Кожному з нас була дана вільна воля – право обирати як поводитись, коли зустрівся з рішенням. Адам і Єва обрали їсти з дерева Пізнання добра і зла. Їхній вибір був прямим порушенням Божого наказу (Бут.0216-17) і це понесло за собою довготривалі наслідки. Сьогодні ми ходимо в тілах смерті внаслідок їхнього рішення.
Зміст
Це право обирати поширюється і на план по спасінню. Нікого не примушують приймати Ісуса Христа як свого Спасителя; хто хоче, може прийти до Нього (Ів.0316). Втім, неспроможність обрати прийняття Його безкоштовного дарунку спасіння має наслідки. Не приймаючи прощення, людина обирає провести вічність у пеклі, "де їхній черв’як не вмирає, і не гасне огонь" (Мр.0948).
Кожну хвилину християни роблять вибори за або проти Божого задуму. Божим Словом і Святим Духом ми вчимося обирати життя у кожній ситуації. Віра приходить від слухання, а слухання через Боже Слово. Чим більше ми слухаємо і приймаємо правду, тим кращі інструменти ми будемо мати для того, щоб приймати правильні рішення. На цих сторінках ми розглянемо важливість того, щоб обирати життя і благословення, а також що це значить для нашої вічної долі.
"Виберіть собі сьогодні"
"Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло. Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і закона Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у Краї, куди ти входиш на насліддя. А якщо серце твоє відвернеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і будеш їм служити, я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на оволодіння її. Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє." (Втор.3015-19)
В ці останні дні людина повинна жити кожним Божим словом (Мт.0404). Саме Слово буде судити християн на суді Віма. Воно буде судити невіруючих на Великому Білому Престолі (Ів.1248).
Мойсей сказав Ізраїлю: "Ось, сьогодні я даю перед вами благословення й прокляття" (Втор.1126). Ісус Навин сказав Ізраїлю: "Виберіть собі сьогодні, кому будете служити…А я та дім мій будемо служити Господеві" (І.Н.2415). Автор псалма сказав: "Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім" (Пс.11824). Апостол сказав: "Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння" (2Кор.0602). З Богом це завжди "цей день" і "зараз". У час, який є так близько до кінця, я молюся, щоб ми почали приймати щиро, палко і серйозно те, чого навчає Боже Слово.
"Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш (заходиш), і будь більш готовий слухати". (Еккл.0416, в оригіналі)
"Уважайте, що чуєте". (Мр.0424)
"Тож пильнуйте, як слухаєте!" (Лк.0818)
Послання Якова 0119 заохочує нас бути швидкими на слухання. Ніхто не має приймати "непроінформовані" рішення. Бог завжди говорить. Питання в тому, як ми слухаємо?
Кожна людина робить серйозні вибори кожного дня. Кожен вибір впливає на наше становище в вічності. Неспасенні люди обирають смерть та пекло. Спасенні люди обирають ступінь їхнього щастя на небесах. На небесах не буде нещастя, але будуть ступені щастя. Дехто отримає нагороду Рангу Досвітньої зорі, найвищого рангу, що дається віруючим, і вони матимуть доступ до Дерева Життя.
Під час тисячолітнього правління Христа кожен спасенний отримає досконалі прославлені тіла. Все ж багато хто просто спостерігатиме за певними видами діяльності, зазнавши втрати нагород; в той час як зрілі віруючі, котрі прийняли рясноту благодаті та вибрали пройти весь шлях у покорі Богові, будуть насолоджуватись можливостями правління з Христом. Саме тому кожного разу, коли проповідується Боже Слово, нам необхідно приймати вирішальні рішення.
Зарахований гріх, зарахована праведність
Перед тим як ми навіть вчинили гріх, Бог зарахував гріх кожному з нас. Адам згрішив, і через Боже передбачення, Боже всезнання і Його прекрасний план, Бог по благодаті наклав на нас цей гріх. Це розрахування було актом любові, підкріплене Божественним мотивом.
"Отож я в беззаконні народжений і в гріху зачала мене мати моя." (Пс.5107)
"Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили." (Рим.0512)
Розуміючи це, ви можете побачити, чому таким важливим є те, що на нас був покладений гріх ще до того, як він стався. Через те що Він знав, що кожен з нас особисто згрішить, Бог зарахував нам гріх. В Його плані Ісус помер на хресті за всіх людей (2Кор.0515; Євр.0928). Таким чином, через Свою справедливість, Він міг зарахувати нашу віру як праведність в той момент, коли ми повірили – навіть коли ми ще були безбожними (Рим.0405)! Бог сказав: "Я зарахував їм гріх ще до того, як вони вчинили будь які гріховні діла. Тож тепер, коли вони вірять, Я зарахую на їхній рахунок Свою праведність, незалежно від діл (див. Рим.0406). І хоча вони ще не знають як жити по-божому, я буду навчати їх Своїм життям (Рим.0510)".
Це і є геніальність Божого плану. Якби Він чекав, доки ми згрішимо, щоб звинуватити нас у скоєнні правопорушення, то Його власна досконала справедливість не дозволила б Йому зарахувати нам Його праведність. Не важливо як сильно ми б вірили в Його Божественність, ми б усі назавжди були в пеклі.
Є різниця між зарахованим гріхом та особистими гріхами. Окрім того, що ми були народжені зі старою гріховною природою Адама, Біблія також говорить про те, що тільки-но ми були народжені, ми почали особисто грішити через свідомі рішення (Пс.5804). Всі згрішили і немає жодного праведника (Рим.0310,23). Але ми спасенні вірою в те, що Ісус помер, пролив Свою кров, був похований і воскрес, щоб заплатити за особисті гріхи – минулі, теперішні та майбутні. Всі наші особисті гріхи були стерті; вони були покладені на Ісуса на Голгофі, і немає жодної згадки про них. Ми досі маємо тіла смерті через зарахований гріх. Тож тепер оскільки Ісус помер також і за наш зарахований гріх, Отець вільний зарахувати Його досконалу праведність окремо від наших діл і Закону.
Місце прийняття рішення – хрест
Отець має справу з нами через кров Свого Сина, пролиту на хресті Голгофи. "Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім" (2Кор.0521). Він поніс наші гріхи у Своєму тілі на дерево (1Пт.0224). Господь Ісус, Боголюдина, попіклувався про наші гріхи та беззаконня на Голгофі та заплатив за них. Праведний помер за неправедних (1Пт.0318).
Якщо я покличу Господнє Ім’я (Рим.1013), якщо я почую і прийму Боже Слово в покірності, і якщо я йому повірю, тоді я перейду від смерті в життя (Ів.0524), і тоді я спасенний.
Втім, тепер я маю вибір: я хочу стати серйозним, значущим учнем Ісуса Христа, чи просто спастися і піти на небеса? Ісус сказав: "Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!" (Ів.0831-32). Ті, хто слідують за Христом, мають брати хрест щодня і слідувати за Ним (Лк.0923).
Як християни ми маємо вибір. Бог не буде силувати нас Своєю волею. Ми можемо бути кандидатами на Його Вінець праведності (2Тим.0408), Його Вінець життя (Як.0112), Його Вінець похвали (1Сол.0219), Його Нетлінний вінець (1Кор.0925) і Вінець слави (1Пт.0504). Ми можемо вибрати стати кандидатами на Його Ранг Досвітньої Зорі (Об.0226-28) і мати частку від неймовірного Дерева життя (Об.0227). Або ми можемо просто піти на небеса і бути щасливими, але без рангів і без нагород. Це повністю залежить від нас.
Наші тіла належать Йому
"Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе." (2Кор.0510)
"А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим. Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно переді Мною, і визнає Бога кожен язик! Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові." (Рим.1410-12)
З цих віршів стає зрозуміло, що християн будуть судити на Суді Віма*. Кожен з нас буде стояти наодинці перед всемогутнім Богом у Верховному Суді на небесах і отримувати нагороди (чи зазнавати втрати нагород) за те, що ми робили перебуваючи у наших тілах.
"Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість." (Рим.1201-02)
Ми маємо представляти наші тіла перед Богом. Ось чому:
"Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви мажте, і ви не свої? Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони." (1Кор.0619-20)
Стан моєї душі і мого духа визначає, що я роблю у своєму тілі. Я віддаю своє тіло через Божі милості, щоб Він оновив мій розум. Я не буду ототожнюватись з цим світом у своєму тілі, але замість цього я буду трансформованим відновленням свого розуму, своєю мірою віри.
Деякі люди можуть бути спантеличені фразою "нас будуть судити згідно з тим, що ми робили у наших тілах". Християни, які палять і п’ють, роблять шкідливі речі для своїх тіл – навіть світські вчені говорять це. Інші чуттєві та розпусні у тілах, які не є їхніми, руйнуючи свої душі та ризикуючи захворіти багатьма хворобами. Ми були дорого куплені, тож ми маємо прославляти Бога у наших тілах і наших духах. Ми маємо віддати наші тіла Богові (Рим.1201). Він буде оцінювати все на основі того, що ми зробили у наших тілах.
*Ми пропонуємо прочитати ці буклети пастора Карла Г.Стівенса: Ранг Досвітньої Зорі (1998) та Суд Віма: представлені в радості чи печалі? (1996), Grace Publications.
Незадоволені бажання
"Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!" (Йов3432)
Вся проблема в тому, що "не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо" (Еккл.0108). Приповісті 2720 говорять "Шеол і Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини". Я спостерігаю за спантеличеними християнами. Багато з них мають хороші роботи, гарні шлюби, але вони незадоволені.
"Ось надута, не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю. І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує." (Ав.0204-05)
"Тому то розширив шеол пожадливість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зійде до нього його пишнота, і його натовп, і гуркіт його, й ті, що тішаться в ньому." (Іс.0514)
Це Ісая сказав щодо невикуплених. Люди п’ють алкоголь, тому що вони незадоволені без нього. Вони починають розширяти себе, стаючи пійманими у пастку багатьох речей, тому що їхні душі не є виповненими. Люди потрапляють у хибні взаємини через те, що їхні душі невдоволені. Вони розширяють себе таким самим чином, як шеол розширяє себе. Так само як пекло ніколи не наповнюється, і смерть триває завжди, їхнє бажання ніколи не задовольняється.
"Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, усіх проводирів на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів." (Іс.1409)
Суди вічності
"Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос. А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи, то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є. І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить; коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь." (1Кор.0311-15)
Судження на суді Віма - для християн. Там ми будемо чути від Господа. Він або скаже: "Гаразд (хороша робота), рабе добрий і вірний" (Мт.2521, в оригіналі), або Він об’явить нас невдахами, навіть якщо ми спасенні назавжди. Наприклад, якщо Він мусить назвати мене невдахою через неправильні вибори, які я робив після спасіння, на той короткий час я буду засоромлений (1Ів.0228).
Ми представляємо вам Писання точно і категоріальною, даючи розділ і вірш, щоб ви могли це перевірити для себе. Потрібно багато вивчення, щоб надавати детальну правду, таку як ця.
На суді Віма єдина основа, яку ми будемо мати, це Христос. Він надійна основа і тому наше спасіння у безпеці. Але буде перевірятись те, яким чином ми будували на тій основі. Якщо хтось будує з золота (що представляє Божественність), срібла (відкуплення) та дорогоцінних каменів (наше життя у Тілі Христа), то все збудоване ним лишиться незмінним і він отримає чудові винагороди. Однак, якщо наші вчинки побудовані з дерева (людські зусилля послужити Богові), сіна (емоційність) чи соломи (коли не слухаємо належним чином Боже Слово, і воно духовно недорозвинене через те, що воно не було прийняте у вірі та смиренні, Як.0121), вони згорять під час випробування вогнем. І хоча такий християнин є спасенним від пекла, він зазнає втрати. Він не отримає ніяких винагород, і всі його вчинки згорять прямо перед ним.
Інтерв’ю з Ісусом
Уявіть собі, як ви стоїте перед Ісусом Христом, і Він запитує у вас певні дуже специфічні речі.
"На скільки вірним ти був своїй церкві? У Посланні до Євреїв 1025 Моє Слово говорить, що ти не повинен кидати свого збору, але збиратися частіше, адже ти бачиш як зближається день той. Але, відповідно до моїх записів, ти казав, що був занадто зайнятим".
"Окрім того – скаже Він – останні слова, які Я сказав на землі стосувалися здобуття душ (Мт.2819-20; Дії0108). Давай подивимось, скільки разів ти це дійсно робив". Він не зупиниться на цьому. "Пам’ятаєш, Я казав, що тобі слід любити інших так, як Я полюбив тебе (Ів.1334). Давай подивимось, що скаже запис".
Пам’ятайте, що Ісус вірний. Він пообіцяв ніколи не покидати нас і ніколи не відступатися від нас (Євр.1305). Це включає в себе і ті часи, коли ми могли б забажати, щоб Він лишив нас на самоті, або коли ми були так зайняті самі собою, що забували, що Він поряд.
Сьогодні Бог дає нам вибір між життям і смертю. Прямо зараз Він дає нам вибір між добром і злом. Небеса будуть покликані записати цей день проти нас і небеса дійсно його запишуть (Втор.3019). Бог ставить перед нами вибір: життя та смерть, благословення та прокляття. Давайте оберемо життя, щоб ми і наші сім’ї могли жити.
Схилиться кожне коліно
"А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки. І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося. І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми. І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками. Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне. А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне..." (Об.2010-15)
Суд Білого Престолу для неспасенних буде через тисячу років після Суду Віма для спасенних. Пам’ятайте, що ті, хто є спасенними, воскресли у життя. Однак неспасенні воскресли в осуд в тілі, яке не може вмерти, яке проведе вічність у пеклі (Ів.0529).
"І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого, де їхній черв’як (свідомість) не вмирає, і не гасне огонь. І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого, де їхній черв’як не вмирає, і не гасне огонь. І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної, де їхній черв’як не вмирає, і не гасне огонь!" (Мр.0943-48, розширений переклад)
Це те, що говорить Біблія. Чи ми дійсно розуміємо терміновість цього послання? Якщо нога твоя спокушає тебе, відітни її. Звісно ж це не означає робити це буквально, але це означає перестати ходити у неправильній поведінці. Ми маємо відповідальність, через Боже забезпечення, вживати Божественних заходів і утримувати себе від непристойної поведінки. Краще увійти в життя з однією ногою, ніж піти до пекла з двома. Краще увійти в життя з одним оком, ніж увійти до пекла з двома очима, де черв’як не вмирає – де свідомість не зупиняється – і не гасне вогонь. Це те, що говорить Біблія.
Реалії небес і пекла
Велика кількість людей, котрі кожного тижня ходять до церкви, є неспасенними. В кращому випадку, багато хто зробив передспасенні зізнання, але вони ніколи не були змінені через Божу благодать. Вони втомлюються, коли проголошується правда; і через те, тому що вони потрапляють під стільки переконань, вони не можуть дочекатись, коли вже нарешті зможуть вийти за двері. Якщо вони залишаться такими, які вони є, то вони стикнуться з судом Білого Престолу для неспасенних "віруючих" – тих, хто лише визнавали устами, але ніколи не мали ні особистих взаємин з Ісусом Христом, ні відновлення через хрест.
Для віруючих є небеса, де не буде більше ні смерті, ні горя, ні плачу, ні болю. Те, що було колись, минулося. Все стало новим (Об.2104-05). На небесах буде велике возз’єднання всіх Божих людей назавжди-завжди-завжди. Небесах, де не буде гріха і тління (Об.2127). Небесах, де ніколи не буде душі накачаної наркотиками чи алкоголем, не буде крадіжок чи інших скоєних злочинів. Не буде аморальності і ніколи не буде ніякого іншого гріха.
На небесах наші тіла будуть вільними від болю назавжди. Там ми будемо мати задоволення, яке продовжується, у радості з Богом. Ми будемо насолоджуватись підготовленим місцем як підготовлені люди (Ів.1402-03). Небеса - це те місце, де ми будемо жити і процвітати, і будемо у спілкуванні з Богом. Це те місце, де Агнець Ісус заповнить Боже місто Своїм світлом (Об.2109-27). В Книзі Об’явлення 2123-24 світло згадується кілька разів. Небеса - це місце, де немає ні місяця, ні сонця, але є досконале світло. Так, ми будемо на небесах!
Витягуючи інших з вогню
Коли ми йдемо здобувати душі, ми йдемо допомагати іншим потрапити на небеса. Прошення Христа - по благодаті через віру, а не від самих себе. Вони мусять прийняти милість, а не засудження: Це небеса! Христос помер за одного так само, як Він помер за всіх. Вийти і здобути одну душу для Христа вартує більшого, ніж здобути весь світ (Мр.0836).
В нашому служінні люди виходять здобувати душі сім днів на тиждень – зранку, в обід, ввечері. Ми зробили вплив у більше ніж 150 країнах. Це сталося тому, що ми обрали вірити Біблії. Ми віримо тому, що Біблія говорить про небеса і пекло. Ми віримо про суд для віруючих, а також для неспасенних. Ми віримо, що через благодать ми стаємо досконалими з часом через те, що ми посаджені вгорі з Христом у Бозі. Ми віримо, що коли ми падаємо, принцип відновлення (відскоку) вертає нас назад до спілкування з Богом (1Ів.0109). Ми маємо прекрасне місце, назване небесами, яке приготовлене для нас, і нас наразі підготовлюють до того, щоб жити там вічно.
На небесах ми будемо мати прославлені тіла, що необмежені законами матеріального всесвіту. Ми не будемо мати будинки, так що хтось на верхньому поверсі і хтось на нижньому. Якби ми могли зрозуміти виміри небес, ми б знали, що навіть разом з усіма відкупленими чоловіками та жінками всіх часів, небеса ніколи не будуть переповненими. Ісус ходив крізь стіни, і ми будемо такі, як Він.
Небеса чекають на кожного християнина. Для нас життя то Христос, а смерть то надбання (Флп.0121). Коли ми проходимо через фізичну смерть, ми відсутні в тілі, але присутні з Богом (2Кор.0508). Дяка Богові, що на небесах не буде смерті. Там не буде лікарень, цвинтарів, похоронів. Вже не буде душевного болю і не буде горя (Об.2104) через дорогоцінне Боже місце, назване небесами, підготовлене місце для підготовлених людей, котрі прийняли Божу благодать.
Невгасимий вогонь
Також існує пекло. Звірина та фальшиві пророки будуть вкинуті у пекло в кінці Великих Утисків (Об.1920), і тисячу років по тому вони все ще будуть живі, коли Сатана буде вкинений туди до них (Об.2010). Пекло це бездонна яма, відповідно до Об’явлення 0902 – місце де свідомість ніколи не вмирає.
"І вийдуть вони та й побачать ті трупи людей, що відпали від Мене (Бога), бо їхня черва (свідомість) не помре й не погасне огонь їхній, і стануть вони за гидоту для кожного тіла!" (Іс.6624, розширений переклад)
Це говорить про одну з найсумніших речей, котрі ми як віруючі колись пересвідчимо у наших життях. Після Суду Білого Престолу, Бог зруйнує Землю вогнем. Дехто каже, що Він зробить це за допомогою найбільш потужної ядерної зброї, але це не так. Слова, які послідують з Господніх вуст, запалять землю – не якийсь людський пристрій. Це будуть слова, які виходитимуть з вуст Ісуса без жодних пострілів (Об.1913-16).
Тож, згідно Книги Об’явлення 2104-05, кожна сльоза буде стерта з наших очей, і всі речі будуть зроблені новими. Але перед тим як це станеться, перед тим як Бог зітре всі сльози, Бог підніме завісу і покаже нам, як виглядає пекло (Об.2010-15). Він хоче, щоб ми побачили, від чого нас врятувала благодать. Він хоче, щоб ми побачили, що Його Син зробив для нас. Тож хоча ми і будемо мати прославлені тіла, Він відсуне завісу, і ми дійсно побачимо пекло.
На якийсь жахливий момент ми зазирнемо у пекло, де вогонь не згасає. Ми побачимо людей, які не можуть позбавитися своїх спогадів з землі. "Їхній черв’як не вмирає" - їхня свідомість буде отруювати їх вічно. Книга Ісаї 6624 говорить, що ми побачмо трупи тих, чия свідомість не зникне. Якщо вони були алкоголіками, вони вічно бажатимуть напитись. Ті, хто любив задоволення і ігнорував церкву по неділях, просто граючись, завжди хотітиме робити це, але вони ніколи не будуть задоволені. Можливо це ствердження вас ображає, але це те, що говорить Біблія. Пастор, який боїться Бога, не боїться людей. Як пастор я не хочу постати перед Богом і почути, що Він скаже мені: "Ти не наважився це сказати, навіть не дивлячись на те, що знав це". Я знаю це і я наважуюся це сказати.
Доля тих, хто любить задоволення
Третій розділ Другого послання до Тимофія говорить нам, що в останні дні прийдуть тяжкі часи. Люди любитимуть задоволення більше, ніж Бога. Вони матимуть вигляд побожності, але це буде лише форма без вмісту. Вони ходитимуть до церкви, коли матимуть настрій, але їхні серця будуть лише за один удар від останнього удару, який відправить їх у вічність, не залежно від їх віку. Тому що вони люблять задоволення більше, ніж люблять Бога, вони зробили вибір на користь смерті і проклять, а не на користь життя та благословінь.
Так багато людей витрачають час на задоволення і ризикують вічністю. Краще слухатися Бога, ніж слухатися людину (Дії0529). Не вирушайте у "сентиментальну подорож". Ставте Бога вище за людину, і вирушайте у подорож до Голгофи через хрест, через Слово, через силу воскреслого Ісуса, вознесеного Господа. Я не у сентиментальній подорожі, щоб задовольняти чоловіків та жінок. Я обрав бути у подорожі, де я беру свій хрест, щоб задовольнити мого Бога.
Висновок
Фамільярність по відношенню до Бога, Його Слова, і Його Тіла - це найголовніша спокуса, з якою люди стикаються сьогодні. Не дійте навмання у рішеннях, що впливають на вашу вічну долю. Щоб насолоджуватись вічністю, ви повинні мати вічну мету через віче забезпечення: вічне життя з благодаттю і любов’ю.
Кожну хвилину обирайте жити з вічністю в своєму полі зору. Хтось помре сьогодні у віці 18 років. Хтось інший помре сьогодні у віці лише 25 років. Ніхто з них навіть не думає, що помре так скоро. Ми були б шоковані, якби побачили, якого віку є деякі люди відповідно до Божого графіку.
Пам’ятаючи це, ми усвідомлюємо важливість того, щоб робити належні вибори на користь Бога. Наші вибори розкривають нашу систему цінностей. Людина з правильною системою цінностей завжди бажатиме правди і буде слідувати за тією правдою у прийнятті свлїх рішень. Якщо ви ніколи не просили Господа Ісуса бути вашим Спасителем, не існує жодного іншого вибору, що був би важливішим за цей. Щоб підтвердити ваше рішення, просто помоліться до Бога Отця:
Дорогий Господи, Я знаю, що я грішник. Я вірю, що Ти послав Свого Сина, Ісуса, померти за мої гріхи на хресті дві тисячі років тому. Дякую, що Ти змив всі мої гріхи дорогоцінною кров’ю для того, щоб я міг мати вічне життя. Будь ласка, провадь мене Твоїми шляхами сьогодні і кожного дня. В ім’я Ісуса прошу, Амінь.