Зміст
Багато років тому у всесвітньо відомої співачки був запланований гастрольний тур по всьому світу. У неї був приголомшливий голос, і тур мав мати великий успіх. Раптом її батько захворів і став інвалідом. Вона, будучи його єдиною дочкою, відразу ж скасувала гастролі, щоб подбати про тата.
Саме тоді її співоча кар'єра завершилася. "Ну, я не можу співати по всьому світу, але я можу писати пісні, які можуть співати інші", — сказала вона. Невдовзі вона написала пісню, яку досі співають у всьому світі: "Освітліть куточок, де ви знаходитесь".
Надія цієї жінки не була знищена, тому що все, що від Бога, не може бути знищено. Можливо, кар’єра співачки померла, але її талант воскрес у написанні пісень.
Як покаже цей буклет, те, що ми приносимо на хрест Христа, має пройти через смерть і поховання, так само як Він помер і був похований. Але найціннішим у хресті є те, що він знищує все, щоб усе, що від Бога, могло воскреснути. Усе, що ми несемо на хрест, незабаром воскресне з тріумфом для вічності.
Від смерті до воскресіння
Згідно з 21-м розділом Книги Буття, до народження обіцяної дитини, Ісака, Авраам мав ще одного сина, Ізмаїла. Після того як Ісака відлучили від грудей і зробили обрізання, Ізмаїл почав насміхатися над своїм зведеним братом. Ізмаїл, представляючи тілесну людину, ніколи не міг служити Божій меті. Але Ісак, дитина обітниці, справді служив Божому вічному задуму.
Стара людина ніколи не зможе служити Божій меті. Сумна частина цього полягає в тому, що багато християнізованих Ізмаїлів є десь у світі, намагаючись представляти Бога. Ці люди не діють у вічній меті. Навіть якщо вони говорять те, що здається від Бога, мотиви серця можуть бути неправильними.
У багатьох шлюбів і сімей не все добре. Як окремі особи, вони можуть бути спасенними і відвідувати церкву тричі на тиждень, але вони діють як "Ізмаїли" і приймають проповідь як тілесні люди. Можливо, вони не живуть у явних гріхах, але вони є природними людьми, які намагаються виконати задум Бога. Їм потрібно ходити згідно з Божим планом, постійно сповнюючись Святим Духом і практикуючи відскок, коли вони падають.
Ісак був приведений до місця смерті на горі Морія. І саме тоді, коли Авраам збирався принести в жертву свого сина, Бог дав йому заміну — барана в хащах. Це вказувало на Ісуса—Того, Хто мав стати Замісником для всіх нас.
Тим, хто того дня ніс великий тягар, був Авраамів осел. Він був нав’ючений дровами для цілопалення. Але дорогою додому осел був вільний. Осел зобразив грішника, обтяженого його тягарем. Але коли вага зникає, з’являється свобода.
Старе приходить до свого кінця
"Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя. Бо коли ми з’єдналися подобою смерті Його, то з’єднаємось і подобою воскресіння, знаючи те, що наш давній чоловік розп’ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха, бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!" (Рим.0601-07)
Слідкуйте за цим, коли ми досліджуватимемо історичну смерть Ісуса Христа. Це була частина найбільшої історичної події всіх часів. Подумайте про історичне поховання Ісуса Христа—найурочистіше поховання, яке будь-коли відбувалося. Потім настало вознесіння, Ісус пішов на небо, щоб прийняти Своє посадження, коли Він сів праворуч від Отця.
Одна з речей, яких навчає нас 6-й розділ Послання до Римлянам, полягає в тому, що все, що від Бога, вічне і не може бути знищено. Хрест усуває все, що не від Нього. Усе старе має прийти до свого кінця, а те, що залишається, через воскресіння стає новим. Його власна трансформація повністю змінює кожного з нас.
Бог зробив можливим, щоб усе в Адамі прийшло до свого кінця. Яке дивовижне це забезпечення для нас. Це абсолютна реальність. Кожному окремому гріху, кожній неправильній звичці прийшов кінець з Його історичною смертю та похованням. Тепер у Христі все — без винятку — є абсолютно новим завдяки Його історичному воскресінню. Те, що створив Бог, не може бути знищене.
В уривку в Книзі Об’явлень 1919–2003 говориться про звіра та лжепророка, які були вкинуті в пекло, а сатана був зв’язаний і кинутий у безодню на тисячу років. Усі вони ще живі й мучяться. Ось принцип: ніхто не може знищити душу, тому що її створив Бог. Ви не можете знищити думку чи слово. Ви не можете знищити надію, віру чи любов. Багато з цих речей можна забрати у нас, але їх неможливо знищити; вони продовжують існувати.
Багато років тому чоловік на ім'я Білл Райс і його дружина народили маленьку доньку. Вони так хотіли цю дівчинку. Незабаром вони помітили, що дівчинка не реагує на звуки, і виявили, що вона глуха. Однак це не знищило надії, яку вони мали на свою дорогоцінну дівчинку. Містер Райс пожертвував, молився і віддав усе, що мав, щоб купити ранчо в Теннессі.
Невдовзі глухі люди з усього світу приїжджали на це ранчо на чудову відпустку, і кожен з них чув проповідь Євангелія мовою жестів. Сотні й сотні були врятовані через це служіння. Надія, яку вони мали на свою маленьку дівчинку, була перенесена у всесвітнє служіння для глухих.
Дуже небагато християн справді живуть послідовно як чоловіки та жінки, які були розіп’яті з Христом. Вони знають вірші з Біблії. Але вони не розуміють, що хрест знищує все, що не від Бога. Їхні проблеми були б такими незначними, їхні рішення такими великими, а їхні перспективи такими дивовижними, якби вони просто розпізнали це. Воскресіння оживляє Слово, оживляє любов і оживляє віру. Воскресіння являє собою нову відправну точку для кожної миті, коли ми живемо в його силі.
Рішення, яке веде до слави
"А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше! Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе. Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім. Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей, і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедності, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведності." (Рим.0608-13)
Ці вірші говорять про таке казкове рішення. Ось рішення для найгіршої людини у світі. Ось рішення для найгіршого грішника. Ось рішення для депресії, брехні, пожадливості, залежності. Ось рішення для страждань, для ран, для болю, для ушкоджених емоцій. Рішення, яке Бог дав нам, таке: те, що Бог воскресив, не може бути знищено.
Я знаю чоловіка, який пережив часи на своїй роботі, коли про нього брехали і звинувачували в жахливих вчинках. Він був дуже засмучений, але його дорогоцінна дружина сказала: "Давай віднесемо це до хреста і поховаємо". Тож вони віднесли це до хреста і поховали. Хрест виявився зціленням від болю і ран від нападів ворога.
"Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, Йому слава на віки вічні, амінь!" (Гал.0103-05)
Однією з унікальних рис хреста є те, що Бог хоче, щоб ми ним хвалилися. Бог віддав Свого Сина, щоб спасти нас від наших гріхів і врятувати від цього сучасного злого світу. Цією могутньою світовою системою керує князь, що панує в повітрі, бог цього світу, і вона контролюється його злою інфекцією (див. Еф.0202; 1Ів.0518-19; 2Кор.0404).
Бог каже: "Я дав вам Рішення. Ви гості тут, на території сатани, але його світ не може торкнутися вас". Чому? Через хрест. О, як нам треба хвалитися хрестом. Це хваління походить від сили воскресіння. Ми досягаємо прогресу, коли представляємо себе Богові як тих, хто помер, і як тих, хто воскрес із мертвих. Це дає нам прогрес. Це дає нам процес. Це дає нам силу.
Яскраве світло, великі винагороди
"Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб. Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним. Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою! Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, в нетління встає, сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає, сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне." (1Кор.1539-44)
Яскравість сонця відрізняється від яскравості місяця. Зірки мають різні ступені слави. Подібним чином ми, як віруючі у воскреслих тілах, матимемо різні ступені слави. Наші винагороди відрізнятимуться. Деякі з нас отримають найвищу честь, дану людям на небі: Ранг Ранкової зорі (Об.0226-28). (Щоб дізнатися більше про цю нагороду, прочитайте буклет "Ранг Ранкової зорі" пастора К.Г. Стівенса, 1998)
У Першому посланні до Коринтян 1543 ми посіяні у неславу, але воскресаємо у славі; посіяні в немочі, а воскресаємо в силі; посіяні в тілі тілесному, а воскресаємо в тілі духовному. Це догматична, динамічна правда про те, що відбувається з тими, хто хвалиться хрестом.
Все, що я проношу через хрест, живе в Бозі. Я маю пізнати хрест на досвіді. Мені потрібно знати, що хрест робить більше, ніж піклується про всі мої минулі гріхи та беззаконня; він також піклується про мої нинішні спокуси та слабкості. Хрест робить це, коли я беру його щодня.
Це хрест приносить радість із скорботи. Це хрест приносить радість вранці, після сліз, виплаканих уночі (Пс.3006). Саме хрест зберігає надію, коли вона втратила свою мету в цьому житті.
Якщо хтось піде проти вас і заподіює вам біль, ви не відмовитеся від нього, а берете свою віру і застосовуєте її до іншої людини. Не припиняйте вірити в людей лише тому, що вони завдають вам болю. Ваша віра ніколи не вмирає. Ваша надія ніколи не вмирає. Ваша безумовна любов не вмирає, тому що Святий Дух діє і виливає цю любов у серце (Рим.0505).
Збудування і покірність
"Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!" (Пс.4511)
"І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам." (Мр.0424)
"Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого." (Еккл.0503)
Дуже важливо бути побожними слухачами і бути обережними з нашою мовою. Ми повинні бути обережними з тим, що і як ми чуємо, а також з тим, що і як ми говоримо. Багато чого з того, ким ми є, залежить від належного слухання Божого Слова, а також від того, чи ми слухаємо збудування, яке приходить від тих, хто в правильних взаєминах з Богом.
Той, хто не слухає побожним чином, не може бути повністю звільнений від рабства Адама. Крім того, наша мова повинна бути приправлена сіллю (Кол.0406). Ми завжди повинні говорити правду з любов’ю (Еф.0415).
О, як нам потрібно бути обережними з цим. Якщо ви слухаєте правильно, то вам ніколи не доведеться говорити неправильно. Будьте дуже обережні, як ви сприймаєте вчення. Будьте обережні, як ви чуєте правду. Будьте обережні, як ви чуєте з неба, від Бога. Будьте обережні, як ви слухаєте людей, і навчіться бути глухими до речей, які не від Бога. Не слухайте того, що не від Бога.
Ми повинні зробити так, щоб наших слів на землі було мало. Я знаю жінку, яка навчилася правильно приймати та завершувати потенційно тривалі телефонні розмови. Вона талановита, чудова ораторка. Коли їй дзвонять, вона кілька секунд слухає, а потім люб’язно завершує розмову. Ця жінка нікому не дозволить витрачати свій час на телефон. Вона ретельно планує свій час і розклад.
Звичайно, бувають моменти, коли вам потрібно залишатися на телефоні, щоб допомогти комусь. Але, чесно кажучи, дуже важливо керувати тим, що ви чуєте і що говорите. Багато людей можуть почути щось, а потім піти розповісти комусь іншому. Нам потрібно навчитися зберігати конфіденційність і не повторювати почуте, навіть якщо воно здається невинним. Нехай ваших слів на землі буде мало.
Помазані вуха
"І зарізав, і взяв Мойсей із крови його та й дав на пипку правого вуха Ааронового й на великого пальця правої руки його, і на великого пальця правої ноги його. І привів Ааронових синів, і дав Мойсей із крови тієї на пипку правого їхнього вуха, і на великого пальця правої руки їх, і на великого пальця правої ноги їх. І покропив Мойсей тією кров’ю жертівника навколо." (Лев.0823-24)
"А з решти оливи, що на долоні його, священик дасть на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його на кров жертви за провину." (Лев.1417)
Слухання – життєво важлива річ. Ось чому кров і оливу спочатку наносили на праве вухо. Усе це було пов’язано зі слухом. Слух завжди впливатиме на моє мовлення, а моє мовлення завжди впливатиме на інших людей. Моя поведінка є результатом правильного слухання та правильного мовлення. Найбільше я повинен навчитися слухати і приймати з покірністю від Бога.
Подібно до того, як ми вчимося з покірністю приймати Боже Слово приватно і дозволяти йому приживлятися в нас, ми повинні з покірністю приймати Боже Слово один від одного. Коли вони говорять нам правду про нас у світлі Спокути, давайте приймати їх збудування з покірністю.
Крім того, ми збудовуємо Бога, коли збудовуємо себе. Коли ми збудовуємо себе через Слово і через Духа, ми збудовуємо Бога, тому що любимо Його всім серцем. Коли ми можемо любити себе, у нас немає проблем з людьми. Нам потрібно дійти до місця, де суб’єктивно, через Святого Духа, ми можемо сказати, що любимо всіх. Можливо, я не зможу мати спілкування з усіма, але я можу любити кожного Божою любов’ю.
Ми можемо бути зранені та стати самосвідомими; ми можемо відчувати себе скривдженими, а потім реагувати. Нам потрібно практикуватися любити всіх. Подумки ми можемо практикуватися не дозволяти поганим почуттям прийти, коли ми на самоті. Бог любить кожного і Він помер за кожного. Тільки тому, що хтось не з нами і ми йому не подобаємо, це не означає, що ми не можемо його любити. Ми можемо любити його тією ж любов’ю, яку Бог мав до нас, коли ми були проти Нього, і це збудовує нас, як і збудовує Бога. Ми говоримо слова миру та відмовляємось від негативних коментарів.
Ось як бути обережними у нашому слуханні та обережними у нашій мові. Але щоб така любов була доступна нам, потрібен був хрест. Як тільки ми повіримо, що все, що Ісус сказав і зробив, є правдою, ми зможемо взяти особистий хрест і пересвідчити свободу любити інших через силу особистого воскресіння.
Висновок
Хрест – це найцінніше, найдорожче, що є в нашому житті. І, звичайно, сатана намагатиметься відволікти нас від цього, навіть якщо ми віримо у все, що він представляє. На жаль, людина може вірити в хрест і все одно не привласнювати його сили.
Християнин може цілий день жити чисто, не чинити явних гріхів, і все одно подумки не брати хрест протягом дня. Він може дозволити дрібницям, сказаним чи зробленим, занепокоїти його, і він може легко бути зраненим через те, що він не пересвідчив особистого хреста.
Особистий хрест означає для мене одне: особисте воскресіння. Хрест не просто залишає мене мертвим і похованим; він приносить нове життя, де я можу ходити в оновленні Духа, а не в старості букви (Рим.0706). Таким чином, Бог керує і зміцняє кожен крок, щоб не панувало беззаконня (Пс.3723, Пс.119133).
Тільки подумайте про це: ми можемо мати правильні думки, які ніколи не вмирають, правильні слова, які ніколи не вмирають, і правильну поведінку, яка завжди справлятиме вплив на Божу славу, і все це, прийнявши особистий хрест.