Нагальність Великого доручення. Карл Генрі Стівенс

Перед вознесінням на небеса Господь Ісус сказав: "Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх …, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів" (Мт.2819-20)

Робота, яку ви щодня виконуєте, є вашою зайнятістю – чи це домашнє господарство, чи будівництво доріг, чи корпоративний менеджмент. Але кожен народжений згори християнин також був покликаний до здобування душ людей до Христа. Ми йдемо, ми здобуваємо душі, вкладаємо в життя людей і робимо учнів з чоловіків та жінок, хлопців та дівчат. Це наша вічна мета на землі.

Зміст

  1. Будівлі, що встоять у випробуванні
  2. Жниво готове
  3. Здобуваючи ступені слави
  4. Реальність вічності
  5. Висновок

Всі душі належать Богові. Душа, яка відмовляється прийняти Христа, помре, але душа, виправдана Богом, буде жити (Єз.1804-09).

"Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить, а гнів Божий на нім перебуває." (Ів.0336)

Життєво важливо, щоб ми розуміли цей принцип. До спасіння ми маємо вічнотривале життя - створене життя, яке має початок, але не має кінця. З тих пір як гріх увійшов у світ, нам призначено вічно залишатися у пеклі після того, як наші фізичні тіла помруть.

Однак, коли ми приймаємо Христа як особистого Спасителя, ми отримуємо Боже вічне життя - нове життя, яке не має ні початку, ні кінця. В ту ж мить ми посаджені вгорі в своїй духовній позиції (Еф.0206, Кол.0113), вже володіючи всіма правами на нашу небесну спадщину ще на землі, поки ми не вирушимо до Отця на небеса на всю вічність,

Цей буклет розкриє цінність душі та цінність благовісника, важливість відкуплення часу і значення цього для вічності.

Будівлі, що встоять у випробуванні

"Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що на замін дасть людина за душу свою? Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Ангелами святими." (Мр.0835-38)

"Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос. А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи, то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є. І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить; коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь." (1Кор.0311-15)

Не було покладено іншої основи, крім Ісуса Христа. Те, як християни будують на цій основі, буде досліджене на небесах, на Христовому суді Віма, де Бог буде оцінювати життя кожного спасенного віруючого.

"Золото" говорить про віруючого, в якому Христос здатний відтворити Свою природу. Цей віруючий виявляє Божественну схильність, маючи характер Христа через нетлінне насіння.

Будування зі "срібла" говорить про відкуплення часу (Еф.0516) через Боже Слово. У нас повинне бути молитовне життя і розклад, в якому ми ставимо за мету нести Боже відкуплення людям та ситуаціям через Святий Дух і Боже Слово.

"Бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення" (2Кор.0519). Все повинно бути примирено з Христом, Який примирив нас із Собою і дав нам служіння примирення. Тому ми постановляємо в серці відкупляти час нашими думками і нашими словами всюди, куди ми йдемо (Дан.0108).

Можливо, у нас не буде можливості відкрито поділитися Євангелієм Христа, але ми здатні виявляти золото Його Божественної природи, відкупляючи час.

Цінність дорогоцінного каменю

Будувати з "дорогоцінного каміння" - це ростити нового віруючого, навчаючи його жити відповідно до справжніх цінностей та справжнього шанування як християнина. Він повинен діяти за принципами Євангелії від Матвія 2818-20: йти по всьому світові та навчати чоловіків та жінок жити для Бога.

"Дорогоцінний камінь" - це людина, яка розвиває свою справжню цінність християнина, живучи як нове творіння у Христі. Наші нагороди - золото, срібло і дорогоцінні камені - це вічні прикраси, які будуть зберігатися навіки вічні. Ніякі багатства світу не зрівняються зі скарбами, приготованими для нас на небесах.

Наталі зростала як донька дуже заможного чоловіка. У неї було все. "Я могла мати все, що тільки бачила. Я завжди отримувала все, що хотіла", - розповідає вона. - "Тільки я була настільки спустошеною. Залишивши все те, я зрозуміла, наскільки була загублена." Її свідчення сьогодні в тому, що вона була загубленою, але тепер вона знайдена.

"Важливим було те, що хтось мене шукав. Мої тітка і мама бачили, що хоч у мене і було все, чогось, все-таки, не вистачало. Вони турбувалися про мою душу. Вони розуміли, що далі так тривати не може. Бог знайшов мене через все, що я пережила. Не думаю, що я цінувала те, що у мене було, поки все не залишила. Але коли у мене нічого не залишилося, я зрозуміла, наскільки загубленою я була - настільки ж загубленою, як і коли у мене було все".

Життя Наталі повністю змінилася. Вона все ще може мати все, що захоче, але тепер у неї інші цінності. Змінене життя - найбільш чудовий скарб у світі.

Те, що згорить

На противагу золоту, сріблу і коштовним камінням є дерево, сіно і солома.

"Дерево" говорить про щось, що виробляє енергію. Це не вічне вироблення, як наприклад золото, але воно має цінність, оскільки стосується нашої людськості.

Однак, з точки зору життя християнина, дерево символізує недовговічність. Навіть якщо людина вірить в хрест, дерево символізує енергію людського добра, енергію плоті без хреста.

"Сіно" говорить про плід християнина, який живе в настроях, що залежить від обставин, як він почувається. Він пересвідчує життя через свої почуття. Але почуття, як і сіно, швидко згорають. Спалахує полум'я, виробляється певна кількість енергії, а потім вогонь згасає.

"Солома" говорить про того, хто слухає Боже Слово, але не виконує його (Як.0122-23). Він чує Слово, але не практикує його. Ця людина спасенна, але Слово, яке вона приймає, переривається, перш ніж воно колись принесе плід. Тому життя такої людини з точки зору вічності не має ніякої цінності, як солома.

Біблія наказує нам здобувати душі. Перед тим, як покинути землю, Ісус п'ять разів наказав нам шукати загублених. Якщо ці вірші прийняті тим, чия нагорода – солома, він не зміниться, почувши їх. Така людина почне шукати виправдання і відкидати Велике доручення за допомогою раціоналістичних пояснень.

Жниво готове

Поміркуйте про життя Христа та що Він робив, перебуваючи тут. В Євангелії від Луки 0801 Він проходив містами та селами із дванадцятьма. В Євангелії від Луки 0906 Він ходив по селах. Учні звіщали в оселях (Дії 0825). Пилип звіщав у містах (Дії 0840).

Ісус сказав: "Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте" (Мр.1615). Тут сказано "всьому створінню". Чому Бог говорить свідчити всьому створінню? Це тому, що кожна істота без Христа загублена, і Ісус прийшов знайти та спасти, що загинуло (Лк.1910).

Ісус завжди бачив людей: в третьому розділі Євангелія від Івана це був Никодим, в четвертому - жінка біля криниці, в п'ятому - чоловік, який не ходив 35 років, в дев'ятому розділі - сліпий, в Євангелії від Луки 0802 - жінка, яка мала сім демонів. Кожна з цих людей була загублена. Ісус завжди шукав людей, Він завжди проповідував їм Боже Царство.

Змучені та розпорошені

В Євангелії від Матвія 0935-38 сказано, що Ісус ходив по всіх містах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Боже Царство і зцілюючи всі хвороби та немочі. Тут йдеться про те, що Він, побачивши натовп народу, змилосердився, тому що були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.

"Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав." (Мт.0937-38)

Робітників, як і раніше, мало, а люди змучені.

Джей прийшов до Христа багато років тому, але, як він сам засвідчив, прийшов на своїх умовах, ризикнувши, щоб гарантувати шлях на небо. Незабаром алкоголь та наркотики затягнули його більш ніж на двадцять років. Все змінилося після того, як він прийняв запрошення своєї сестри подивитись Пасхальну виставу у нашій церкві.

"Бог торкнувся мого серця так, що я прийняв рішення слухати Боже Слово, просто сидячи там в кріслі. Не вистачить часу, щоб розповісти про всі дива, які Бог створив в моєму житті. Він абсолютно змінив мене. Тепер замість того, щоб виглядати, що можна зробити для себе, я шукаю можливості зробити щось для Бога. А Він у відповідь, робить все для мене.

Я розумію, що мета мого життя на землі полягає в тому, щоб казати людям Боже Слово. Тому в Біблії Бог наказав нам йти. Саме це я і намагаюся тепер робити кожен день свого життя. В моїй душі панує величезна радість і величезний спокій від усвідомлення того, що я виконую Божу волю. Моє життя повне, щасливе і радісне через це".

Білл був професійним музикантом, який довгі роки вів жахливий спосіб життя, що привів його до повного емоційного і духовного банкрутства. Все, що йому залишилося, звернутися до Бога з проханням вказати йому шлях. Хтось запросив Білла до церкви. Коли він почув Слово і став схованим в Тілі Христовому, його життя повністю змінилося.

"Я став ходити в Біблійний коледж. Тепер я все більше думаю з Богом", - говорить він. "Дивно, як Бог діє через людей, щоб приводити нас до покаяння. Він дбає про нашу душу. Він посилає людей служити нам. Якби певні люди не підходили до мене і не проводили зі мною час, особисто вкладаючи в моє життя, можливо, мене б тут сьогодні не було. Так чудово, що я можу брати участь у Божій роботі".

Люди по-різному приходять до Бога. У багатьох з них було в житті все, у багатьох не було нічого. Але у кожного, без винятку, була потреба - отримати спасіння.

Елізабет, за її словами, стрімко мчала по життю. Вона була молодим керівником і до 23 років досягла значного успіху. За її власними стандартами і за стандартами цього світу у Елізабет було все, про що тільки можна мріяти.

"Тоді в однієї з моїх співробітниць вистачило сміливості сказати мені, що Ісус любить мене, і що у моєї душі є цінність. Я дуже розлютилася, я була ображена. "Що за нечуване нахабство" - подумала я. Але, слава Богові, ця жінка продовжувала говорити зі мною. Коли вона сказала, що моя душа цінна, це торкнулося чогось в глибині душі. Я вірила в брехню, і тому вела такий безтурботний спосіб життя, що, можливо, мене не було б сьогодні в живих, якби я продовжувала скочуватися вниз. Я була вражена тим, що вона говорила. Ніхто ніколи раніше не говорив такого.

Тепер я розумію, наскільки важливо говорити людям про те, яку вони мають цінність. В кожному з нас є така цінність. Бог так сильно нас любить! У Нього є причина і мета для нашого життя. Люди не дізнаються про це, якщо ми їм не скажемо".

Здобуваючи ступені слави

"А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків." (Дан.1203)

"Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним. Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою! Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, в нетління встає." (1Кор.1540-42)

Ці уривки показують, що подібно до того, як існує різниця в ступенях яскравості між сонцем, місяцем та зірками, так існує різниця і в тому, як ми будемо світити у вічності. Різні ступені слави будуть надані нам на небесах на основі того, як ми свідчимо загубленим і навчаємо нових віруючих. Деякі християни матимуть дивовижний одяг зі світла на своїх прославлених тілах (Об.0304), тоді як інші матимуть прославлені тіла без додаткового блиску.

Цілеспрямовані сім'ї

Кожен християнин, який вірить в правдивість Біблії та реальність пекла і раю, повинен здобувати душі. Кожен батько і кожна мати повинні вдома вчити дітей благовістити. Коли ми слідуємо Божим наказам, це творить дива в наших сім'ях.

Джедайя, підліток з нашої церкви, недавно свідчив про те, як він вдячний Богові за те, що його батьки відповіли на Божий поклик, і розповів, яке значення це мало для його життя. Він ріс, пізнаючи Бога і в любові до Нього, і пам'ятає, як попросив Христа увійти в його серце, коли йому було чотири роки.

"Але диявол робить все, щоб пограбувати підлітків", - сказав він. - "Демони розкидають безліч мотлоху за допомогою телебачення і радіо. Вони намагаються розказати нам, хто ми є. Але, слава Богові, це не те, ким я є. Ісус говорить мені про те, хто я, через Тіло Христове і Боже Слово".

Зі сльозами на очах він дякував Богові за батьків, які виховали його належним чином: "Моє життя дивовижне, тому що я знаю Бога, і мене виховали в християнській родині. Мою подяку не висловити словами".

Кожен член будь-якої церкви повинен ходити на євангелізацію і плекати учнів серед тих, хто прийшов до Христа. Це не політика людини, про це говорить Біблія в Євангелії від Матвія 2818-20, від Марка 1615-16, від Луки 2444-48, від Івана 2021 і в Книзі Дій 0108. Ісус заповів це перед самим Своїм вознесінням, а Святий Дух п'ять разів засвідчив про це в Новому Заповіті. До здобування загублених не можна ставитися як до заняття у зручний для вас час. Це повинно стати пріоритетом.

Коли я був молодим пастором, Бог дав мені бачення на радіопередачі в прямому ефірі. Це бачення поширилося на телебачення, книги, трактати, християнські школи, Біблійні коледжі в Америці та в інших країнах для підготовки місіонерів, які потім поїдуть по всьому світові. Через тихий, лагідний голос Святого Духа Бог показав, що ми маємо іти у в’язниці, будинки для людей похилого віку, відкривати районні Біблійні клуби, мати зустрічі на вулицях. Бог сказав: "Ідіть по всій Америці". Потім Він сказав: "Ідіть по всьому світові". Так ми і зробили. Сьогодні Він каже: "Продовжуйте йти, продовжуйте". Це мета всього нашого життя. Це наше покликання. Це наше життя!

Мудрість для переможців

"Плід праведного древо життя, і мудрий життя набуває." (Пр.1130)

Наскільки ми віримо в те, що одна душа цінніша за будь-яку річ в світі? Якщо це правда, то чому нам так важко виділити годину на тиждень для євангелізації? Кілька вірних людей з готовністю йдуть від дверей до дверей, беруть участь в численних служіннях, мета яких - виконати Велике доручення Христа.

"А про Асира сказав: Асир благословенний найбільше з синів, уподобаний серед братів своїх, і в оливу вмочає він ногу свою. Залізо (говорить про учнівство) та мідь (ніякого засудження) то запора (взуття) твоя, а сила твоя як усі твої дні." (Втор.3324-25, розширений переклад)

Цей уривок описує благовісника. Можливо, я не зможу здобути кожного, з ким розмовляю, але я роблю людей підзвітними. Якщо я йду на благовістя, і жодна людина не приймає Христа, я все ж зробив кожного, з ким говорив, підзвітним перед Господом. Я кажу людям про те, що вони тепер підзвітні перед Богом.

"Я - мати, я не можу піти", - скажете ви. А я знаю матерів з маленькими дітьми і навіть немовлятами, які ходять благовістити. Кілька матерів домовляються і по черзі сидять з дітьми, щоб у кожної була можливість виходити на євангелізацію. Це реально! Ми знаємо, що надзвичайно важливо приймати Боже Слово від пастора регулярно. Також важливо знаходити час і виливати іншим те, що ми прийняли. Це оживлює нас. Це тримає наші серця у вогні. Це перебування в спілкуванні з Божим серцем. Не сидіть на своїх дріжджах (Єр.4811).

Що ви скажете?

А ви здобуваєте душі? Чи ходите ви на євангелізацію цілеспрямовано? Або ви надто зайняті? Чи ви настільки зайняті, що душі відправляються в пекло, тому що у вас немає часу? Що ви скажете Ісусу на суді Віма, коли Він буде судити вас на підставі золота, срібла і дорогоцінних каменів?

"Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?" (Мт.1626)

Ісус віддав Своє життя. Він помер і зійшов в пекло, щоб звільнити полонених. Фарисеї, священики і правителі заявили, що Ісус "повинен умерти" (Мт.2666). Вони хотіли розіп'ясти Його. Ісус, дійсно, був винен у всьому, що тільки можна було: Він Сам взяв на Себе всі гріхи, які тільки може зробити людина - минулі, теперішні, майбутні.

Ісус прийшов не для комфортного існування. Він прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло. Ми покликані бути свідками і служителями правди. Куди б ми не пішли, не існує такого поняття, як "християнин не на службі". Ми повинні будемо дати відповідь Богові в тому, що Він заповів нам робити.

Ідіть на благовістя з наміром! Ідіть разом з іншими віруючими з наміром. Будьте живим свідченням на роботі. Звичайно, ми повинні діяти мудро, нас повинна мотивувати Божа любов до загублених. Тому, якщо ми скривдимо когось - не своїм ставленням, але Божою правдою - це краще, ніж не бути слухняним Богові.

Реальність вічності

"Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував. Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий, і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому... Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали. І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!... Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся. А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть звідси до вас, ані не переходять звідти до нас. А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого, бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання! Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх! А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються. Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!" (Лк.1619-31)

Багач помер. У нього вже немає іншого шансу. Для нього все скінчено. Бути багатим - не гріх. Сам Авраам був надзвичайно багатий. Гріх, через який багач пішов в пекло, був у тому, що він відкинув Христа як свого Спасителя.

Ісус Христос розповів цю історію. Це не брехня і не притча, а правдива розповідь про реальних людей. Люди, з якими ми разом працюємо, знаходяться за один удар серця від пекла. Пекло - це реальне місце, де немає нічого, крім нескінченних мук. Якщо ви кинете дерево в вогонь, воно врешті решт згорить. Але полум'я пекла не може винищити тіла з душею. Книга Об’явлень 1920 говорить, що звірина і фальшивий пророк будуть вкинуті в пекло. Тисячу років потому сатана опиниться там же і буде мучений день і ніч на вічні віки (Об.2010) - а звірина і фальшивий пророк все ще будуть в пеклі, живі.

Багато разів Ісус сумував і плакав через наше невірство (Ів.1133-38). Але в Євангелії від Луки 1941 і в Посланні до Євреїв 0507 Він плакав, тому що знав, що буде з людьми, що відкинули Його як Спасителя. Що ще міг зробити Ісус? Бог справедливий. Христос задовольнив покарання за гріх, але той, хто не прийме дар Його праведності, приречений на вічні муки в пеклі.

Бог не послав Свого Сина у світ, щоб засудити світ, але щоб світ через Нього був врятований. Той, хто вірить у Христа, не засуджується; але той, хто не вірить, вже засуджений.

"Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки! Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його." (Ів.0317-20)

"Хто вірує в Сина, той має вічне життя, а хто в Сина не вірує, той життя не побачить, а гнів Божий на нім перебуває." (Ів.0336)

Любов, яка спонукає

"Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес. Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже! Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!" (2Кор.0514-17)

Благовістіть! Приводьте людей до Христа! Знайдіть час, коли ви цілеспрямовано можете цим займатися. Це нелегке послання, але це розділ та вірш, рядок за рядком, з Біблії. Це непогрішиме Боже Слово.

Деякі люди кажуть: "Я по-своєму здобуваю душі". Але упевніться, що "по-своєму" - це Божий шлях. Ваш власний спосіб без Бога - це не Божий шлях. Якщо ви можете говорити за допомогою голосу, мови жестів або на папері - ви можете розповісти про Христа тим, хто приречений на довічне ув'язнення у темряві. Ви можете принести їм безкоштовний дар спасіння. Ви можете принести їм послання визволення. Ви можете принести славне Євангеліє загубленим.

Багато людей здобувають душі, багато вчиться, як це робити. Слава Богові за кожного! Але деякі люди вважають, що вони занадто зайняті. Можна з упевненістю сказати, що вони не будуть занадто зайняті, коли прийде час зустрітися з Богом на суді Віма.

Робити зміни

Є люди, які виїжджали місіонерами в різні місця світу. Чому? Служіння, яке вірить в Писання, вірить і в благовістя. Це люди, котрі підкорялися Великому дорученню піти у весь світ і проповідувати Євангеліє кожному чоловікові, жінці та дитині. Місіонери були вирощені для служіння в будь-якому куточку світу, від високорозвинених країн до країн третього світу. Коли ці християни постануть перед Богом, запис їх справ покаже, що вони йшли не тільки тоді, коли це було комфортно та зручно. Вони прочитали, що Христос наказав нам йти. Поклик був нагальний, і вони були слухняними від щирого серця.

Роботодавець вимагає, щоб його працівники приходили на роботу. Він наказує їм вірно виконувати свої обов'язки. Наскільки більше ми повинні шанувати Ісуса Христа, Який створив нас, полюбив нас, викупив нас, зробив нас членами Своєї сім'ї і заплатив за нас Своєю кров'ю! Саме Він наказує нам йти.

Він не сказав: "Ідіть, коли вам буде зручно". Він сказав: "Я наказую вам йти, і якщо ви Мене любите, ви підете". Так говорить Біблія. Це Боже Слово. Можливо, ви вже служите Богові в якійсь зайнятості, будучи вчителем, секретарем, радником або навіть пастором. Ніколи не думайте, що робота, яку ви робите для Бога, замінить собою необхідність вкладати в загублені душі.

Саме така проповідь буде лунати з цієї кафедри, поки я не піду додому, щоб бути з Богом, або до схоплення, залежно від того, що станеться раніше. Оскільки це правда, люди відгукуються. Ось чому у нас є Біблійні коледжі та християнські денні школи, наповнені студентами, які горять для Бога. Ось чому у нас повна церква ввечері неділі та середи.

Біблія говорить, що ми повинні розігрівати себе в найсвятішій вірі. Ким би ви не були - матір'ю, батьком, лікарем, місіонером, який повернувся, підлітком, усіма людьми - нехай Боже Слово спонукає вас до послуху. Ви маєте фантастичну цінність і маєте послання, яке назавжди приведе людей на небо. Все, що вам потрібно зробити, це сказати їм правду.

А що, якщо правду не приймають? Це не наша проблема. Наша частина полягає в тому, щоб бути свідченням. Зрештою, ми скажемо правду, і ті, хто її почув, не матимуть виправдання, якщо відкинуть її.

Одних співчуттям, інших - страхом

"А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим, бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милості Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. І до одних, хто вагається, будьте милостиві, спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла! А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості." (Юда0120-24)

Є два способи, як можна піднести Євангеліє людям. Я дякую Богові за всі ті випадки, коли я можу використовувати підхід співчуття. Проте, те ж саме співчуття мотивує нас застосовувати більш жорсткий і прямий підхід.

Іноді Бог буде вести нас, щоб Боже Слово палало в нас як вогонь. Деякі люди, які відкидають Євангеліє, стають дуже горді. Тому я кажу їм: "Я запевняю вас, що день, в який ви відкинули Христа, буде записаний. Якби ви сьогодні померли, ви б пішли в пекло, тому що відкинули порятунок. Віч-на-віч ви постанете перед Богом, і тоді побачите всі ті можливості, що Він давав вам." Якщо незважаючи на це, людина не відгукується і повністю відкидає Бога, я не сперечаюся. Я прощаюся і йду.

Привілеї для благовісників

Кожен християнин, який читає цей буклет, вірить цьому посланню. Бог записав кожне слово в вічну книгу (Мал.0316). Більше того, в ній записані імена всіх, хто почув це послання.

Ніхто з нас не був би спасенний, якби хтось не вказав нам на Христа через Євангеліє. Ісус створив весь світ, і якщо Він упокорився і знайшов час шукати і спасати загублених, то, звичайно, і ми повинні шукати загублених. Він дав нам послання і мотив. Люди приймають рішення за власною волею: прийняти або відкинути Спасителя, і Він чинить спасіння. Якщо ви бажаєте благовістити, але хочете навчитися здобувати душі, ви звісно можете зв'язатися з нами. Ми подбаємо про те, щоб ви отримали необхідний для початку матеріал. Ми наполегливо рекомендуємо вам знайти інших людей, які благовістять, і вчитися разом із ними. Є багато методів і стилів євангелізації. Але немає нічого більш ефективного, ніж змінене життя і серце, якого торкнувся Бог і яке горить Божою ціллю.

Одних ми залучаємо, коли цілеспрямовано, за розкладом, йдемо на благовістя. Інші спасаються, тому що Бог ставить їх на нашому шляху, навіть коли ми цього не планували. Тому ми живемо приготованим життям - завжди готові зустріти Господа, ніколи не знаючи, що Він приготував нам на цей день.

В Євангелії від Матвія 2820 сказано, що особливий прояв Божої присутності - з тими, хто виходить здобувати загублених. Вони мають особливий захист від напастей та хвороб (Мр.1615-18). Вони отримують особливі обітниці від Бога щодо благовістя (Лк.2448-49) і особливий мир (Ів.2021-22). У них буде особлива сила в роботі, бізнесі, у всьому, щоб вони не робили (Дії0108). Ця сила приходить, тому що вони були слухняні тій меті, заради якої їх помістили на землю, а саме - вийти і поділитися доброю новиною про спасіння із загубленими.

Висновок

У своєму недавньому свідченні Паула, студентка нашого Біблійного коледжу, сказала: "Я багато думала про готовність людини зробити величезні зміни в житті іншої. Мої помилкові поняття про природу Бога зловили мене в пастку, поки хтось не розповів мені про Завершену роботу. Тепер у мене дивовижне життя! Просто знання того як Бог насправді думає про мене перевернуло моє життя.

У нас є для людей чудова новина! Як можна приберігати щось настільки чудове лише для себе? Якщо ми не поділимося нею, то хто їм розкаже? А якщо ми поділимося Євангелієм з іншими людьми, це переверне весь світ. Бог так хоче, щоб люди пізнали Його серце по відношенню до них. Нам треба зробити крок вперед, досягати людей, відкривати свої вуста по вірі. Я навіть сама в половині випадків не знаю, що виходить з моїх вуст, але Бог вірний. І коли ми йдемо, Він діє в життях людей через нас".

Це свідчення жінки, яка розуміє нагальність Божого доручення нам. Поставте сьогодні перед собою мету: шукати загублених. Бог буде використовувати вас. Він великий, Його шляхи понад усе, про що ми можемо попросити або подумати.

Ніхто не має права втручатися в особисте життя іншого віруючого. Я представив цю проповідь з Божого Слова, як мені велів Бог. Тепер справа за вами. Ви - віруючі-священнники перед Богом. Ніхто не має права судити, оцінювати або ставити під сумнів те, що ви робите. Це між вами і Богом. Ніхто не перевірятиме, хто приходить на євангелізацію, а хто ні. Як пастор, однак, я повинен проповідувати повну Божу раду, і саме це я зробив.

Дорогий Боже! Благослови ці слова в наші серця через святість Твого небесного святилища і слави того, Ким Ти Є в об’явленні, пізнанні та висвітленні Твоєї правди. Нехай ця правда в освяченні увійде в нашу пам'ять і душу, щоб ми діяли в слухняності.

Боже, благослови нас під час євангелізацій. Дай нам йти вперед розіп’ятими, воскреслими, мотивованими цим посланням, яке на цей час. Не дозволяй нам виходити через почуття провини або негативну реакцію. Засудження немає. Натомість, нехай ми виходимо з вірою, молячись до Тебе, щоб Ти допоміг нам в ім’я Христа. Амінь!

Якщо ви ніколи не просили Ісуса Христа бути вашим Спасителем, будь ласка, прийміть це рішення сьогодні. Поговоріть з Ним як з Тим, Хто любить вас і знає вас особисто, і одного дня віддав за вас Своє життя. Помоліться: "Дорогий Ісусе, дякую Тобі, що Ти пролив Свою кров і помер на хресті за мене. Увійди в моє серце, щоб я міг мати Твоє нове життя і міг ділитися ним з іншими. Амінь".

Познайомтесь із Господом Ісусом особисто, проводячи з Ним час у молитві та читаючи Його Слово, Біблію. Попросіть Його привести вас до церкви, яка вірить у Біблію, де ви відчуєте Божу присутність. Там ви знайдете пастора-вчителя, який навчатиме вас повної Божої ради, і ви пізнаєте свою цінність як дитини Царя.

Знайшли друкарську помилку? Виберіть її та натисніть Ctrl + Enter.