Наше життя на землі - це єдиний шанс для Бога явити Свою велику любов до нас. Тільки на землі Бог може відкрити нам глибини Своєї любові, прощення, милості і терпіння. На небесах в нас вже не буде гріховної природи, і все стародавнє минеться. Але на землі ми пізнаємо, яким є Бог, до того, як ми станемо досконалими.
Зміст
"І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою (в оригіналі - призначенням), усе допомагає (в оригіналі - співпрацює) на добре. Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами. А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив. Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас? Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?" (Рим.0828-32)
Божий план досконалий, і якщо я хочу поклонятися відповідно до Божого плану, Боже Слово має рясно перебувати в моєму серці. Якщо ж Біблійні доктрини (тобто розум Христа в детальних, точних категоріях) не панують в моїй душі, то моє сумління зайняте іншими людьми, проблемами та обставинами. Стара гріховна природа правитиме душею, що не наповнена доктринами. Мої емоції, створені Богом, щоб відгукуватися та насолоджуватися Божими речами, не можуть цього робити окремо від доктрин.
У момент спасіння Бог поміщає людину в Свій досконалий план. Для віруючого неможливо опинитися поза Божим планом. У підсумку, Його план приведе християнина до досконалості (Флп.0106). Але для розуміння цього плану нам необхідне Боже Слово, щоб ми могли пересвідчити Його забезпечення, ходити в Його силі, насолоджуватися Його спокоєм і спілкуватися з Ним в Його волі.
Це послання не звеличує гріх, який завжди порушує наше спілкування з Богом і за яким слідує картання. Більш того, Бог ніколи не використовує гріх для просування Божого Царства (Пс.0505). Але у досконалого Бога є досконалий план. В цьому плані Бог піклується про все, навіть про наші падіння.
"Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре." (Бут.5020). Життя Йосипа - яскравий приклад злого плану сатани проти нас, але Бог має план перетворити все це на добре і привести нас до перемоги.
Я сподіваюся, що при вивченні цієї книги ви побачите, що в житті віруючого абсолютно все - навіть недобрі речі - "співпрацює на добре".
"Бог задумав те на добре"
"А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання. І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно." (Бут.3703-04)
"А вони побачили його здалека, і поки він наблизився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його." (Бут.3718)
"І сказав до них Рувим: Не проливайте крови, киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки не кладіть на нього, щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його." (Бут.3722)
"І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, іде він спровадити це до Єгипту. І сказав Юда до своїх братів: Яка користь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо його кров? Давайте продамо його ізмаїльтянам, і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло. І послухалися брати його." (Бут.3725-27)
"І мідіяніти продали Йосипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царської сторожі." (Бут.3736)
Йосип був у справжній біді. Але ми знаємо, що в його житті все співпрацювало на добре. Спочатку Яків зробив велику помилку, зробивши Йосипа своїм улюбленцем. Йосипові брати зненавиділи його - і це не було добре. Тоді вони змовилися вбити Йосипа - і це не було добре. Втрутився Рувим і запропонував свій план: залишити Йосипа в ямі; з наміром пізніше врятувати його. Але перш, ніж він зробив це, брати вже продали Йосипа каравану ізмаїльтян, що прямували в Єгипет.
В Єгипті Йосипа продали в рабство до Потіфара, царедворця фараона. Йосип був гарним працівником, і його призначили наглядачем в будинку Потифара. Але одного дня дружина Потифара хотіла спокусити Йосифа, а коли їй це не вдалося, вона обмовила його у любовних стосунках з нею. Йосипа кинули до в'язниці. У всьому цьому не було нічого доброго, але Йосип знайшов милість у начальника в'язниці і став наглядачем над усіма іншими в'язнями. Це було на добре! Після того, як Йосип витлумачив два сни фараона, він був звільнений з темниці і призначений правителем над усім Єгиптом, другою людиною після фараона.
Отже, незважаючи на те, що багато обставин були злом для Йосипа, та врешті-решт, "все співпрацювало на добре".
Посланець, який збереже життя
"А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту..." (Бут.4504)
Насувався голод, і Божий план привів Йосипа до Єгипту для порятунку його сім'ї та збереження всього ізраїльського народу. Буття 4505 містить одні з найсолодших слів в Біблії: "А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення".
"Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив. І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених." (Бут.4506-07)
Божі благодать, любов і прощення досконалі. Бог веде нас досконалим шляхом. В Його досконалості Він панує над нашими гріхами і падіннями. Чи згрішили брати Йосипа? Так. Чи були їх дії добрими? Ні. Грішити ніколи не є виправданим. І все ж Бог виявив Свою доброту, любов, милість і благодать через випробування віри Йосипа. У всьому цьому Божий задум і Його забезпечення Йосипа були досконалі.
Бог змінює все
Ми знаходимо в Біблії безліч історій про те, як Бог змінював все на добре. Мойсей вбив єгиптянина (Вих.0212). Це не було добрим. Потім він втік до пустелі і сорок років втішався не кращим з того, що міг би мати з Богом. Але одного дня Бог покликав його, щоб вивести Свій народ з Єгипту. У Числах 1203 сказано, що Мойсей став найлагіднішою людиною на всій поверхні землі.
Давид вчинив перелюб з Вірсавією. Це не було добре. Щоб приховати свій гріх, Давид послав її чоловіка, Урію, в найнебезпечніше місце битви, де той був убитий. Не забувайте, Бог не використовує гріх для просування Божого Царства. Бог покарав Давида, дозволивши дитині, народженій від перелюбу, померти. Але, коли Давид покаявся, Бог дав їм ще одну дитину, яку назвали Соломоном, а Вірсавія стала однією з найкращих матерів в історії Старого Заповіту.
Соломон, ставши царем, не послухався Бога і взяв безліч чужоземних дружин. Він побудував жертівники, де вони разом поклонялися чужим богам. Але в кінці життя Соломон навернувся до Господа, і Святий Дух надихнув його написати книгу Приповістей і Пісні над піснями.
У ніч, коли Ісуса був зраджений, Петро тричі відрікся від Нього. Це не було добре, але Бог все обернув на добре, і Петро став вірним Божим слугою.
Савл із Тарса переслідував християн за віру в Христа, віддаючи їх на страту. Але по дорозі в Дамаск він зустрів Ісуса Христа, одержав милість і став великим Божим слугою. Саме його Бог надихнув написати Римлянам 0828, що так часто цитується: "І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе співпрацює на добре".
Йосип сказав своїм братам: "не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах", все буде сприяти на добре (Бут.4505). Йосип міг багато чого сказати своїм братам, але замість цього він підбадьорив їх. Вони боялися помсти і благали пощади, а Йосип явив Того, Хто панував у його душі, коли сказав:
"Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога? Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!" (Бут.5019-20)
Слово хай пробуває в вас рясно
"Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього." (Пс.1831)
"Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він." (Втор.3204)
"Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову." (1Хр.2911)
Подумайте над цим віршем: "тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе сприяє на добре" (Рим.0828). Ми любимо Бога на двох рівнях: позиційно: "Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив" (1Ів.0419), і на досвіді, дозволяючи Божому Слову рясно пробувати в наших серцях (Кол.0316).
Без Слова, яке рясно наповнює серце, неможливо зрозуміти Божий план. Боже Слово розкриває Божу досконалу волю для кожного віруючого. Воно дозволяє мені, як віруючому, вибрати жити в Божій дозволяючій волі. Але як тільки я покаявся і покинув свій гріх, Бог скасовує наслідки невірних рішень і перетворює їх на добре.
Коли Боже Слово перебуває в моєму серці, я починаю розуміти благодать, і моє сумління контролює мій розум. Якщо ж сумління позбавлене Божої благодаті, то ним керують легалізм, занепокоєння, невпевненість, негативізм або пожадливість.
Спогади про жорстоке поводження в дитинстві чи спогади про наші власні падіння не повинні суб'єктивно контролювати нас. Божий задум значно більший за наш гріх, більший за наше беззаконня, більший за наші помилки, більший за наші невдачі, більший за наші успіхи. Його план значно більший за все, що пов'язано з нами.
Ми досконалі в Його плані
Усе співпрацює на добре для тих, хто "покликаний Його постановою (в оригіналі - покликаний відповідно до Його призначення)" (Рим.0828). Божий поклик завжди включає в себе вічне призначення з того самого моменту, як я поміщений в план Бога через спасіння (Еф.0311). Але якщо я не спасенний, тоді немає ніякої вічної мети для мого життя, і все не співпрацює на добре.
"Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами. А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив." (Рим.0829-30)
У Бога є п’ятиступеневий план, щоб привести нас до слави: ми передбачені, призначені, покликані, виправдані і прославлені.
Мільйони років тому, в минулій вічності, Бог передбачив кожну деталь вашого життя. Він також призначив цим деталям сприяти Його плану для вашого життя. Знаючи все, що ви зробите, Він запланував, що все буде співпрацювати на добре для перетворення вас на образ Христа.
У посланні до Римлян 0829 ми знаходимо два важливих грецьких слова - summorphe (подібними) і eikon (образу), які говорять про поступовий процес внутрішнього і зовнішнього перетворення. Дієслова в посланні до Римлян 0829-30 стоять в часі аорист, що означає наступне: Бог бачив наші життя досконалими ще до створення світу.
Збудування і відновлення вашого сумління може бути дуже тривалим. Не розчаровуйтесь, якщо процес не відбувається швидко. Коли Слово благодаті контролює вашесумління, воно, в свою чергу, панує над вашим розумом, самосвідомістю, емоціями та волею.
Якщо Бог за нас
Послання до Римлян 0831 ставить питання: "Коли за нас Бог, то хто проти нас?". Якщо хочете, ви можете жалітися самому собі і говорити: "Мене ніхто не любить! Ніхто до мене не заходить. Нікому немає до мене діла". Давайте! Жаліться іншим і собі самому при кожній нагоді. Я навіть надам вам можливість, але не братиму в цьому участь! У вашій душі нема доктрин. У вашому сумлінні немає благодаті, ваша воля безсила, в вашому серці немає любові - тому ви не дієте в Божому плані.
Але ось що я хочу вам сказати: ви все одно перебуваєте у Божому плані, навіть якщо ви не дієте в ньому. І ви ніколи не зможете опинитися поза Його планом. Навіть якщо ви не вірні, Бог є вірним, тому що Він не може зректися від Себе (2Тим.0213).
У фразі "Коли за нас Бог, то хто проти нас" відносний займенник tis (хто) вказує на те, що далі йде протиставлення. Часто ми починаємо протиставляти себе, намагаючись привернути їхню увагу маніпуляцією, наріканнями та просто нашим жалюгідним станом.
Якщо Бог за нас - а Він за нас - як людина може бути проти себе?
"Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?" (Рим.0832)
Більше ніж переможці
У посланні до Римлян 0833 задається питання: "Хто оскаржувати буде Божих вибранців?". Ви коли-небудь звинувачували Божих обранців? Якщо так, то ви звеличували себе понад Божим планом. Ніхто не може звинувачувати вибраних Божих, тому що кожен з них вже виправданий і прославлений у Христі.
Гріх - це не добре: він приносить картання і навіть передчасну фізичну смерть. Якщо християнин відступає і відмовляється виправитися після безлічі попереджень та картань, Бог робить все на добре – Він забирає його завчасно на небеса, щоб визволити його з того безладу, який він наробив в його житті. Ця людина не отримає ніяких нагород на Суді Вема, але він все одно буде на небесах.
Незворотні благословіння
Ніхто не може проклинати Божих дітей і повертати назад благословення, які Він їм заповів. Балак, цар Моава, відправив посланців до Валаама, щоб той прокляв народ Ізраїлю. Після довгих суперечок Валаам запитав Балака: "Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його?" (Чис.2308). Балак наполягав на своєму, і тоді Бог велів Валааму сказати:
"Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає? Оце я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну! Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!" (Чис.2319-21)
На протязі багатьох років люди намагалися проклясти мене і відвернути мої благословіння, але їм це не вдалося. Незважаючи на всі ті злі слова, які говорили про мене, і погані речі, які робили проти мене, вони не змогли відвернути Божі благословіння. Всі ці речі співпрацювали на добре і просували вперед наше служіння у відродженні Божого Слова.
"Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас." (Рим.0834)
"Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине." (Ів.0807)
Ніхто не може засуджувати християнина - навіть інший християнин. Послання Якова 0411 заповідає: "Не обмовляйте, брати, один одного", і в посланні до Римлян 1413 сказано: "Не будемо більше осуджувати один одного".
Ніщо не розлучить нас
"Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення. Але в цьому всьому ми перемагаємо (в оригіналі - ми більше, ніж переможці) Тим, Хто нас полюбив." (Рим.0835-37)
Ми вівці, приречені на заколення. Ніщо не може впливати на нас, бо ми щодня вмираємо з Христом (1Кор.1531). Мертву людину не налякають гоніння. Біблія говорить, що ми "в цьому всьому ми більше, ніж переможці ", по-грецьки - hupernikao, буквально - суперпереможці. Ми перевершили звичайну перемогу і людське розуміння. Кожен з нас може пересвідчити цю надприродну перемогу, тому що гріх і беззаконня не ставляться нам в провину. Навіть картання за гріх може бути зупинене в будь-який момент при покаянні. Навіть заслужене страждання сприятиме на добре через Божу славу, Божу благодать, Божу суверенну волю любові.
Навіки в безпеці
"Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!" (Рим.0838-39)
Ці два вірші вчать нас доктрині вічної безпеки. Страшно уявити, що є християни, які вважають, що віруючий може випасти з Божої руки. Ніщо не може відлучити нас від Божої любові. Демони не можуть цього зробити. Гріх не може цього зробити. Падіння не може цього зробити. Пастор не може цього зробити. Люди не можуть цього зробити. І ви не можете цього зробити.
Вам потрібні ще докази? Прочитайте Псалом 14514: "Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує". Псалом 3723-24 проголошує: "Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її; коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь". Ісус сказав: "І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки" (Ів.1028) і "Хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса" (Флп.0106).
Висновок
Я хочу, щоб кожен християнин, який читає цю книгу, проходив свій шлях з віршом з послання до Римлян 0828! Я хочу, щоб ви вірили, що все співпрацює на добре. Через те, що ви довіряєте Богові у своїй любові до Нього, Він буде продовжувати благословляти вас. Більш того, Він не дозволить нікому і нічому забрати ваші благословіння і Він не дозволить нікому проклясти вас.
Наше життя на землі - це єдиний шанс для Бога явити Свою велику любов до нас. Тільки на землі Бог може відкрити нам глибини Своєї любові, прощення, милості і терпіння. На небесах в нас вже не буде гріховної природи, і все стародавнє минеться. Але на землі ми пізнаємо, яким є Бог, до того, як ми станемо досконалими.
Час позосталий короткий (1Кор.0729), тому давайте використовувати всі можливості, щоб приймати Божу любов і ділитися нею з іншими! Давайте допоможемо кожному дізнатися, що усе співпрацює на добре!