ його, щоб пограбувати їхню здобич, і знайшли серед них дуже багато і маєтку, і одежі, і коштовностей, і понабирали собі стільки, що не могли нести. І вони три дні все грабували ту здобич, бо численна була вона!" (2Хр.2018-25)
Ізраїльський народ потребував води. Настав час для пісні: "Піднесися, кринице". Народ почав співати, вельможі покопали, і в них була криниця з водою. Іноді, коли я за кафедрою, мені доводиться починати співати, і я, як відомо, складаю доволі гарні пісні. Коли я співаю, вода починає текти. Слова даються трохи легше.
Тепер мій голос не такий, як колись, коли я був "зіркою" музики кантрі. Час від часу я трохи хриплю. Один чоловік прийшов до церкви і почув, як я співаю невеличку пісню під час свого проповідування. Він був дуже засмучений, але не через якість мого голосу. Його проблема полягала в тому, що він хотів, щоб я більше проповідував. Ну, я сказав йому, що це те, що Бог хотів, щоб я зробив у той момент. Той чоловік заспокоївся, і досі ходить до церкви! Це чудова маленька історія, чи не так? Але ось що я хочу сказати: пісні можуть змушувати речі ставатися в силі Духа.
Історія про Йосафата (2Хр.20) дає нам чудову картину того, де співаки вписуються в план і задум Бога. У тій битві співаки були воїнами передової. Саме такою може бути хороша команда прославління для сповненого Духом зібрання. Коли співаки виходять і прославляють красу Божої святості, ворог змушений тікати. Пісні можуть завести в інтенсивність присутності Господа, і це творить чудеса.
Армія ворога мала надзвичайну перевагу над армією Ізраїлю. Ця перемога ніяким чином не могла настати, якщо Бог не зробить щось дивовижне. Я можу тільки уявити дискусію, яка могла бути серед деяких ізраїльських бойових лідерів.
"Хто піде першим?""Співаки!""Ти серйозно?""Божественно серйозно", — сказав цар.Спів провадив бій за націю. Почувши пісні, ворожі солдати обернулися один проти одного і почалася бійня. Коли пил осів, синам Ізраїля залишилося винести здобичі на три дні збирання з поля, де їм ніколи не довелося битися. Бог ніколи не програвав битву. Він завжди чинив правильно зі Своїми людьми. Він веде їхні битви за них.
Звук свободи
"І засурмите у сурми сьомого місяця, десятого дня місяця, в день Очищення засурмите в сурми по цілому Краю. І освятите рік п’ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться. Ювілей цей рік п’ятдесятріччя буде для вас: на будете сіяти, і не будете жати саморослі колосся її, і не будете збирати грон з необрізаних виноградин їх, бо це ювілей, святощі будуть для вас, з поля будете їсти врожай його. У році того ювілею вернетесь кожен до своєї посілости." (Лев.2509-13)
Хороший міцний звук сурми також означає багато речей у Біблії. Тут, у 20-му розділі Книги Левит, ріг оголошував, що настав ювілейний рік. Кожні п'ятдесят років Ізраїлю було наказано святкувати свою свободу від Єгипту. Цього року кожна людина мала повернутися до свого володіння. Втрачені речі були відновлені. Це був рік відпочинку. Всі борги були прощені. Кожен полонений був звільнений. Цей рік представляв те, що Бог робить протягом життя в тих, хто приймає Ісуса Христа.
Ісус Христос сплатив борг, якого не був винен. Що стосується мене, то я мав борг, який не міг сплатити. Його кров змила наші гріхи. Це чудова пісня сама по собі. Зараз ми співаємо нові пісні. Ми співаємо пісні, які прославляють кров Агнця. Ми були начисто омиті. Усі наші зобов’язання були виконані в Ньому. Ісус є нашим Ювілеєм, як Він Сам прочитав з 61-го розділу Книги Ісаї в Євангелії від Луки:
"На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування." (Лк.0418-19)
У той "рік", моментами Свого життя на землі, Ісус Христос зробив нас прийнятними в Ньому. Він узяв на Своє тіло гріхи світу. Він висів на Хресті і став гріхом за нас. Через досконалу святість Отець не може дивитися на гріх. Тому вперше за всю вічність Божий Син добровільно витерпів, коли Отець відвернув Своє обличчя від Нього на період темряви. Усе це Він зробив, щоб ми могли співати нову пісню Господу, пісню відкуплення та трансформації.
Видавати радісні звуки
"Оце, Бог спасіння моє! Безпечний я, і не боюсь, бо Господь, Господь сила моя та мій спів, і спасінням для мене Він став! І ви в радості будете черпати воду з спасенних джерел! І скажете ви того дня: Дякуйте Господу, кличте Імення Його, сповістіть між народів про вчинки Його, пригадайте, що Ймення Його превеличне! Співайте для Господа, Він бо величне вчинив, і хай це буде знане по цілій землі! Радій та співай, ти мешканко Сіону, бо серед тебе Великий, Святий Ізраїлів!" (Іс.1202-06)
"Господеві співайте, вся земле, з дня-на-день сповіщайте спасіння Його! Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіма народами. Бо великий Господь і прославлений вельми, і Він найгрізніший над богів усіх! Бо всі боги народів божки, а Господь небеса сотворив! Слава та велич перед лицем Його, сила та радість на місці Його. Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу, дайте Господу славу Ймення Його, приносьте дарунка й приходьте перед лице Його! Кланяйтеся Господеві в величчі святому!" (1Хр.1623-29)
У 100-му Псалмі Божим людям сказано приходити до Божого дому з радісним звуками, галасом. Це така велика річ. Бог хоче чути пісні Своїх людей, навіть якщо їхні голоси не дуже гарні. Це чудовий уривок для пастора, коли він заохочує людей приєднатися до хору. Кілька десятків універсальних голосів можуть гарно поєднатися разом і видавати досить радісний звук для Бога, коли вони мають правильного лідера. Кожен, хто відчуває поклик приєднатися до хору, повинен бути послідовним, отримувати настанови та прославляти Бога.
Як ми вже бачили, спів видав воду зі скелі. Він визволив націю від інфекцій і хвороб ворога. Навіть вороги Ізраїлю усвідомлювали, наскільки важливі пісні для Божого народу. У 137-му Псалмі вавилонські полонителі намагалися змусити їх співати.
"Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона! На вербах у ньому повісили ми свої арфи, співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень! Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?" (Пс.13701-04)
Мелодії в серці
Господь завжди говорив про важливість пісень. Він знає, що вони так багато значать для нас як людей. Подивіться, що Дух надихнув апостола Павла написати до колосян:
"Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви! А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости! І нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними будьте! Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні! І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві." (Кол.0313-17)
Спів пісень – це спосіб закріпити слова мудрості в наших серцях. Якщо ви прочитаєте далі 3-й розділ Послання до Колосян, цей уривок має на увазі, що такий спів серед нас допоможе нам любити наші подружжя та підкорятися їм. Він може допомогти дітям бути слухняними своїм батькам, а батькам — любити своїх дітей з ніжністю та добротою.
У 15-му розділі Першої книги Хронік Давид зібрав левитів і організував чергування співаків, які прославляли Господа перед ковчегом Заповіту. Син Давида Соломон дотримувався цієї інструкції та зібрав групи співаків, яким платили, щоб вони приносили пісні перед громадою та перед Господом (2Хр.0511-14).
Після періоду відступництва та полону Ізраїлю Неемія очолив відбудову міста Єрусалима. Співаки були повернуті на їх місце приймання участі у храмових службах.
"Бо віддавна, за днів Давида та Асафа, були голови співаків та пісні хвали й збори славословників для Бога. І ввесь Ізраїль за днів Зоровавеля та за днів Неемії давав частки співацькі та придверничі, щодня належне, і освячував це Левитам, а Левити освячували Аароновим синам." (Неєм.1246-47)
Висновок
"Співайте для Господа пісню нову, бо Він чуда вчинив! Йому помогла правиця Його та святе рамено Його. Спасіння Своє Господь виявив, перед очима народів відкрив Свою правду. Пам’ятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому ізраїля. Бачать всі кінці землі те спасіння, що чинить наш Бог. Уся земле, викликуйте Господу, покликуйте радісно, і співайте та грайте! Грайте Господеві на гуслах, на гуслах і піснопінням, на сурмах і голосом рогу викликуйте перед обличчям Царя Цього й Господа! Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселенна й мешканці її, ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді!" (Пс.9801-09)
Я вірю, що Богові подобається, коли ми просто придумуємо нові пісні, щоб співати Йому. Якщо сьогодні ви отримаєте нову машину, заспівайте Господу: "Сьогодні я отримав нову машину, дякую Господу". Можливо, ваш шлюб переживає новий медовий місяць. Співайте про це Господу! "Бог оновив мій шлюб, Алілуя". Примирення - це привід для святкування. Станьте перед Богом і нехай ваш голос шаліє. Давид танцював перед Господом, і так само ми можемо співати з усіх сил перед Господом. Пам’ятайте, що Він любить радісні звуки, які ми робимо для Нього. Звичайно, якщо вам трохи соромно, що люди вас бачать або чують, підіть десь, де ви можете побути на самоті та заспівати Господу.
Бог гідний нашої хвали. Хваліть Його за все Його творіння, включаючи ваш голос. Ми могли б також потренуватися, тому що, судячи з того, що я прочитав в Книзі Об’явлень, ми будемо співати цілу вічність. Пісні, які ми там співатимемо, будуть більше ніж новими; вони будуть вічними мелодіями. І найголовніше в тому, що Небеса, земля і небо будуть гармонійно звучати для Бога.
"І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих!" (Об.1503)