Цілісність (невинність) – це принцип, який мало хто розуміє і практикує. Словник нового світу Вебстера визначає її як "бути завершеним, цілісним; непорушний стан; достойний, чесний і щирий". У грецькій мові це слово — tome, і воно вказує на "достойний характер; якість простоти та невинності". Для християнина цілісність можна визначити як вираження Божого розуму та характеру в кожній грані життя. Це ключовий елемент духовної зрілості.
"Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить." (Пр.1103)
Зміст
У Тілі Христовому багато обдарованих і талановитих людей, які можуть виконувати різноманітні функції. Але якщо вони не володіють побожною цілісністю, їх не можна вважати гідними довіри. Віруючий з цілісністю виконує свої обов'язки чесно, цілковито і швидко. Така людина, наприклад, відпрацьовує повний робочий день на своїй роботі та дотримується принципу з Книги Екклезіяста 0910 працювати з усіх сил, як для Господа. Багато християн бажають цієї якості у своєму житті, але не можуть отримати її у своїх власних намаганнях через правду в Книзі Єремії 1709: "Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?" Таким чином, залишається питання: як розвинути цю рису чесності та достойності у своєму житті? Відповідь полягає в постійному прийнятті та застосуванні Божого Слова. Цей буклет написаний, щоб пояснити цей важливий принцип у світлі Писання.
Необхідність пошани
"Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без приводу його зруйнувати..." (Йов.0203)
Йов представляє собою людину, яка ходила в цілісності (невинності). Він продовжував шанувати Господа в найбільш несприятливих обставинах. Хоч його друзі бажали, щоб він прокляв Бога, Йов не звертав на них увагу. Він сказав:
"Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинності я не відкину від себе, за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу." (Йов.2705-06)
З його прикладу видно, що цілісність починається з пошани. В оригінальному тексті Нового Заповіту "пошана" написана як time. Це грецьке слово означає "встановити фіксовану цінність, яка перебуває навіки". Віруючий, який має цілісність, шанує Слово, дозволяючи йому розвинути кодекс відгуків у своїй системі відліку. Він не реагує самовпевнено. Доктрина забезпечує його життя ясністю і порядком. Перший крок до встановлення цієї системи шанування в розумі зустрічається в книзі Йова:
"Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу (необхідну їжу) свою я ховав слова уст Його." (Йов.2312, розширений переклад)
Ніхто не може шанувати Господа, не поважаючи спочатку заповідей Біблії. Ігнорувати авторитет Святого Писання означає ганьбити Його (2Тим.316). Чесність ґрунтується на правді Божого Слова (Ів.1717). Тому християнин не може очікувати, що його життя виявлятиме цілісність, без ґрунтовного, заснованого на досвіді, знання Слова.
"Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!" (Пс.119104)
Пошана в домі
"У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!" (Пр.2007)
Віруючий настільки духовний за межами свого дому, наскільки він духовний в ньому. Його невинність (цілісність) видна в тому, як він поводиться зі своєю сім’єю. Часто можна почути вислів: "Християнство починається вдома". Цей вислів досить заїжджений, проте це не зменшує його правдивості. Все суспільство побудоване на сім’ї. Західна цивілізація переживає моральний занепад. Модель цього занепаду можна порівняти з розпадом сім’ї. Сьогодні Сполучені Штати мають найвищий в світі рівень розлучень. В 1982 році на кожних два шлюби припадало одне розлучення, і ця кількість збільшується. Це не Божий план на шлюб. Згідно Біблії, шлюб являється священною інституцією, в якій чоловік повинен шанувати свою дружину. Бог дав її як дар (Пр.1822). Чоловік повинен поважати свою дружину і вкладати в неї, і таким же чином, дружина повинна шанувати свого чоловіка.
"Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви." (1Пт.0307)
Батьки відповідальні за те, щоб належним чином встановлювати і розвивати пошану та невинність (цілісність) в своїх дітях. Діти, у відповідь, повинні шанувати своїх батьків.
"Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею, щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній! А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!" (Еф.0601-04)
Напад на цілісність
"Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!" (Пс.2521)
Шанування невинності (цілісності) формує таке відношення в християнині, яке знаходиться в прямій опозиції до сатани і його стратегій. Зневага до Бога і Його влади розпалила його бунт і завершилась вигнанням з небес. Як Люциферу, сатані була довірена поважна позиція. Він був не лише найпрекраснішим із всіх ангелів, але також мав найвище звання. Земля була дана йому у піклування.
"Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів! Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних, підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!" (Іс.1412-14)
Після того як його вигнали з Божого Царства, сатана намагається зруйнувати цілісність в будь-якій сфері, де вона зустрічається. Він робить це, відволікаючи людей від того, щоб вони віддавали шану Господу.
Християнин мусить знати про сатанинську війну проти принципу шанування. Диявол знає, що віруючі можуть служити Христу ефективно лише тоді, коли вони вважають Його Господом своїх життів. Проте, коли Божі діти шанують Слово і приймають позитивні рішення в Божому плані, тоді вони можуть твердо встояти проти "хитрощів диявольських" (Еф.0611).
"Із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог… А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!" (Пс.4112-13)
Бути хорошим доморядником
"Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!" (1Кор.0620)
"Куплені" в цьому вірші є перекладом грецького слова agorazo – терміну, який використовується для опису дій людини, яка йшла на ринок рабів і купувала раба з наміром дати йому свободу. В цьому одному слові виражена мета життя Ісуса Христа. Він став людиною, увійшов в людське середовище і повністю сплатив покарання за гріхи, віддавши "душу Свою…на викуп за багатьох" (Мт.2028). Все це Ісус зробив для того, щоб звільнити людство від "неволі тління на волю слави синів Божих" (Рим.0821).
Віруючий, який має цілісність, усвідомлює величезну ціну, заплачену за його викуп, і що тепер він належить виключно Богові. Він повинен мати намір прославляти Бога у всьому, що робить. Перше послання Петра 0410 наставляє віруючих вести себе як "доморядники всілякої Божої благодаті". "Доморядник" (oikonomos) говорить про когось призначеного управляти і організовувати домашнє господарство. Це була дуже шанована і відповідальна посада. Ті, кого призначали на цю посаду, демонстрували дивовижну цілісність. Їх надійність і вірність були доведені. Віруючі, як доморядники Божої благодаті, зараз відповідальні за те, щоб управляти цією ж благодаттю у всіх ситуаціях, щоб Бог міг бути возвеличений. У всьому що робить віруючий як представник Ісуса Христа, є потенціал приносити славу Богові. І навпаки: християнин, який належним чином не управляє своїми справами, може заважати ділу Христа.
Біблія розкриває декілька фундаментальних рис духовного доморядника:
Вірність
"Що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним." (1Кор.0402)
Цар Йосія віддав наказ "направити дім Господа, Бога його" в Другій книзі Хронік 3408. Ця робота була величезною, але царю Йосії пощасливилось мати в своїй робочій силі людей цілісності.
"А ті люди чесно виконували працю." (2Хр.3412)
Єврейське слово emunah перекладене тут словом "чесно". Буквально це слово означає "стійкість; твердої консистенції". Воно було використане в переносному значенні, щоб описати людей, які були стійкими і заслуговували довіри.
Віруючий з цілісністю виконує свою роботу з постійністю і вірністю. Його рівень продуктивності не являється високим одного дня і низьким другого дня. Боже Слово керує його життям, тому він "у ревності не лінується, духом палає, служить Господеві" (Рим.1211).
Чесність
"Камінь до ваги буде в тебе повний і справедливий, ефа буде в тебе повна й справедлива, щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі." (Втор.2515)
Нечесність роз’їдає сьогодні багато підприємств. Наймані працівники крадуть запаси і продукцію, думаючи, що компанія може це собі дозволити. Деякі ділові люди дають перебільшені і брехливі обіцянки. Це може привести лише до неприємностей. Сумно, що християнам можна також в цьому дорікнути. Якщо Боже Слово не надає визначення, то віруючі вразливі до такого ж типу ставлення. Як показує Книга Повторення закону 2515, чесна в своїх ділових угодах людина буде нагороджена довгим життям. Бог особливо насолоджується тими серед Своїх дітей, які проявляють цілісність простою чесністю.
Працьовитість
"Все, що в силі чинити рука твоя, теє роби." (Еккл.0910)
"Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не перечили." (Тит.0209)
Справжнім випробуванням в Божому Царстві являється маленьке, на вид буденне, завдання. Воно здається таким незначним і нікчемним. Однак, ці "маленькі" задачі більш ніж будь-що інше розкривають вміст серця. Книга Захарії 0410 попереджає, що кінцем тих, хто погорджує "днем малих речей", буде невдача. Більш ніж будь-який інший найманий робітник, працівник-християнин повинен працювати повні вісім годин за восьмигодинну оплату. Чому? Господнє свідчення поставлене на карту.
"Усі раби, які під ярмом, нехай уважають панів своїх гідними всякої чести, щоб не зневажалися Боже Ім'я та наука." (1Тим.0601)
Підзвітність суду Віма
"Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!" (1Сам.0230)
"Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик! Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові." (Рим.1411-12)
Підзвітність являється важливою, але інколи забутою частиною християнського життя. Послання до Римлян 1412 прояснює, що кожен віруючий дасть за себе відповідь Богові. Він буде відповідальний за свої дії як доморядник своїх справ і угод. Це включає в себе і те, що він говорить, у відповідності з Євангеліє від Матвія 1236: "Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!"
На землі підзвітність – це те, чого можна легко уникнути. Знаходяться відмовки і висловлюються думки. Проте перед "судовим престолом Христовим" як говориться в Другому посланні до Коринтян 0510 і в посланні до Римлян 1410, кожне діло християнина буде випробуване вогнем. Суд bema (Віма), як його названо в грецькому тексті, буде досліджувати не лише плоди кожної можливості послужити, але також відношення серця, з яким служіння здійснювалось (1Сам.1607).
"То буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є." (1Кор.0313)
Тому дуже важливо для віруючого викупляти час (Еф.0516, в оригіналі). Суд Віма все ближчий і ближчий з кожним днем, що настає. Миті життєво важливі. Не можна втрачати ні секунди. Люди мають почути Добру Звістку, щоб вони могли бути спасенні.
Перед судом Христового престолу віруючий постане один, лицем до лиця з Богом. Кожна справа буде випробувана в порівнянні з абсолютною правдою. Живучи в цілісності (невинності), віруючий очікує суду з надією і впевненістю. Він приймає побожні рішення, основані на доктрині. Слово рясно пробуває в його серці (Кол.0316). При падінні він просто це визнає (1Ів.0109) і продовжує в своєму ходінні з Богом. Він впевнений, що Господь вбереже його від падінь: "Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності (цілісності), і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!" (Пс.2601, розширений переклад). Через молитву він розвиває взаємини з Господом. Він знає Бога, тому що приступає "з відвагою до престолу благодаті" (Евр.0416). Це дає йому дивовижний дух відпочинку, через те що зник тиск виконання діл. Коли він роздумує над Біблійними обітницями, Божий мир панує в його серці, і він співає з благодаттю в серці своєму Господу (Кол.0315-16).
Висновок
Біблійний коментатор Метью Генрі сказав: "Найкраща людина на світі тримає свою цілісність не довше, ніж Бог підтримує його в цьому, тому що по Його благодаті ми є тим, ким ми є." Цілісність вимагає, щоб людина перевела свій погляд з себе на Господа. Люди не мають в самих собі сутності бути абсолютно чесними і відповідальними (Іс.0105-06).
Лише зафіксувавши своє серце на Богові, віруючий може досягти цієї якості (Пс.5708). Господь може випрацювати цілісність в віруючому, у якого око зосереджене на Ісусі Христі і який не відволікається турботами цього життя.
Цілісність веде до чесноти – побожної величності (2Пт.0103). Вона береже людину і рятує її з труднощів (Пс.2521-22). Коли віруючий в своєму серці має намір ходити в правді Божого Слова, в його житті розвивається справжня цілісність. І тоді він звеличує Господа Ісуса Христа і виконує Божий задум притягувати людей до Нього.
"А я буду ходити в своїй непорочності." (Пс.2511)