Бог цінує кожну душу, незалежно від того, в якому стані вона перебуває. Навіть ті люди, чиї серця віддалились від Нього, залишаються об’єктами Його великої любові. Бог завжди шукає загублене.
Зміст
Більше, ніж будь-коли, люди люблять платити, щоб їх розважали. Тільки лише кіноіндустрія приносить мільярди доларів прибутку щороку. З рекламою, яка є частиною загальноприйнятої культури, багато християн, здається, більше знають про останні відео релізи, ніж усвідомлюють рух Божого Духа. Насправді, багато християн воліють сидіти вдома і дивитись телевізор, аніж ходити до церкви і навчатися любити Божу волю і чистоту Божої благодаті через проповідування Слова (Тит.0103).
Я знаю, що більшість людей у світі не читають Біблію, але я серйозно хотів би знати, скільки християн справді читає Біблію. Ми говоримо про читання Біблії в школах. Давайте почнемо читати Біблію у своїх домівках. Ми говоримо про те, що прагнемо публічних молитов у школах, а як щодо публічних молитов у наших домівках?
Проблема в тому, що багато хто віддалився від Того, Хто справді любить їх. Через невігластво, необережність та бунт ми наповнили своє життя різними речами, які не є Божими речами. Проте Отець все ще прагне притягувати людей до Себе. Як буде показано в цьому буклеті, Бог хоче, щоб Його люди йшли поруч із Ним, коли ми приймаємо Його правду у своїх внутрішніх частинах.
Загублений у загубленому світі
У книзі Єремії Бог мав справу з розділеним царством - Ізраїлем та Юдою. Незабаром Божий народ опиниться у семидесятирічному полоні у Вавилоні під владою царя Навуходоносора. Цар взяв усіх заможних людей і всіх ремісників, які могли б принести користь його царству, а бідних і знедолених залишив піклуватися самих про себе. Все ж Бог мав забезпечення.
В якій би ситуації ми не знаходились, Бог завжди піднімає Божих людей. У полоні Бог підняв пророків Даниїла та Єзекіїля, в той час як Єремії сказав залишатися з тими, хто знедолений. Ця груба і свавільна група людей не хотіла слухати, що він говорить, і, врешті-решт, навіть вони потрапили в полон до єгиптян. Вони не слухали пророка Єремію, який застерігав їх не покладатися на Єгипет (Єр.2919).
Єремія служив людям, які відмовлялись його слухати. Багато вчених вважають, що в Єгипті його забили камінням. Проте він твердо стояв, проголошуючи Боже Слово людям, які зневажали його.
Втрачені можливості, втрачені нагороди
Книга Вихід 2119 говорить, що якщо люди борються одне з одним і хтось поранений, кривдник "нехай дасть за прогаяння часу його". У Книзі Чисел 0612 сказано, що "перші дні його будуть надаремні, бо занечистилося його посвячення (відокремлення)". 19-й розділ Книги Єзекіїля описує час втраченої надії, втраченого миру та втрачених можливостей для дітей Ізраїлю. Господь хоче, щоб ми знали, що марнувати час - свій чи чужий - це гріх.
Принцип втрати такий сумний. Люди втрачають час, будь то дні, години чи хвилини. З цим вони втрачають сенс, мету, радість, реальність та причину. Вони втрачають духовність, тому що не можуть знайти того, що вони втратили, і не ставлять собі за мету відновити втрачене. Заманені в полон задоволеннями від світу, вони віддаляються від Божого серця.
Перше послання до Коринтян 0313-15 говорить, що на суді Віма (де віруючі отримають нагороди або зазнають їх втрати) "буде виявлене діло кожного" Що пройде крізь вогонь і залишиться, принесе вічні нагороди. Якщо, з іншого боку, будь-які діла людини будуть знищені вогнем, хоч вона і піде на небо, вона зазнає втрати нагороди на всю вічність.
Для мене дивовижно, як багато віруючих взагалі не мають уявлення про втрату можливостей через втрачений час та компрометування своїх взаємин з Богом через самозайнятість, плотськість та незнання правди. І все-таки, завдяки Завершеній роботі на Голгофі, якщо ми звернемося до Господа, Він відновить втрачені роки (Йоїл0225-26). Це серце Бога.
Боже Серце, що шукає
15-й розділ Євангелії від Лука весь про загублені речі. Ісус сказав, що коли одна вівця була загублена, пастух залишив інших овець і пішов у пустелю, щоб знайти загублену. Коли пастух повернув загублену вівцю, сусіди зібралися, і відбулася вечірка. Була радість і свято через ту одну, яку знайшли.
Бог завжди шукає загублених. Він завжди шукає способів показати нам ті ділянки, в яких ми загубилися, а потім ввести нас у Його реальність - вічний стан прощення.
Також в 15-му розділі Євангелії від Луки Ісус розповів про жінку, яка мала десять срібників, а потім загубила одну монету. Вона підмітала свій будинок, поки не знайшла ту монету. Потім вона зібрала своїх сусідок, і була радість та свято через одну загублену монету, яку знайшли.
Далі ми знаходимо історію про блудного сина, який прийшов додому після того, як розтратив свою спадщину, "живучи марнотратно". Батько влаштував святкування, оголосивши: "цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся" (Лк.1524).
Пересічний християнин мало розуміє, як день за днем і мить за миттю, Ісус Христос шукає і рятує загублене. Це не остання відчайдушна спроба. Господь постійно шукає загублених.
Коли ми не маємо розуму Христа, ми збились зі шляху мислення разом з Ним. Коли ми не маємо правильного визнання, ми збились зі шляху комунікації Божої точки зору через Завершену роботу. Коли у нас немає відпочинку віри в Христі, ми збились зі шляху життя. Коли ми не маємо належної Божої радості, ми збились зі шляху силу. Коли ми не маємо належного послуху, ми збились зі шляху пошани. Коли ми не маємо належного розуміння доктрини, ми збились зі шляху натхнення. Коли ми не маємо цих речей, тоді ми зазнаємо втрати, і втрата досягне кульмінації на суді Bімa, де ми пропустимо вічні нагороди.
Бог завжди шукає загублене. Деякі губляться через невігластво, як це було з вівцею. Інші, як і монета, губляться через необережність. Деякі губляться через бунт, як виявлено у блудному сині. Загубитись - це жахлива річ. Так само, як монета була загублена всередині будинку, християни можуть бути загублені і в церкві. Вони підуть на небо, але у них немає реальної системи цінностей. Їм бракує чесноти, яка викупляє час в ім’я Господа Ісуса Христа.
Всім задумом Ісуса було виявити Отця, виявивши Його природу, щоб люди могли знайти це об’явлення і не загубитися.
"Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав. Тож усе я вважаю за втрату ради переважного пізнання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа, щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою, щоб пізнати Його й силу Його воскресіння, та участь у муках Його, уподібнюючись Його смерті." (Флп.0307-10)
Бог, Який поруч
"Так промовив до мене Господь: Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його. І купив я того пояса за Господнім словом, та й підперезав свої стегна. І було мені слово Господнє удруге, говорячи: Візьми того пояса, якого купив, що на стегнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщілині скелі. І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені. І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там. І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, аж ось той пояс нездатний! І було мені слово Господнє, говорячи: Так говорить Господь: Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму, цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, до нічого нездатний!... Бо як прилягає цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, говорить Господь, щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, та вони не послухались!" (Єр.1301-11)
Так само як Бог вчинив з кількома старозаповітними пророками, Він дав Єремії дуже незвичне завдання. Єремії було наказано носити білий льняний пояс кожного разу, коли він говорив. Він взагалі не мав чистити цей одяг.
Далі Бог сказав Єремії пройти близько 400 км пішки, сховати пояс під скелею біля річки Євфрат і повернутися назад - загалом 800 км шляху туди й назад. Це досить складна подорож, щоб іти пішки! З автомобілями та літаками це не було б такою великою справою; але за днів Єремії така подорож вимагала багато праці.
Цікаво те, що Єремія просто послухався Бога. Він не задавав питань. Він пройшов з поясом 400 км, сховав його під скелею, а потім пройшов 400 км назад. Через деякий час Бог сказав йому повернутися назад і забрати пояс. Тож він пройшов 400 км, знайшов пояс (те, що від нього залишилось) і пішов назад. Вологе середовище поблизу Євфрату зробило пояс забрудненим і не придатним ні до чого.
Ілюстрація Божого Серця
Через це випробування Бог хотів щось сказати. Бог намагався продемонструвати Своєму народові, що саме з ним відбувається духовно. Пояс був використаний для привернення уваги до їх загубленого стану, який був наслідком відмови слухати Господнє Слово.
Бог говорив: "Я хотів мати цей пояс біля тебе, тому що хочу, щоб Мої люди були поруч зі Мною. Так, він був брудний і нечистий. Але так само, як той пояс прилип до тебе, Я хочу, щоб Мої люди прилипли до Мене. Я шукаю близькості. Я хочу, щоб Мої люди говорили зі Мною, ходили зі Мною та думали зі Мною. Я хочу, щоб ви спілкувалися зі Мною, шанували і слухалися Мене. Я хочу, щоб ви могли зрозуміти Моє прагнення вас, хто відкинули Мене, відмовили Мені і зганьбили Мене".
Діти Ізраїлю не слухали Єремію, тому Бог організував цю ілюстрацію, щоб пробитися до них і допомогти зрозуміти Його прагнення стосовно них.
Справа в тому, що Бог хоче, щоб Його люди наближались до Нього. Не віддаляйтеся від Бога через незнання правди. Не віддаляйтеся від Бога через необережне мислення, коли ви на самоті. Не віддаляйтеся від Бога через бунт, як це зробив блудний син.
Я не повинен географічно віддалятися від Всюди присутнього. Я не повинен віддаляти своє розуміння від Всезнаючого. Я не повинен віддаляти свою слабкість від Всемогутнього. Я не повинен віддалятися через природне мислення про любов від Того, Хто любить безумовно.
Є Той, Хто любить мене і настановив по відношенню до мене благодать до того, як створив зірки, сонце чи місяць. Він бачив мене у Своєму задумі та плані ще до того, як проговорив до існування ліси, квіти і трави, до того, як Він створив морську рибу та птаство небесне. Я не повинен віддалятися від свого Викупителя, Який так мене полюбив, що Він склав план, який включав пролиття Своєї крові на Голгофському хресті.
Дивовижно розглянути, як поводиться світ, а потім побачити, що багато пересічних християн діють так само, роблячи ті самі речі, що і світ. Вони живуть таким чином через відстань між ними та Тим, Хто їх любить.
"До кого я буду казати та свідчити буду, і слухатимуть? Необрізане ось їхнє вухо і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало посміхом вони не жадають його." (Єр.0610)
Бог завжди хоче, щоб ми були поруч з Ним. Він хоче, щоб ми наближались до Нього в кожній окремій ситуації - навіть якщо ми не маємо почуттів, навіть якщо ми не здатні, навіть якщо у нас немає бажання. Ми повинні залишатися поруч з Ним, тому що це правильно так робити.
Бог любить вас: підсумок всього
"Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!" (Еккл.1213)
Людина має свій обов'язок. Вона зобов’язана бути чесною, зобов’язана шанувати, зобов’язана бути вірною, коли вона одружена. Вона має обов’язок працювати, обов’язок оплачувати рахунки, обов’язок шанувати людей. Людина зобов’язана шанувати Бога, Який послав Свого Сина заплатити за наші гріхи по благодаті на Голгофі.
Наповнені Духом віруючі повинні розуміти, що ми зобов'язані виконувати обов'язки. Обов'язок - це наш відгук на любов. Це не програма "спасіння по ділах". Обов'язок представляє правильний відгук на любов. Як християни, ми зобов’язані бути ревними, наполегливо працювати і користуватися нашими можливостями служити Йому. Внутрішня людина має обов’язок залишатися чистою, зодягненою у покірний дух Божої благодаті, використовуючи внутрішні ресурси, які вона приймає, як дорогоцінні перлини.
"Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя." (Пр.2204)
Цей вірш означає, що смирення по відношенню до людей і глибока повага до Бога - це багатство і честь нашого життя.
Від пояса Єремії залишалося не так багато. Але уявіть, на що Бог пішов, щоб донести свою думку до пророка: "Єремія, ти представляєш Мене. Пояс представляє Мій народ". Брудний пояс псувався все більше і більше. Він не був на скелі, як Мойсей; він був під скелею, і він був далеко від міста, яке Бог дав Своєму народові.
Бог шукає нікчемних
Люди так віддаляються від того, що Бог їм дав. За часів Єремії багато Божих людей були у Вавилоні, загрузлі в полоні. Їхні дні були втрачені, їхні години були втрачені, їхні хвилини були втрачені. Вони жили на пустирі. Подібно поясу, за яким Єремія пройшов 400 км, щоб забрати його, Божий народ почувався нікчемним. Проте Бог все ще хотів їх. Це було Боже послання людям, які все ще жили в Єрусалимі.
"Так, ви загубилися. Вас забрали з дороги ваші власні неправильні рішення. Яким би нікчемним не видавався пояс, Я все одно хотів, щоб він був близько до Мого пророка. Так само Я хочу, щоб ви були поруч зі Мною, навіть у теперішньому стані. Якщо ви поруч зі Мною, Я можу служити вам, щоб ви могли прийняти Мою любов і мати належну здатність до життя. Я хочу, щоб ваше життя було близько до Мене, щоб Я міг направляти вас та тримати вас в чистоті через Моє Слово та Святого Духа. Тим, хто далеко та без надії, Я хочу дати надію".
Це серце Бога, Який любить нас. Не віддаляйтеся від цієї любові. Наблизьтесь.
Висновок
Подібно поясу Єремії, Бог все ще цінує кожну душу, незалежно від того, в якому стані вона перебуває. Навіть ті люди, чиї серця віддалились від Нього, залишаються об’єктами Його великої любові. Подібно до того, як Господь послав Єремію, щоб забрати зіпсутий пояс, Бог посилає тих, хто представляє Його, за недостойними людьми.
Цінність цього незвичайного уроку полягає в наступному: кожна людина має цінність, якою б загубленою вона не була. Бог залишив би дев’яносто дев’ять овець, щоб врятувати кожного з нас, хто б заблукав у пустелі поразки та гріха.
Загублена монета в 15-му розділі Євангелії від Луки - це образ когось, загубленого в церкві. Будинок представляє місцеве зібрання. Бог хоче, щоб члени Його церков змітали і очищали старі речі, щоб шукати і знаходити тих, хто втратив свою мету. Господь хоче, щоб ми викупляли час і викупляли те, що було втрачено, щоб могло бути свято і радість, незалежно від того, через що ми проходимо.
Навіть бунтівничі сини можуть прийти додому до Отця, тому що, хоча вони можуть не розуміти Його або не знати Його серця та задуму, вони все одно можуть пізнати Його любов. Вони втомляться перебувати в далеких країнах гріха і повернуться, щоб прийняти любов Того, Хто завжди чекає, щоб дати благодать.