Безглуздий для світу, але дорогоцінний для святих, хрест займає те місце в часі та вічності, де кожна людина повинна визначитись: вона за чи проти нього. Питання у вічному житті. Засіб? Смерть.
Жодна людина не може цього уникнути. Однак кожна людина має можливість — і вибір. Голгофа і все, що вона означає, представляє рівне місце для кожного, кого туди притягує.
Найвидатніший Божий чоловік з роками мудрості та служіння применшений до тремтячого від надзвичайної вдячної радості, коли він торкається правди про те, що сталося на дерев’яному хресті майже дві тисячі років тому.
Читаючи цей буклет, зважте на ціну, на вартість, але найбільше на подарунок.
Зміст
- Ключ до уподібнення до образу Христа
- Ключ до перемоги над світом, плоттю та дияволом
- Ключ до справжньої свободи
- Висновок
Ключ до уподібнення до образу Христа
Згідно з Божим Словом, багато людей мають вигляд благочестя (побожності), але вони відріклися його сили (2Тим.0305). Життя, яким вони живуть, здається правильним. Це певна форма християнства, яка виглядає як справжня річ. Але це лише форма, і вони заперечують силу справжньої побожності.
Природне мислення християнина полягає не в тому, щоб бути духовним, а в тому, щоб намагатися бути духовним. Хоча він може відчувати щирість і міру цілісності, природний розум стає фамільярним з Божим Словом замість того, щоб бути натхненим ним.
Коли віруючий діє під натхненням Святого Духа, кожного разу, коли він читає Слово або навіть думає про Бога, він постійно сповнюється усвідомленням вічної мети. Але для людини, яка живе у формі побожності, немає справжньої сили. Той, хто в депресії, не визволяється. Той, хто пожадливий, може бути тимчасово звільнений, але повертається до своїх старих шляхів. Людина, яка примхлива і легко ображається, не визволяється, хоча вона любить Бога. Багато з цих людей бажають наслідувати Бога, і більшість із них, мабуть, щирі. Але у них лише форма побожності.
Сліпі плями
Іноді члени мого зібрання зустрічаються зі мною приватно (зазвичай після переконливої проповіді) і запитують мене, чи можу я допомогти їм знайти щось, що потребує виправлення, духовно кажучи. Вони можуть відчувати невизначену тривогу, брак спокою та радості, які вони колись мали. Часто проблема виникає через те, що ми називаємо "сліпими плямами".
Сліпа пляма — це область у душі віруючого, де він не може прийняти категоріальну доктрину, яка звільнить його. Це може бути через неправильні рішення, бунт, невігластво або поганий досвід. Сліпі плями зазвичай знаходяться в підсвідомості (2Пт.0109; 1Ів.0204,09,11). Коли стара гріховна природа відмовляється бути розіп’ятою, ділянки душі затемнюються до прийняття переконання Святим Духом, і невизначені імпульси починають впливати на особистість. (Щоб дізнатися більше про роботу свідомого, підсвідомого та несвідомого розуму, прочитайте "Уявлення серця" пастора Стівенса, 1998.)
Коли християнин, який має сліпі плями, докладає свідомих зусиль, щоб самостійно виправити проблему в підсвідомості, він, швидше за все, закінчить формою побожності, яка відрікається Божої сили. І хоча всі ми пересвідчили це, ми не повинні практикувати духовну хірургію, намагаючись відновити Адама. Пам’ятайте, що його рана невиліковна. Єдиним рішенням для хворої душі є старий, пошарпаний хрест.
Ось чому, коли апостол Павло писав до бунтівної церкви в Коринті, він сказав:
"Бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп’ятого..." (1Кор.0202)
"Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!"(1Кор.0118)
Найшляхетніший, найчеснотніший, люблячий, трансформуючий, трансцендентний, динамічний, потужний, сильний, енергійний предмет у цьому світі – це хрест. Проте є багато щирих пасторів, які вірять у хрест, але їхнє навчання не включає хреста. Вони проповідують про хрест і можуть навіть заохотити своїх людей брати свій хрест. Але жоден пастор — незалежно від того, наскільки він побожний, який чистий чи з якими благими намірами— ніколи не повинен говорити проповідь, якщо його спілкування з Богом не відбувається виключно через хрест. З точки зору сенсу та досвіду, хрест завжди має бути нашою основною системою відліку.
Ключ до перемоги над світом, плоттю та дияволом
Ісус Христос — це Агнець Божий від минулої вічності, "що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого" (Гал.0104). Це хрест! Хрест визволяє мене від цього теперішнього, заразного, злого світу. Хрест визволяє мене від рис новачка. Саме Христос на хресті в місці під назвою Голгофа тепер визволяє мене від відступництва в пасивність і легковажність кожного дня в році.
Кожен віруючий повинен мати вдома вівтар, і щоранку він повинен ставати на коліна і всім серцем приймати хрест. Нехай цей досвід буде постійно новим. Постійно оновлюйтеся в дусі свого розуму (Еф.0423). Нехай Його милосердя, які ніколи не вичерпуються, стають новими кожного ранку (Пл.Єр.0322-23).
Хрест не має бути чимось, що ми "знаємо", і не має бути чимось, у що ми "віримо". Хрест — це те, що ми беремо. Це має бути в кожній частині життя кожного віруючого. Ми повинні прийняти хрест більше, ніж будь-що інше в цьому світі.
Розібратися з небажаним минулим
"А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп’ятий світ для мене, а я для світу." (Гал.0614)
Ми не можемо боротися зі світом. Ми не можемо подолати світ. Ми — люди зі старою гріховною природою. У нас є генетичні лінії, які йдуть через наших предків аж до Адама (Рим.0512). Відповідно до Книги Псалмів 5107, я був сформований у беззаконні і зачатий у гріху. Я не можу подолати спокуси світової системи. Я не можу подолати силу диявола в моїй Адамовій спадщині. Я не можу це зробити. Але хрест визволяє мене від світу і світ від мене, коли я беру його і виходжу за межі віри в нього. Дорогоцінний хрест.
Як чоловікові стати кращим чоловіком в шлюбі? Хрест. Як жінці стати кращою дружиною? Хрест. Як мені стати більш вдумливим, осмисленим, реалістичним християнином — тим, хто виходить за рамки видимого, хто оцінює цінності за межами світової точки зору? Хрестом.
Людина, чий дух не зчеплений з хрестом, є людиною, яка може бути "хорошою" людиною, але вона має лише форму побожності. Частина її життя відрікається від сили воскресіння, тому що вона не розуміє, що хрест усуває Адама. Він усуває негативні наслідки генетичної спадковості, яка панує в нашому смертному тілі, яку ми отримали від наших предків. Хрест не бореться з цими ефектами; він просто визволяє нас від них. Хрест робить усе це.
Перемога над "Я"
Хрест не тільки відокремлює мене від світової системи сатани, але подумайте про це: хрест — це єдине, що Бог колись давав, що нарешті може дати мені перемогу наді мною. Цей дорогоцінний дар було запропоновано тому, хто має стару гріховну природу, чия вся голова хвора, а серце зведене та відчайдушно зле.
"Я розп’ятий з Христом. І все ж я живу, але вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі (в людськості) тепер, живу вірою дорогоцінного Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе. Божої благодаті я не відкидаю." (Гал.0219-21, розширений переклад)
Хрест не поміщає мене в боротьбу, щоб жити правильно; натомість хрест розпинає те, що є неправильним. Він розпинає зло. Він розпинає панування старої гріховної природи. Хрест усуває силу Адама, його практику, його звинувачення, його провину, його засудження, його гордість, його зарозумілість, його роздуте его. Хрест усуває силу диявола, тому що саме через хрест, воскресіння та вознесіння було переможено сатану. Хрест усуває силу світової системи, яка значно переважає нас (за всіма зовнішніми ознаками), і тому це хрест.
Це більше, ніж теологічна концепція. Це щось більше, ніж те, про що можна написати триста сторінок тексту. Хрест означає закохатися в Того, Хто помер за мене, коли я був ще грішником. Тоді, з подякою та сльозами посилення радості, я починаю усвідомлювати, що я був розп’ятий з Христом дві тисячі років тому.
Нове кожного ранку
В цьому цитуванні стільки фамільярності та надмірності. Але, яка ж чудова реальність і свіжий досвід знання цього: старий чоловік розіп’ятий разом з Христом. Я дякую Богові, що це минулий час! Вважайте, що ви справді мертві, що ви вже померли для гріха (Рим.0611).
Я дуже вдячний і дійсно вважаю на свою смерть разом з Ним сьогодні. Тому я віддаю своє тіло Богові як знаряддя праведності перед Ним, як особливий член Його Тіла. Тепер я живу як той, хто духовно воскрес із мертвих (Рим.0613). Це значення хреста.
Ключ до справжньої свободи
Апостол Павло писав, що "Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. А вмер Він за всіх", щоб ми жили не для себе самих, але для Бога, Який воскресив Ісуса з мертвих. Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом (див. 2Кор.0514-16).
Ми нікого не знаємо за тілом через хрест. Це причина, чому ми можемо пробачати людей, не пам’ятаючи, що вони зробили проти нас. Ми можемо вилюблювати їх назад у перемогу—все завдяки хресту.
Слава Богові, на хресті ми знаходимо прощення собі та один одному. Для дружини, для чоловіка, для пастора по відношенню до своїх людей або для людей щодо свого пастора, прощення полягає в цьому: ми не знаємо жодної людини за тілом, тому що Бог воскресив Ісуса з мертвих, і ми були включені в Його воскресіння.
Хрест є основою динаміки служіння, яке має силу, проповідника з помазанням, служіння, яке виявляє Бога. Це реальність і духовний досвід пізнання Ісуса Христа в Його вознесінні та Його служінні Завершеної роботи на землі, але через силу воскресіння завдяки хресту.
Люди ображаються, тому що нічого не знають про хрест і його силу. Вони можуть бажати визволення, але визволення відбувається повільно. Вони вступають у боротьбу та зусилля, тому що немає хреста, який би знищив "Я" і поставив туди Бога.
Чи не дивно, що Павло сказав: "Я вирішив не знати нічого між вами…"? Я не хочу знати про ваші гріхи. Я не хочу знати про те, що ви зробили, чого не мали робити. Я нічого не хочу знати про вас, крім хреста. Це все, що я хочу знати.
Чий це хрест?
Чи ви хочете перемоги? Чи ви хочете влади? Чи ви хочете вийти за межі форми побожності? Тоді просто візьміть свій хрест. Нам треба розуміти, що людина ні в якому разі не може взяти Божий хрест. Але чи залишу я Ісуса Христа наодинці з тією кривавою смертю? Ні, я помер із Христом, тому це мій хрест. Він взяв мене з собою, щоб я міг бути успішним і перемагати у світі сатани, продовжуючи воскресле, наступальне життя проти царства темряви. Кожен народжений згори віруючий має цей славетний привілей.
Завдяки тому, що я займаю цю переможну позицію, усі плоди Духа приходять у моє життя. У мене є нове бажання поклонятися Богові і любити людей. Вранці я йду до Бога, а в житті Воскресіння я беру свій хрест. Він помер на Своєму хресті, а тепер я беру свій хрест, а це означає, що я розіп’ятий з Ним — минулий час! Це мій хрест: щоб я прийняв Його хрест і свою смерть, поховання та воскресіння з Ним.
Вічний хрест
Павло сидів у в’язниці, чекаючи, коли його варта приведе його до мученицької смерті. У Другому посланні до Тимофія 0406 він написав: "час відходу мого вже настав". Він знав, що незабаром за ним прийдуть, щоб покласти голову на колоду і відрубати її. Тож чи не дивно, що перед смертю Павло написав: "Я хочу пізнати Його"?
У Посланні до Филип’ян 0310 сказано: "Щоб пізнати Його й силу Його воскресіння, та участь у муках Його, уподібнюючись Його смерті,"—що може бути виявлене в житті.
Хрест був усім для Павла, який був великим Божим чоловіком. І Бог через хрест звеличить кожну людину. Цар Давид дякував Богові за те, що Він зробив його великим; він вірив, не бачучи, у майбутню Завершену роботу хреста. Оскільки він вірив у це всім своїм серцем, Давид міг сміливо сказати: "чинить великим мене Твоя поміч" (Пс.1836). Він не вихвалявся. Він віддав Богові славу за хрест, який мав прийти.
Пам’ятайте, що саме Давид — старозавітний цар — а не Павло, сказав у Псалмі 3201-02: "Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито, блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!". Він дізнався про це через об’явлення, яке отримав про майбутній хрест. Той хрест став суттю Божого розуму Завершеної роботи. Тепер правда про цей славетний хрест, застосована в серці Давида по милості через віру, належить нам, щоб вічно радіти в ній.
Висновок
"Я буду хвалитися хрестом,
щоб усі Його страждання не були марними.
Я більше не буду плакати за хрестом, який Він поніс,
Я буду хвалитися хрестом!"
– Невідомий автор