Милість, благодать і зовсім нове серце. Карл Генрі Стівенс

18 грудня 2020
Mercy, Grace and a Brand New Heart
Категорія: Доктринальний буклет
Останнє оновлення: 27 березня 2021
Перегляди: 2320

Боже Слово містить надзвичайне об’явлення. Чим більше ви його вивчаєте і приймаєте правду зі зламаним серцем, тим більше Бог відкривається вам. Ось чому Павло написав в посланні до Ефесян 0308, що він проповідує "недосліджене багатство Христове" - недосліджене багатство благодаті. Цим він сказав: "Те, що я збираюся проповідувати язичникам, ніде неможливо знайти". Слова Павла означають, що ми ніколи не зможемо пізнати благодать повністю, навіть на небесах.

"Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя, нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя! Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!" (Пл.Єр.0322-24)

"До Тимофія, щирого сина за вірою: благодать, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого." (1Тим.0102)

Слово говорить: "Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх" (Рим.1132). Вірш 33 додає: "О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!"

Мета цієї книги - допомогти віруючим людям прийняти освіжаюче об’явлення про велику Божу милість і Його незбагненну благодать, які можуть звільнити, оновити і підбадьорити їх в ходінні перед Богом.

Любляча і щира милість

В Біблії слова "щира", "незмінна", "невичерпна", "чудова" завжди описують милість. Десять разів ми зустрічаємо вираз "любляча милість (доброта)"; тридцять сім раз ми читаємо: "Милість навіки". Сказано, що милість буде супроводжувати нас по всі дні нашого життя (Пс.2306). Перше послання Петра 0103 говорить про "велику милість".

Я ретельно вивчив вираз "любляча милість" єврейською мовою, і ось що воно означає: милість, мотивована любов'ю. Любляча милість - це милість, яка виникає з повного і безумовного милосердя Божої природи. У Псалмі 8605 сказано, що Бог "многомилостивий". Це означає, що у Нього милості більше, ніж нам необхідно. У книзі Неємії 0927 "велике милосердя" покриває будь-який гріх і "спасає багато разів".

Як рясно описана милість в Божому Слові! Прикро, що багато віруючих не розуміють Божої милості. Це чудові християни, які протягом багатьох років були в нашій церкві, але, на жаль, так і не зрозуміли, як тісно пов'язана милість з Божою владою і Його перемогою.

У першому і другому посланнях до Тимофія і в посланні до Тита Павло написав: "Я хочу, щоб ви зрозуміли благодать, милість і мир від нашого Господа Ісуса Христа". Апостол знав, наскільки це важливо. Якщо віруючий сьогодні розуміє це, то з депресією і поганим уявленням про себе назавжди покінчено. Я не можу згадати часів, коли я був пригнічений; ця правда зберігала мене в найважчі часи.

Допомогти людям зрозуміти цю правду - основне завдання нашої християнської школи і християнського коледжу, які дають найкращу освіту. Знаєте, багатьом батькам буде соромно, що вони не цінували християнські школи так, як цінує їх Бог. На превеликий жаль, не всі батьки з належною повагою ставляться до християнської освіти. Я не знаходжу цьому ніякого пояснення.

Чудово, коли молодий чоловік приходить в наш коледж з бажанням набути Божий розум і розуміння (1Кор.0216 і Флп.0205). Його думки перемагають демонічний вплив і відкидають сатанинську свободу. Його мислення допомагає відірватися від матеріальних початків світу; його розум вдосконалюється і стає одним з найбільш розвинених умів в людській історії. Його слова походять з небес (Флп.0320), і стиль його життя визначається небесами. Його призначення і покликання високі, вищі за все у Всесвіті. Такий християнин вчиться і зростає; він навічно стає студентом вищого Небесного Коледжу.

Дозвольте мені пояснити, чому так важливо бути навченим Божому Слову. В Об’явленні 0105-06 сказано, що християни, які вивчають Слово, будуть правити всю вічність з Ісусом Христом як царі і священики. Псалом 14906 говорить: "прославлення Бога на їхніх устах, а меч обосічний ув їхніх руках". Християни, які вивчають Слово, прославляють Боже Слово більше, ніж будь-хто у всесвіті. Вони знають, як діяти у війні двох царств. Їх життя засноване на принципах вищої праведності, викладених в 11-му розділі Приповістей. На всій землі немає нічого вище цієї праведності!

Ось для чого існує християнський коледж. Він важливіший будь-якого найпрестижнішого навчального закладу у всій історії. Цей коледж дає дійсно вищу освіту. Жоден віруючий ніколи не повинен ставати холодним до вивчення Біблії. Щоб почати приймати доктрини і стати навченим християнином, йому треба відвідувати Біблійні заняття.

Найвищі дари

Благодать і милість - це найвищі дари, які є у Бога для нас. У книзі Плач Єремії 0322-23 пророк Єремія говорить: "Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя, нове воно кожного ранку..." Ця правда повинна бути відома всім, включаючи самих іменитих професорів. Милість повністю усуває те, на що я заслуговую. Милість скасовує покарання за гріх, яке я заслужив. Милість пробачила мої гріхи. Милість забула мої гріхи. Милість поховала мої гріхи і гріхи кожної людини.

Але є щось більше. Благодать дає мені те, чого я не заслужив. Милість повністю забирає все, що я заслужив, а благодать слідує за нею і дає мені те, чого я ніколи не міг би заслужити.

Прочитайте Євангеліє від Івана 0524. Там говориться: "Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить..." Це милість, що усуває заслужене покарання. Вірш продовжується: "...але перейшов він від смерті в життя". Це благодать, що дарує мені незаслужене; вона дає мені вічне життя, заради якого я не працював.

Митник в притчі сказав: "Боже, будь милостивий до мене, грішного" (Лк.1813). Він не сказав: "Боже, будь благодатний до мене", він сказав: "Будь милостивий до мене!", і Бог був милостивий. А в наступному вірші ми читаємо, що митник "повернувся до дому свого більш виправданий" (Лк.1814). Благодать дала митникові те, чого він не заслужив (виправдання), а милість стерла те, що він заслужив (засудження навіки в пеклі).

В Євангелії від Луки 1511-32 блудний син повернувся додому і попросив прийняти його в слуги. Але батько навіть не став вислуховувати до кінця сповідь сина. Це була дивовижна милість. Коли ж батько дав йому одяг, перстень, нове взуття і велів заколоти ягня на свято, це була благодать. Милість повертає мені все, що я втратив, а благодать мені дає те, що я не мав і ніколи не міг би заслужити.

Милість говорить: "Я буду піклуватися про тебе, я зроблю так, що ти ніколи не відчуєш себе нікчемою". Благодать говорить: "Я зроблю ще більше: ти будеш ефективний у всьому". Милість забуває, благодать додає. Милість стирає всі борги з мого рахунку, благодать дарує мені праведність Ісуса Христа. Милість говорить: "Я піду з тобою", а благодать додає: "Я сховаю тебе у Христі, і Христос буде мешкати в тобі, і все буде абсолютно новим".

Ось чудовий приклад. Авраам був помилуваний після свого гріха з Агар і народження Ізмаїла (Бут.1615). Бог помилував його і пробачив йому перелюб. Те, що пізніше у нього народився другий син Ісак від його дружини Сари, і те, що Авраам був названий батьком нашої віри, було більше ніж милість. Це була благодать, яка подарувала йому те, чого він не заслуговував. Лот був помилуваний і уникнув суду над Содомом і Гоморою (Бут.19). Ангели буквально за руку вивели його з міста перш ніж Содом був спалений. Друге послання Петра 0207 називає Лота праведним. Наскільки нам відомо, Лот так і не привів до Бога жодної душі, але благодаттю йому була дана праведність Христа. Милість вивела його з розбещеного міста, а благодать дала йому те, що він втратив. Благодать дала йому праведність Ісуса Христа.

Якщо ви розумієте милість і благодать, то думки про це переможуть заздрість. Думайте в благодаті, щоб долати злість, критику і депресію. Нехай багатства Божої милості і благодаті наповнюють вас!

Божим людям була дана милість, але Божим людям було дане і те, чого вони ніколи не зможуть заробити і чого вони не заслужили - благодать. Те, що вони заслужили, забрано назавжди, а те, чого вони не заслужили, - дається їм навічно.

Царі та священики, посаджені на небесах

Біблія говорить, що Ісус Христос, Цар народів, полюбив нас, омив нас від гріхів Своєю дорогоцінною кров'ю і вчинив нас царями та священиками навічно. Тому Бог не зараховує нам гріха, і ніхто ніколи не зможе цього зробити. Яка дивна ця щедра, ніжна, невичерпна, незмінна милість! Як чудово знати, що милість слідує за нами по всі дні життя. І не тільки це, ще нам буде дане зовсім нове прославлене і відроджене тіло. Це набагато більше - назавжди отримати чисту Божу святість і навічно звільнитися від впливу старої гріховної природи. І це ще не все: ми будемо правити всю вічність з Ісусом Христом! Ось чому послання до Ефесян 0207 говорить про те, що Він являтиме "безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас" всю вічність.

Що Він відкриє нам у вічності? Благодать, благодать, благодать! Ту благодать, яка говорить: "Я вчиню тебе сином Божим, подібним до Ісуса, а коли ти побачиш Його, ти станеш як Він" (1Ів.0302). Ми отримаємо прославлені тіла (Флп.0321), і це буде Його чудовим даром на всю вічність.

Чудово, коли віруючий, прокидаючись щоранку, розуміє - він нове творіння, і "стародавнє минуло", тому що він у Христі (2Кор.0517). З милості "стародавнє минуло", і по благодаті все стало новим.

"Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави." (Рим.0323)

"Нема праведного ані одного." (Рим.0310)

"Бо заплата за гріх смерть." (Рим.0623)

"Душа, що грішить, вона помре." (Єз.1804)

"І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд." (Євр.0927)

Суд існує, тому що існують Божа святість і гріх. Все це правда. Людині необхідно прийняти жертву Ісуса Христа, інакше вона буде засуджена за свої гріхи і піде в пекло. Суд відбудеться, але через те, що віруючий прийняв оплату Ісуса Христа за свій гріх, він ніколи, ніколи, ніколи не буде засуджений! (Рим.0801) Це зробила милість. Потім, по благодаті, все стало новим!

Служіння милості

Моє служіння має бути наповнене характеристиками життя Христа. Я повинен бути милостивий до людей, і, якщо це можливо, якщо це в моїх силах, я повинен давати їм благодать. Я не тільки пробачаю людей, а й благословляю їх. Чому це можливо? Тому що відбувся праведний суд. У Псалмі 8510-12 сказано, що Божа милість (а не Його благодать) і правда Його святості зустрілися; Його справедливість і мир поцілувалися, і правда виросла із землі. Що сталося? Милість зустрілася з Божим правосуддям, що вимагає покарання за гріх. Ісус Христос, Який не знав гріха, став гріхом і заплатив за всіх людей. Тепер у нас є мир - примирення, яке створив для нас Син, пролив Свою кров на хресті (Кол.0120).

Божа праведність вимагає, щоб гріх був засуджений. Але замість нас був засуджений Ісус Христос, і тепер Боже правосуддя може сказати: "Мій суд полягає в тому, що кожному, хто вірує в Ісуса Христа будуть дані благодать і милість". Милість ставиться вище за суд (Як.0213), і тепер благодать може сказати: "Я зроблю цих людей зовсім новими. Я сховаю їх в Тілі Христа, де вони будуть єдині з Христом і знайдуть дар вічного життя".

Безмірна благодать

"Де збільшився гріх, там зарясніла благодать." (Рим.0520)

Все, що робить Ісус, завжди йде далі, ніж милість. Кожен раз, коли я погоджуюсь з тим, що мої гріхи були засуджені на хресті, я приймаю в цей момент милість. Якби сьогодні я згрішив, я б сказав: "О, Господи! Ти заплатив за цей гріх". І милість відповіла б: "Я так рада, що ти усвідомив це". Потім благодать додала б: "Тепер у тебе може бути прекрасне життя з Богом. Перемагай диявола, перемагай демонів. Використовуй свою владу, щоб бути вільним, щоб допомагати іншим, щоб люди отримали зцілення". Благодать рясніє там, де раніше множився гріх. Зрозумійте: Ісус помер, щоб дати нам милість, а також Ісус живе, щоб давати нам благодать.

В Біблії ми читаємо про життя Давида. Він був грішником, і милість пробачила його. Якщо ви прочитаєте Псалом 51, то зрозумієте ставлення Давида до люблячої милості, яка пробачила його. Більш того, Давид буде царем в тисячолітній період Правління Христа, який настане відразу після Великої скорботи. Це - благодать!

Ось ще приклад. Давид вчинив перелюб з Вірсавією. Потім він спровокував убивство її чоловіка Урії. Фактично, він став вбивцею. Скоєне Давидом було жахливим. Але він покаявся перед Богом і знайшов милість. Благодать пішла далі милості. Вірсавія стала дружиною Давида і народила Соломона. Благодать сказала Давиду: "Через цю жінку Я дам тобі Соломона, і він буде наймудрішим царем землі".

Біблія сповнена прикладів людей, які шукали милості та знаходили її, і слідом за цим вони отримували ще й благодать. У нашому служінні були люди і навіть керівники, які пішли проти мене. Але я ніколи не звільняв співробітників. Деякі нападали на мене, залишали церкву, але незмінно отримували вихідну допомогу після всіх неприємностей, які вони нам заподіяли. Чому? Тому що ми - доморядники Його благодаті (1Пт.0410). Я сам не розумів до кінця важливості того, що було зроблено тоді. Але різноманітна Божа благодать, виявлена в нашій церкві, не підвела нас. Цим людям довелося жити перед Богом. Через нас Христос дав їм більше, ніж милість. З милості їх пробачили, а по благодаті їх незаслужено обдарували. Я сподіваюся, що це допомогло деяким з них дізнатися, що таке безмірна благодать.

Нагорода благодаті

Ісус Христос не тільки віддалив наші гріхи так далеко, як схід від заходу, Він також нагородив нас благодаттю. Уявіть, хтось грішив проти Господа і завдавав шкоди Царству, а потім прийняв спасіння. Милість усунула всі наслідки його минулого життя, а благодать дала йому вічні нагороди. Якщо хтось відступає, але потім повертається до Бога, то милість піклується про відновлення. Потім вступає благодать і говорить: "О, якщо існує щось, навіть найменше, за що можна нагородити цю людину, я дам йому нагороду". Нагороди будуть визначатися тим, як людина ставилася до Божої благодаті. Бог говорить: "Я нагороджу хороших доморядників Моєї благодаті. Я нагороджу тих, що давали благодать іншим людям".

У першій книзі Царів 1505 про Давида сказано, що не було подібних йому на землі, і в книзі Дій1322 говориться, що він виконував всю Божу волю. Хіба це не дивно? З милості не згадуються гріхи, які вчинив Давид, і по благодаті Бог залишив в Своєму Слові запис про те, що Давид виконав всю Його волю.

Хіба не робить нас щасливими таке ставлення Бога до нас? Коли хтось жахливо згрішив, але потім повністю покаявся, в ту ж хвилину милість пробачає його, і благодать зцілює. Якщо людина порушила закон, то понесе кримінальне покарання, але перед Богом ця людина пробачена і чиста.

Навряд чи знайдеться людина, яка позаздрить життю знаменитого бейсболіста Міккі Ментлу. Його тіло жорстоко постраждало в результаті його власних невірних рішень. Він доживав свої останні дні в безсилій боротьбі з раком печінки, викликаним його пристрастю до алкоголю. В один із днів Міккі попросив свого товариша по команді Боббі Річардсона прийти до нього в лікарню. У цей день Міккі Ментл прийшов до Христа. Боббі запитав його: "Міккі, звідки ти знаєш, що підеш на небеса?" Міккі відповів: "Ти сам говорив мені, коли ми були в одній команді: "Якщо ти повіриш у своєму серці..." І якщо ти думаєш, що зараз я не вірю всім моїм серцем, то тобі треба побачити моє серце". Божа милість пробачила його, а благодать дала спокій в кінці життя. Зараз, по благодаті, Міккі Ментл, можливо, роздає автографи на небесах. А як щодо його минулого? Милість стерла минуле.

Сором тим, хто не дає благодаті

Сором тим, хто недобре ставиться до людей і пише листи, повні негативізму. Де милість, де благодать в цих листах? Звідки беруться сварки, критика, балаканина, лайки, плітки, суперечки, опір і незгода? Коли люди не спілкуються один з одним в милості та благодаті, вони не є доморядниками вірності, милості та благодаті. І в нашому служінні є люди, які навіть після таких проповідей передають своїм друзям недобрі звістки та як і раніше думають, що це прийнятно. Ні, це не прийнятно! Це не милість, це не благодать, і це не служить примиренню.

Керівники, які все ще мають риси новонавернених віруючих, іноді недбалі в своїх словах - вони знову і знову обговорюють проступки інших людей. Можливо, у них прекрасне служіння і вони чудово проповідують, але від цих рис треба позбавитись. Якщо ці керівники не позбудуться характеристик, властивих новачкам, то через три-чотири роки вони пожнуть те, що посіяли. Такі нахили треба викорінювати з життя.

Це не так складно. Якщо між мною та іншою людиною виникає проблема, і, можливо, вона зробила мені щось неприємне, навіщо мені розповідати про це дружині або другу? В Євангелії від Матвія 0614 мені заповідано "прощати людям прогріхи їхні". В оригіналі дієслово стоїть в гномічному аористі. Це означає наступне: коли я чую, що якийсь чоловік сказав щось недобре про мене, я в розумі пробачаю його і забуваю цей епізод, навіть не підходячи до цієї людини. Я можу це прояснити наодинці з ним, якщо це зачіпає інших людей в церкві, але в іншому випадку я навіть не намагатимусь з'ясовувати взаємини. Я розглядаю це як випадкову помилку, як поганий настрій цієї людини і не думаю про це занадто багато. Наступного разу, коли я бачу цю людину, я ставлюся до неї з любов'ю. Зрештою, вона зміниться і буде любити мене.

Будь ласка, зрозумійте наступне: милість покриває гріх, а благодать ніколи не згадує помилок. О, як це важливо, щоб кожен з нас просив Бога про особисте об’явлення милості та благодаті, адже вони дарують нам Божий мир! Людина, яка не любить, розділяє друзів, а людина, яка дійсно по-справжньому любить, не згадує гріхів. Це милість! Давайте молитися один за одного за те, щоб ми навчилися, як бути хорошими доморядниками всілякої Божої благодаті.

Всіляка милість, всіляка благодать

Апостол Павло сказав у другому посланні до Коринтян 0103, що Бог є "Отець милосердя". Потім, в першому посланні Петра 0510 ми знаходимо, що Він є "Бог усякої благодаті". Бог всілякої милості і всілякої благодаті... Якщо я це розумію, депресія не стане моєю проблемою. Мене ніщо не турбує в минулому, мене не турбує моє майбутнє, тому що сьогодні в моєму житті є Христос.

"О, моє життя було таким жахливим", - скажете ви. Але повірте, що завдяки Його милості "любов покриває багато гріхів" (1Пт.0408). А благодать говорить:

"Ви виправдані, ви освячені і прославлені в своєму небесному становищі зараз, незалежно від вашого стану на цій землі." (Рим.0829-30)

Ви - у Христі, прийняті навічно в єдність з Ним. Чи розумієте ви, що там, де множиться гріх, благодать рясніє? Хіба дивно, що ми "за все дякуємо" (1Сол.0518)?! Хіба дивно, що псалміст сказав: "Славте Його кожен день"?! (Пс.3528).

Я згадую всі проповіді про милость та благодать, проголошені з цієї кафедри. Не було жодної, схожої на інші. Чому? Тому що Його милість і благодать недосліджені. Інший пастор в своїй проповіді розкриє щось ще, і це дивовижно, тому що Божий характер і Його природа - недосліджені. Їх не можна дослідити, але, слава Богові, ми можемо відчувати їх в помазанні Духа і об’явленні Христа!

Вірний шлях до святості

"Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого! Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха. Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать." (Євр.0414-16)

Милість виявлена Агнцем, а благодать виявлена Людиною. У книзі Левит описується, як в Святому Святих кров'ю кропили віко милості на кришці ковчега, а між двома чотирикрилими ангелами знаходилась присутність Ісуса Христа. З милості кров чинила спокутування за гріх. По благодаті Сам Бог був там.

"Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті." (Євр.0416)

Що ж це за престол? Це престол благодаті! Давайте усвідомимо: ми знаходимо милість - і Він дає нам все, що ми втратили через гріх; потім ми знаходимо благодать - і Він дає нам все, що ми не заслужили, не заробили і ніколи не мали. Ось яку допомогу ми отримуємо від Його престолу! Бачите, як багато нам дають милість та благодать! Скільки ж людей приймають одне і не приймають іншого! Вони не були навчені тому, що означає благодать. Будь-який дар, який ми отримали (у кожного віруючого є, принаймні, один дар) був даний нам по благодаті. Всі вони є Божими дарами благодаті.

Підперезавши розум

"Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з'явленні Ісуса Христа." (1Пт.0113)

Що ж означає ця прекрасна заповідь Божого Слова - "підперезавши стегна свого розуму"? Це означає, що структура душі християнина повинна бути основана на Божій точці зору. "Бувши тверезі" означає в благодаті спокійно підкоритися контролю Божої праведності. Християнин робить це до кінця, щоб мати надію на благодать, яка відкривається йому через об’явлення Ісуса Христа, тобто доктрини в категоріях. Він не ототожнює себе зі своїми колишніми пожадливостями і невіглаством, але живе віршом: "але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні" (1Пт.0115). Все це говориться для того, щоб ми навчилися бути святими, що можливе тільки через благодать і милість. Якщо ви дійсно розумієте це, ви завжди будете рости в вірності кафедрі та Слову. Ви ніколи не залишитеся колишнім по відношенню до шлюбу і друзів; ви повністю змінитеся. Причина, з якої деякі жінки не ладять зі своїми чоловіками (хоча ті є прекрасними), в тому, що в своєму шлюбі вони не знають благодаті та милості. Вони отримали милість та благодать, але не вміють їх висловлювати.

Пам'ятайте, "милість та правда спіткаються". Уважно подумайте про це. Є люди, які так багато говорять про милість, що живуть в гріху. Інші так багато сперечаються про правду, що не живуть в милості. Але ось милість і правда з'являються разом.

А в другій частині цього вірша говориться: "справедливість (праведність в оригіналі) та мир поцілуються" (Пс.8511). У деяких людей так багато праведності, що немає ніякого миру, а інші наповнені таким миром, що нехтують праведністю.

Трансформація серця

"І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті. І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати." (Єз.3626-27)

Бог хоче зробити набагато більше, ніж просто змінити наш розум. Він сказав, що дасть нам нове серце. Чому це так важливо? Тому що з серця виходять всі наміри. Воно визначає поведінку людини. Це центр всіх думок, почуттів і рішень. Це найкраще визначення того, що таке серце. Тепер ви розумієте, як важливо мати його? Перш, ніж я отримав нове серце, його функції виконувала моя душа і робила це за допомогою розуму, сумління, самосвідомості, волі та старої гріховної природи. Але це таке оманливе, тому що є інтелектуальним християнством, позбавленим життя.

Дуже важливо вірно розуміти правильне значення серця. У багатьох довідниках і коментарях воно визначається як "центр уподобань". Це не точне визначення, тому що зміст цього поняття ширший. У мозку існують канали мислення. У лівій півкулі мозку лежить те, що ми називаємо каналом А, що є розум (гр. nous). Це центр свідомості. Він забезпечує сприйняття, але не містить досвіду. Нове серце і людський дух діють в каналі B - у верхній частці правої півкулі. Також існує канал С, це душа. Ось як відбувається весь процес: думки надходять з каналу А; потім емоції реагують і приймають ці думки або ж противляться їм. Крім того, існує сумління, яке містить норми всіх дій, і самосвідомість, яка включає коло інтересів людини. Наступне - воля; вона або позитивно, або негативно налаштована по відношенню до сумління. І нарешті, стара гріховна природа. Кожен християнин погоджується або відмовляється перебувати під її правлінням. Виникають серйозні проблеми, коли стара гріховна природа діє заодно з самосвідомістю. Тоді людину захоплюють його пожадливості - все, що не є Божою волею для нього. Всі ці елементи складають структуру внутрішньої людини. Це дає уявлення про важливість і необхідність нового серця.

"Я дам тобі нове серце", - така Божа обітниця. Дозвольте мені пояснити, чому це так важливо для мене особисто. У багатьох Біблійних віршах ми читаємо про оновлення розуму і про те, щоб віддати Богові свої тіла. У всіх цих уривках серце згадується раніше за розум. Скажімо, я слухав проповідь, був переконаний і змінив своє розумове ставлення до гріха і до Бога. Припустимо, це стосувалося благовістя, і в розумі я змінив своє ставлення до приведення загублених душ до Христа. І все ж таки, я ніколи не зможу це застосувати, тому що єдине, що сталося, - змінився мій розум, але я не отримав нового серця. І ось що стало можливим з Божої милості - Ісус дав нам абсолютно нове серце! А завдяки Божій благодаті стало можливим, щоб ми мали зовсім нове життя святості в Ньому.

Чекаючи милосердя

Йона знав Божий шлях милості та благодаті. Він сказав: "бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий" (Йон.0402). Йона знав, що мало статися, коли він пішов до Ніневії. Йому не давала спокою думка про те, що Бог залишив ніневітянам можливість покаяння. Йона не хотів цього. Ось його слова: "Господь, Ти милосердий, і це означає, що коли я буду проповідувати, милість врятує їх, а благодать зробить їх Божими людьми". Йона не хотів, щоб жителі Ніневії стали Божими людьми, тому що вони жорстоко поводилися зі своїми ворогами. Йому здавалося, що вони стануть Божими тільки на кілька тижнів, а потім знову нападуть на його народ. Але в книзі Малахії 0109 говориться: "тепер ублагайте ви Боже лице, і хай стане для нас милостивим".

"Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний! Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам. Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам." (Лк.0636-38)

Бог говорить: "Знаєте, як церква, коледж, або бізнес стануть великими? Це станеться, коли ви будете так само милостиві, як Я". Немає суду. Немає засудження. І завжди є милість. Щось трапляється, і замість того, щоб вчинити так, як люди думають, я дозволяю милості бути вищою за суд (Як.0213). Я роблю це з люблячою милістю. Це означає, що я не згадую про моїх ворогів. Я говорю про них, тільки якщо вони завдають шкоди всьому служінню. Так ми виявляємо Божу природу. Ми діємо з новим серцем і новим духом, а Божа свідомість наповнює нас. Ми не перестаємо приймати милість та благодать; і ми знову і знову даємо людям милість і даємо благодать.

Незаміжні жінки, ви пересвідчуєте самотність? Прочитайте вірш в книзі Захарія 1210 та дозвольте Богові вилити "дух милості та молитви" в ваш розум. Бог дає більше, ніж милість. Він виливає так багато благодаті на ваше життя, щоб повністю задовольнить вас Своєю праведністю. Милість: Бог забирає всі прокляття. Благодать: Бог виливає всі благословіння.

Милість говорить нам: "Не засуджуйте себе, тому що я заплатила за всі гріхи, і я ніколи не згадаю їх вам". Благодать додає до цього: "Я дала вам праведність навіки, посадила вас на небесах і сховала вас з Христом у Бозі, щоб показати вам нескінченні багатства доброти у всій вічності".

Уявіть, що один з подружжя не має милості та не дає благодаті своєму партнеру в шлюбі. Як пастор може допомогти в цій ситуації? Безліч разів я стикався з подібними проблемами, і єдина відповідь, яку я можу дати, - благодать і милість. А що, якщо людина скаже: "Ні, я не можу погодитися з цим"? Або ще гірше: "Бог сказав мені не приймати цього і не робити цього". Але Бог не міг сказати такого, бо "навіки Його милосердя"!

Благодать на благодать

"А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать." (Ів.0116)

Мені дана благодать на благодать. Благодать дана мені для того, щоб я давав її іншим. Милість пробачила мене, благодать спокутувала, і тому я не збираюся звинувачувати людей. Я не можу робити цього, тому що, якщо я сам порушую хоча б одну заповідь закону, я цим порушую весь закон (Як.0210). Я не буду робити цього. Я не хочу порушити жодного пункту милості, щоб стати винним і взяти на себе відповідальність за повне виконання закону в своїй плоті. Я краще буду доморядником благодаті та милості, як сказано в першому посланні Петра 0408-10.

В четвертому розділі книги Дій міська влада з погрозами забороняла апостолам проповідувати. У віршах 31-32 йдеться про те, що апостоли сповнилися Духа Святого і були з "одним серцем і однією душею". Зверніть увагу, сказано "серцем", у них було одне серце. Правда повинна проникнути в серце, інакше все закінчиться боротьбою в розумі, а зміна так і не відбудеться. Емоціям все ще дозволено керувати розумом, а в серці немає роздумів, і від цього виникають проблеми. Люди, які не приймають цього, живуть у власній праведності і несправжній духовності. У книзі Дій 0433 говориться: "благодать велика на всіх них була". Як же вони використовували цю "велику благодать"? Служили тим, хто ще не були спасенні. Милість розвіяла їх побоювання та страхи, і по благодаті вони "зачали говорити Слово Боже з сміливістю" (Дії 0431).

Бачите, коли я приймаю благодать, я здобуваю загублені душі для Христа, я служу Тілу Христовому. Я можу піти в будь-яку частину світу, або брати участь в служінні, яке має плани служити по всьому світу. Коли я отримую благодать, я навіть можу дарувати подарунки своїм ворогам. Я не тільки ні в чому їх не звинувачую, а навпаки, я благословляю їх. Благодать завжди приносить духовні благословіння, а милість завжди усуває наслідки гріха на будь-якій стадії.

"Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом." (2Кор.0809)

Подумайте про значення цього вірша. Він став бідний, хоча був багатий. В Євангелії від Матвія 0820 у Ісуса не було місця, куди прихилити голову. Євангеліє від Івана 0110 говорить, що Він прийшов у світ, але світ Його не пізнав. В Євангелії від Івана 0111написано, що Він прийшов до Своїх людей, і Свої ж Його не прийняли. Подумайте про це. Світ, який Він створив, не пізнав Його. Народ, який Він так любив, відкинув Його. Ось благодать Господа Ісуса Христа: Він був багатий, але у всьому зубожів.

Подумайте про Його бідність на хресті. Він був виснажений фізично. Він був бідний матеріально. Він був емоційно виснажений усіма переслідуваннями. Але Його бідність збагатила нас. Це благодать! Він не тільки зайняв наше місце на суді та пробачив нас, але Він збагатив нас навіки правдою нашого положення в Ньому.

Він заховав нас в Собі. Це благодать.
Він посадив нас вище всілякого уряду і влади, щоб вони не могли звинуватити нас. Це благодать.
Він зробив нас царями і священиками в духовному сенсі. Це благодать.
Він сказав: "Я дам вам благодать. Вам треба навчитися стояти в благодаті, в яку Я помістив вас (Рим.0502) і потім зміцнятися в ній (Євр.1309)".

Як я отримав благодать, так я повинен і давати благодать. Я не тільки зобов'язаний пробачити і забути те, що зробили мені, але я також повинен благословляти тих, хто зробив це, як нібито цього ніколи і не було.

Вигукуй горі

Є прекрасний уривок в 4-му розділі книги Захарія, який розповідає про Зоровавеля та будівництво стіни і храму. Захарій був релігійним керівником, а Зоровавель був громадським діячем. У Писанні сказано, що Божий чоловік гукнув горі, яка заважала будівництву: "Благодать, благодать на ній!" (Зах.0407, в оригіналі), а також "Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот" (Зах.0406). Чому він сказав: "благодать, благодать"? Тому що вони не могли будувати храм, хіба що благословіння йшли за благословіннями і гріхи не зараховувались при падінні. Захарія сказав: "Милість перебуває повік і покриває наші гріхи. Милість зустрілася з правдою, і нам не може бути зарахований гріх. У нас є Божа праведність, ми так само праведні, як і Він. Ми повинні відновити наше місто і відтворити нашу тотожність, але ми не можемо зробити це своїми силами. Але ми можемо гукнути горам, ворогам і перешкодам: "Благодать на благодать, на благодать, на благодать!". Ми здобудемо перемогу не своєю людською силою і здатністю створювати і розумно поводитися з тим, що ми створили, але ми здобудемо перемогу Духом. Тільки "благодать на благодать" здобуде перемогу та подолає гори і перешкоди". Так було завжди!

"Тож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування, але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амінь." (2Пт.0317-18)

При більш точному перекладі в цих віршах говориться: "Не ходіть слідом за помилками тих, хто помиляється, але зростайте в благодаті та пізнанні Господа нашого Ісуса Христа". Що це означає? Я пробачений і знаю, що Ісус Христос завершив Свою Роботу з відкуплення, але при цьому я не благословляю людей, які не погоджуються зі мною. Я обманутий. Ще один приклад: дружина не благословляє свого чоловіка. Вона висуває йому всілякі звинувачення і обговорює його слабкості зі своїми подругами. Така жінка не милосердна - вона в омані. Будь-яка людина, яка поводиться подібним чином, не служить вірністю через Боже Слово. Вона не служить Божою милістю та благодаттю. Вона не навчилася вигукувати перешкодам: "Благодать, благодать!" Адже, якби вона служила благодаттю, тоді б вона благословляла і благословляла.

У книзі Ісаї 3018 сказано, що Бог "чекає, щоб помилувати нас". Бог чекає, що люди приймуть Його благодать. Він очікує, щоб благословити їх, хоча вони не заслуговують цього. Він хоче збагатити їх, хоча вони не заслужили процвітання. Він бажає зцілити їх навіть тоді, коли вони самі риють собі яму.

У Флориді живе жінка, яка була хвора на СНІД і вже перебувала на межі смерті, коли родичі попросили помолитися за неї на одній з наших конференцій. Вона одужала. Вона була зцілена від СНІДу! Я не знаю, чому вона захворіла, але милість стерла всі причини, які могли б перешкодити її зціленню. Я не знаю, чи була її вина в тому, що вона захворіла на СНІД, але навіть якщо і була, то милість відгукнулася. Бог сказав: "Ти чекаєш милості, і Я хочу бути милостивим до тебе. Я пробачаю тобі, незважаючи на причину твоєї хвороби. Але це ще не все. Пастор молився за тебе, і Я зцілю тебе". Вона нічого не говорила про зцілення до тих пір, поки не отримала три аналізи крові з підтвердженням. Тепер вона може сказати, що здорова. Це і є благодать!

Згадайте, як починається 50-ий Давидів Псалом, Псалом покаяння: "Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої" (Пс.5103). Він відчував неймовірну провину цілий рік. Давид не просив благодаті; він сказав, що хоче милості для того, щоб позбутися вини. Саме це і робить милість.

Від чого нас рятує благодать?

Уявіть, що незабаром ми будемо на небесах. У нас будуть прославлені тіла. Не буде горя. Не буде ні хвороб, ні смерті, ні лікарень, ні лікарів, ні кладовищ. Як ви думаєте, що мається на увазі в посланні до Ефесян 0207, де йдеться про те, що у вічності Він явить нам "безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі"? "Добрість" (гр. chrestotes) – найяскравіший вираз благодаті при повному контролі Бога. Там ми побачимо у всій повноті, як Бог Своєю благодаттю зробив нас досконалими. Ми будемо навічно досконалі і в досконалому місці. Але я вірю, що перш ніж Він зітре все минуле і витре всі сльози, Він покаже нам, від чого нас врятувала милість і від чого звільнила благодать. Я думаю, що Бог дозволить нам подивитися на пекло і побачити там людей і "черва", який не вмирає (Іс.6624). Черв'як представляє сумління. Ми побачимо "черв'яків" - сумління людей в пеклі. Люди в пеклі завжди будуть пам'ятати, що вони зробили, відкинувши Христа.

Подумайте про багача з історії в 16-му розділі Євангелії від Луки. Він був в пеклі і усвідомлював, що сталося з ним. Він благав, щоб жебрака Лазаря послали до його родини. "Чи пошлеш ти Лазаря?" - волав він. "Ні, я не можу, - відповів Авраам, - ви відкинули пророків". У пеклі людина завжди буде жити в самосвідомості. Ось що таке пекло: місце, де люди у вогні і спразі будуть пам'ятати, що на землі залишилися люди, які потребують спасіння. Ми побачимо людей в пеклі і зрозуміємо, що вони не перебувають там по Божій немилості, але тому, що вони брали Його благодать даремно. І при думці про те, що у нас самих ніколи не буде хворіб і труднощів, ми проллємо безліч сліз за цих людей.

Але після того, як ми побачимо людей в пеклі та їх сумління, нам відкриються неперевершені переваги благодаті. Бог скаже: "Все в порядку, ви ні в чому не винні". Він зітре всі наші сльози, і минуле піде. І все, що ми будемо бачити - безмірне багатство Його благодаті в максимально досконалому застосуванні цієї благодаті до нас протягом усієї вічності.

Милість благодать і зцілення душі

"Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись." (Ів.0424)

Що таке справжнє поклоніння? Це означає слухати категоріальні доктрини в силі Святого Духа. Це найвища форма поклоніння, відома людині. У Приповістях 0104 говориться про "розважність", а з єврейської це слово означає "зосередженість".

Я хочу подати це з милістю і співчуттям, тому що це надзвичайно важливо. 22 рази в Біблії поклоніння має на увазі слухання Божого Слова і навчання в Дусі. Нам подобається співати для Бога прекрасні пісні та славити Його. Але існує різниця між поклонінням Богові та прославлінням Його. Ми поклоняємося Богові за те, Ким Він є, і ми робимо це через розум Христа. Ми славимо Бога з радістю в серцях за те, що Він зробив. Чи можна відняти щось із Божого Слова? Ні! (Втор.0402,1301). Чи очищене кожне Боже слово? Так! - йдеться в Приповістях 3005. Чи повинні ми жити кожним Божим словом? Так. Це Євангеліє від Матвія 0404. Як ми освячені? Кожним словом Бога в навчанні та в правді (Ів.1717). Що трапляється з тими, хто віднімає від Божого Слова або додає до нього?

"Накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій." (Об.2218)

Благодать та милість створюють різноманіття

В 12-му розділі першого послання до Коринтян йдеться про те, що існують різноманітні дари. Один і той же Святий Дух, але при цьому різноманітні способи управління. Один і той же Дух, і різні дії. "Виявлення Духа" будує всіх (1Кор.1207). Проповідники наділені різними дарами. Всі вчителі навчають, але кожен по-своєму проявляє Бога в викладанні. Різноманітність не несе за собою розлад. Де є різноманітність, там немає місця одновимірному християнству. Коли християнська конфесія стає закоренілою в старих звичках, вона стає однобокою в своєму мисленні. Під впливом кафедри християни стають неповороткими, і в них складається враження, що робити щось правильно - означає робити це якимось конкретним чином. Але справжнє служіння зростає в благодаті та пізнанні Господа Ісуса Христа.

Багато років тому в нашому служінні одна прекрасна жінка в перший раз співала йодлем (манера співу тирольців) і неправильно взяла ноту. Я не був до кінця впевнений у цьому і сказав собі: "Не буду нічого говорити". Тридцять років я спостерігав за її життям: як вона жила, свідчила і любила. Вона та її чоловік - одні з найбільш доброчесних людей на землі, і кожного разу, коли вона співала йодлем, вона чудово служила. Чи ви розумієте це? Бог Своєю милістю та благодаттю досягає різноманіттям кожного, щоб збудовувати всіх. Церква не права перед Богом, якщо з Божої волі її члени не можуть служити своїм даром в розмаїтті, діючи в Дусі. Так само як і слухачі в аудиторії різні, так і Божественна дія різноманітна відповідно до Божественного вибору Святого Духа; тому кожен може здобути перемогу, радість і спокій.

Збори персоналу церкви, які я проводжу, є чудовим, цільним виразом різноманітності. Не роз'єднаності, а різноманітності. Хіба я можу судити тих, хто не славить ангелів і Бога своєю різноманітністю? Це критика, вишукування помилок і, більш за все, це по-тілесному. Справжнє служіння представляє Божественне різноманіття. Коли я поклоняюся Богові в Дусі і Правді, тоді не залишається місця для моїх природних уподобань.

Поклоніння зосереджує мій розум на характері Христа. Прославління прекрасне, але воно не повинно бути центром всього служіння. Не в цьому різноманітність. Якщо на служінні ми співаємо одні і ті ж пісні, та одні і ті ж люди говорять на мовах кожне служіння, де тут різноманітність? Це християнство одного виміру. У ньому немає виклику. Не часто в такому русі люди можуть прийняти щось нове для себе, навіть якщо оратор обдарований і проповідь незвичайна. Вони, втім, і не можуть розрізнити свіжості проповіді, оскільки у них немає здатності на те, що виходить за рамки їх "виміру".

Я такий радий, що Біблія не зобов'язує нас до одного типу співу та проповідування. У Своїй милості та благодаті Бог визначає прояв Духа так, щоб збудовувати всіх.

Безмірна благодать

"Мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві. І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі. Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший то я. Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя." (1Тим.0113-16)

Давайте згадаємо історію Апостола Петра. Несподівано він спасенний. Петро увірував в Ісуса Христа, і віра дала йому можливість мати нове серце і розкрила новий дух, який раніше ніколи не діяв в ньому. Але проблема полягала в тому, що Петро не був навернений в людському дусі через нове серце. Підставою його намірів залишався розум, наповнений знанням про Євангелію. Але в цьому розумі не було хреста, і тому Петро не хотів, щоб Ісус пішов на Хрест. Йому було багато відомо, тому що він провів з Ісусом три роки. Він бачив чудеса і цінував всі ті дивовижні діла, які зробив Ісус. Він усвідомлював потенціал Христа в собі самому, але не розумів благодаті. Він не був навернений. Його сумління було заповнене релігією. Його наміри були прекрасними, поки це не стосувалося хреста. Він довго не розумів хрест і не знав його з досвіду, і тільки пізніше він пізнав хрест на шляху з Богом. Петро не міг йти далі своїх природних вподобань, поки не отримав нове серце і новий дух.

За часів Старого Заповіту жив Аврам, дядько Лота. Бог надав Авраму право вибрати землю, господарство і воду для худоби та для всієї родини. Лот подивився на Содом, де трава була зеленою, і ґрунт був на вигляд родючим (Бут.1310). Аврам дозволив Лоту зробити вибір. І хоча у Аврама було право першого вибору, він дозволив своєму племіннику зробити це. Аврам подивився на зірки та на небо і надав вибір Господу. Він відмовився від своїх природніх вподобань. В результаті Бог дав йому нове ім'я - Авраам - і зробив його "батьком багатьох народів" (Бут.1705).

Природними уподобаннями володіє людина, людський дух якої не мотивований любов'ю. Це його старі думки і серце. Природнє вподобання служить лише моїм власним бажанням, і тому воно смертоносне. Буква вбиває, але дух оживляє (2Кор.0306). Жертовне вподобання піднімає зі смерті кожного, хто знаходиться поруч. Жертовне вподобання повинне благословляти інших любов'ю. Ми знаємо, що перейшли від смерті в життя, якщо любимо братів (1Ів.0314-16). Людина, що не любить своїх братів, перебуває в смерті. А в 16-му вірші написано, що ми знаємо любов Божу тому, "що душу Свою Він поклав був за нас".

Що робить любов через нове серце і новий дух? Вона призводить розум до навернення. Розум, який раніше усвідомлював і приймав знання про Бога, починає відчувати дорогоцінне вічне життя Бога. Розум в каналі А може запам'ятовувати Писання, але все ж він повинен бути навернений через абсолютно нове серце, наповнене милістю, благодаттю, вірою в Боже Слово, любов'ю Святого Духа, і, нарешті, Божим миром.

Зверніть увагу на послідовність в першому розділі першого послання до Тимофія. З милості за всі гріхи заплачено, і Павло пише: "Але я тому був помилуваний, щоб у мені першому Ісус Христос показав усе довготерпіння". Потім, благодать дарує мені Божу праведність, положення на небесах і дає Завершену роботу з вічної безпекою у Христі. Тепер, наділений милістю та благодаттю, я здатен рости в вірі, категоріальному вченні та любові Святого Духа завдяки новому серцю, яке вбирає в себе всі ті знання, які були у мене, і обертає їх у життєвий досвід у Христі.

Бог приготує ліжко і зцілить душу

"На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його. Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив." (Пс.4104-05)

Тепер, коли нове серце закріплене всередині вас, для Бога стає можливим розібратися з гріхами душі. Практично кожного тижня я отримую лист або телефонний дзвінок про гомосексуалізм і про те, які страждання це заподіює. Я часто отримую листи і від інших людей, спійманих в пута наркотиків, які, здається, вже ніколи не звільняться. Ці люди не звільнені, тому що їхній гріх - в їх душі. Особливо у випадках з гомосексуалізмом, сприятливий ґрунт для того, щоб душі були демонізовані, готують неправильні зв'язки і неправильні рішення. Те саме може стосуватися і до хворіб. Вивчаючи психологію та консультуючи ось уже багато років, я зрозумів, що душа може вбирати в себе обставини і стреси, які згодом переходять у хворобу. Корінь цієї хвороби не залежить, в першу чергу, від організму. Спочатку занепокоєння виникає в душі, емоції реагують на це, і як результат - з'являється хвороба. Реакції викликають емоційні порушення, емоційні нещастя, незахищеність і порожнечу.

Бог хоче вилікувати душу. Псалміст сказав, що Господь готує "все ложе моє" в хворобі. Він не сказав, що Господь трохи підготує ліжко, але Господь готує все наше ложе в хворобі. Але псалміст усвідомлював, що йому потрібно щось більше, ніж просто готове ліжко. Він хотів, щоб душа його була зцілена, він хотів звільнення від влади старої гріховної природи. Його хвороба поклала його в ліжко. Він просить, щоб душа його була зцілена, і тоді хвороба піде. Бог готує ліжко - це милість. Бог зцілює душу - це благодать. О, це одна з найбільших потреб кожного християнина - зцілення його душі після того, як його ложе було приготовлене.

Як це співвідноситься з Апостолом Павлом? Він приготував собі досить незручне ложе, і він визнав це. "Мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник" (1Тим.0113), - Павло продовжував і досяг милості. Милість приготувала йому постіль і звільнила його від того, ким він був; і потім настала безмірна, різноманітна благодать Господа (1Тим.0114). "По благодаті", - сказав Апостол Павло, - "я є прикладом кожному, хто чинив, як і я колись, недобре". Бог дарував йому милість і потім, в благодаті зробив його безмежно корисним в свідченні світові про те, що "життя то Христос, а смерть то надбання" (Флп.0121).

Якщо говорити про смерть, то по благодаті Ісус скуштував смерть за кожну людину (Євр.0209). Бог усунув прокляття, щоб кожен, хто вірує в Христа, не побачив і не скуштував смерті (Ів.0851-52). У Псалмі 11506 говориться: "Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!" З милості Бог усунув прокляття смерті. У сьомому розділі книги Дій Степана закидали камінням, і Бог з милості дав йому видіння Престолу небесного. Він бачив Ісуса, Який стоїть і запрошує його, і говорить: "Степан, ходи додому. Іди до дому!" Степан відчув благодать на те, щоб піти з життя і пересвідчив милість, тому що його тіло було змучене болем. Милість приготувала ложе. Прокляття болю було усунене. І коли Степан прийняв благодать, він сам дав благодать, попросивши Бога не зараховувати гріха тим, хто вбивав його. Він хотів, щоб Бог пробачив їх.

Ось що може зробити з віруючим милість і благодать, коли той дозволяє їм забезпечити себе новим серцем і новим духом. Навіть вмираюча людина може пробачити своїх убивць.

Висновок

Прекрасно бачити, як людина отримує абсолютно нову душу за допомогою нового серця і нового духу, коли вона здобуває перемогу над ранами свого життя. Приходить Боже Слово, і річка Святого Духа тече, даючи дорогоцінні Божественні мотивації для її мислення і життя. Милість стирає минулі проблеми, а благодать дає нове серце і майбутнє, наповнене новим потенціалом у Христі. Це і є - служіння Божим життям.

Християнину необхідно запитати у самого себе: "Служу я життям чи смертю?" Я можу робити те або інше - як я сам захочу. Я можу жити природними уподобаннями. Або ж я можу жити жертовними уподобаннями. Я можу принести себе таким, який я є, на хрест, пересвідчивши милість і благодать Бога, і вийти в житті воскресіння. Кожен, хто проходить крізь смерть, виходить з неї з новим ставленням, з новими словами і з думками з Божого Царства. Все має проходити через хрест.

Я міг би подати вам ці думки в природному дарі. Це виробило б природні вподобання і природні ставлення. Але набагато краще бути слухняним Богові і дозволяти Святому Духу навчати нас, як мати нове серце, дозволяти Йому надати неймовірну дієву основу для всіх наших вчинків. І станеться ось що: Слово буде перебувати в нас рясно і, завдяки цьому, ми завжди будемо свідомі небес у вічній системі цінностей. Ми - швидкі на слухання, скупі на слова і не гнівливі. Ми зберігаємо наші серця в причасті з Богом. Давайте засвоїмо те, що милість раз і назавжди розібралася з гріхом. Зрозумійте, що по благодаті Бог посадив нас на небесах, щоб ми мали вічне призначення з Ним як священики і царі навічно. І усвідомте, що Він забезпечить вас новим серцем і, оскільки Його праведність йде попереду нас і поставить нас на шлях Його кроків (Пс.8513, в оригіналі).

Знайшли друкарську помилку? Виберіть її та натисніть Ctrl + Enter.