Сучасне суспільство дуже орієнтоване на цінності. На ринку дорогоцінних металів золото цінується більше, ніж срібло. В професійному американському футболі зірковому напівзахиснику платять більше, ніж гравцю другої лінії, тому що, на загальну думку, він має більшу цінність для команди. Одяг від відомого модельєра цінується дорожче, ніж одяг менш відомого модельєра.
Зміст
Однак для Бога немає нічого ціннішого, ніж душа людини. Бог послав Свого Сина Ісуса Христа, щоб викупити душі і дати їм можливість провести вічність з Ним на Небесах. Він хоче, щоб всі люди прийшли до Ісуса і були врятовані.
Це і є Добра Звістка! Коли я усвідомлюю це в своєму власному житті, я маю поділитися цим з іншими. Вкрай важливо, щоб у християн було таке ставлення до Євангелії Ісуса Христа. В них є найкраща з усіх звістка: що Ісус, Бог у тілі, зійшов з Небес і помер за гріхи світу, щоб люди були врятовані від вічного засудження. Ця книга пояснює Божу оцінку душі і мотивує віруючих долучитись до пошуку і порятунку загублених.
Цінніше за весь світ
"Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що на замін дасть людина за душу свою?" (Мр.0836-37)
За Божою оцінкою, немає нічого кориснішого за віруючого, відданого благовістити загубленим. Для такої людини здобування душ це постійне бажання і готовність проповідувати Євангеліє будь-де і будь-коли під провадженням Святого Духа. Навіть в тих випадках, коли немає можливості ділитися Словом, відданий Євангеліє віруючий молиться за оточуючих. Він визнає, що вони - вічні душі, які високо цінуються Богом.
Бог розкрив Свій план послати Свого Сина в книзі Буття:
"І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту." (Бут.0315)
"Насіння жінки" говорить про Ісуса Христа. Цей вірш пророкує, що сатана буде жалити Христа в п'яту (Його людську природу) на Голгофі. Також там сказано, що Месія буде вражати диявола в голову, і вказує на те, як вся сатанинська влада і правління будуть покладені під ноги Христа (Кол.0215). Про цей вірш в Бутті Метью Генрі написав: "Він містить благодатну обітницю про Христа як Спасителя падкої людини від влади сатани. Вона була дана першим батькам, які, безсумнівно, побачили відчинені для них двері надії. Це було світанком дня Євангелії. Рана була нанесена не раніше, ніж були забезпечені і знайдені ліки". Бог дав обітницю про прихід Викупителя. Він прагнув спасти людські душі.
Більшість християн сьогодні не в змозі прийняти правду про те, що одна душа варта більшого за все на світі. Бог цінує душу голодуючої в Африці дитини більше, ніж все, що можна купити за гроші. Душа алкоголіка варта для Господа більше, ніж вся нафта на Близькому Сході. Бог цінує душу підлітка, що втік з дому, вище, ніж все золото і алмази в південноафриканських шахтах. Кожнісінька душа дорогоцінна для Отця! Більше ніж будь-коли християнам потрібно зрозуміти цінність однієї душі. Щомиті люди вмирають і йдуть в пекло. Одна душа варта більшого за цілий світ!
Ісус здобував душі
У чому полягала мета приходу Христа на землю? Не в тому, щоб побудувати велику імперію. Він прийшов не для того, щоб заснувати релігійну організацію. Ні, в Євангелії від Луки 1910 сказано, що Христос прийшов "щоб знайти та спасти що загинуло". У 15-му розділі Євангелії від Луки Ісус проілюстрував принцип пошуку того, "що загинуло (загублене)". Загубилася одна вівця із сотні, і пастух залишив отару, щоб знайти її. Коли жінка загубила одну монету, вона кинула все і шукала її по всьому будинку до тих пір, поки не знайшла. Коли блудний син пішов з дому, батько чекав, виглядав і молився. А коли син повернувся, батько вітав його з розпростертими обіймами. Кожен раз, коли щось було знайдено, то була радість. Так само є велика радість серед Божих ангелів за одного грішника, який повірив в Христа і прийняв Його спасіння (Лк.1510).
Це найбільш приголомшлива правда у всій Біблії! Теоретичні міркування важливі, екзегетика може бути дуже корисним інструментом в тлумаченні Слова. Але якими б необхідними вони не були, послання Якова 0520 проголошує, що "хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерті та покриває безліч гріхів". Деякі сучасні теологи спробували це логічно обґрунтувати, але факт залишається фактом: Бог послав Свого Сина на землю з однією метою - здобувати душі.
Ісус зустрічає грішників
Христос зустрів жінку біля колодязя в четвертому розділі Євангелії від Івана. Ця жінка вже була заміжня п'ять разів, а в той момент жила з чоловіком поза шлюбом. Ісус запропонував їй живу воду, вона прийняла Його, і була спасенна.
В 19-му розділі Євангелії від Луки Ісус прийшов до Єрихону і побачив Закхея на смоківниці. Він крикнув: "Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!" (Лк.1905). Закхей був дуже багатим митником (збирачем податків), що в ті часи було скандально відомою професією, яку дуже зневажали в римському світі. У Біблійному словнику Вільям Сміт написав, що робота митника була "найбільш неблагородним з усіх способів заробляти кошти до існування. Цього було достатньо, щоб створити всюди погану репутацію для людей цього класу". Коли Ісус зробив це оголошення, люди в натовпі ремствували. Але Ісуса не турбувало те, що вони говорили. Мало відбутися щось набагато важливіше. В цей день спасіння прийшло в дім Закхея (Лк.1909).
В 8-му розділі Євангелії від Івана книжники та фарисеї спіймали жінку під час перелюбу. Вони привели її до Ісуса і запитали Його, як вчинити з нею. Він сказав: "Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине" (Ів.0807). Кожен з них пішов звідти, докорений в своєму серці, а Ісус залишився наодинці з перелюбницею.
"Підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив? А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши." (Ів.0810-11)
Незадовго до цього ця жінка була задіяна в грісі. Але любов Ісуса досягла її. Вона визнала Його своїм Господом і прийняла Його прощення.
Никодим, один з юдейських начальників свого часу, прийшов до Нього вночі (Ів.03). Він багато років вивчав Писання. Ймовірно, він зрозумів, що в особі Ісуса було втілено все, що він вивчав. Никодим мав питання і прийшов до Христа за відповідями. Господь пояснив йому необхідність духовного відродження для того, щоб увійти в Царство Боже:
"Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства." (Ів.0303)
Несучи Слово людям
"І сталось, що Він після того проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство. Із ним Дванадцять були." (Лк.0801)
Ісус не чекав, поки люди прийдуть до Нього. Пам'ятайте завжди, що Він прийшов "знайти" загублених. Zeteo - грецьке слово для "знайти", яке означає "гнатися, щоб знайти". Христос шукав загублених. Він не стояв на місці. Вищезгаданий уривок описує, що Ісус "проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Царство Боже". Фраза "проповідуючи та звіщаючи" (гр. kerusson kai euaggelizomenos) означає "проповідувати та євангелізувати". Також Ісус взяв з Собою учнів. Навіщо? Щоб вони могли навчитися на Його прикладі. В 10-му розділі Євангелії від Луки Ісус послав сімдесятьох по двоє "до кожного міста та місця, куди Сам мав іти" (Лк.1001).
"І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє. Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки. Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого." (Лк.1002-04)
Ці три вірша чітко показують, як віруючий може розігрівати своє серце по відношенню до душ. По-перше, він повинен усвідомити потребу. "Жнива" в грецькому тексті Євангелії від Луки 1002 - це terismos. Це слово використовувалося для опису врожаю, готового до жнив. Є душі, які близькі до рішення увірувати, вони готові почути і прийняти спасіння. Далі Ісус навчав віруючих молитися про те, щоб Бог спонукав людей шукати загублених. Потім Він сказав: "Ідіть (своїми шляхами)!" (Лк.1003). "Тепер, коли ви побачили потребу, не стійте на місці. Виходьте і починайте здобувати загублені душі" - ось, що тут говорить Ісус.
Христос говорив учням, що вони наштовхнуться на ворожість, бо вони послані як "ягнята серед вовків". По суті Він сказав: "Ідіть такими, якими ви є, і пам'ятайте ваше призначення. Нехай ніщо не перешкоджає вам здобувати загублених. На ваги покладені долі душ".
Д. Л. Муді сказав, що призначення християнина на землі - "вихоплювати людей з корабля, який тоне". В 23-му розділі посланні Юди сказано: "Спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом". Цей світ переживає багато криз. Щодня люди б'ються в пошуку вирішення проблем з навколишнім середовищем, економікою, міжнародними відносинами. Як ніколи раніше Бог потребує віруючих, які зрозуміють цінність душі і присвятять своє життя здобуванню загублених душ і прославленню Бога.
Це не означає, що всі повинні кинути роботу і стати місіонерами, хоча Бог може покличе деяких зробити саме так. Інші будуть покликані бути адвокатами, лікарями, офіціантками. Віруючий може бути постійним свідченням про Ісуса Христа, незалежно від своєї професії. Він може бути дисциплінованим, чесним і старанним працівником. Все, що робить віруючий, має бути корисним для Царства Божого.
Святий Дух і здобування душ
У другому розділі книги Дій 120 людей зібралися в очікуванні на Бога. Обітниця Отця мала от-от здійснитися. Христос вознісся на небеса і незабаром мав послати Святого Духа, який буде перебувати в Його учнях і дасть їм силу. Нарешті, настав день П'ятидесятниці. Як "ніби буря раптова зірвалася", з’явився Святий Дух та заповнив приміщення (Дії0202), і учні почали говорити іншими мовами (Дії0204). Люди по всьому Єрусалиму почули шум. Вони "диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою" (Дії0206-08). Потім Петро промовляв до народу, і три тисячі душ були спасенні (Дії0241). В результаті першого прояву присутності Святого Духа душі були здобуті.
"Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися, і пристало до них того дня душ тисяч зо три." (Дії0241)
Дух дав апостолам сміливість. Фарисеї і садукеї благали їх "не говорити про Ісусове Ймення" у книзі Дій 0540, але вони "безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа" (Дії0542).
"А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були." (Дії0413)
"Неосвічені" апостоли просто свідчили про Ісуса і про те, що Він робив на їх очах. Наділені владою від Святого Духа, учні своїми свідоцтвами "світ сколотили" (Дії1706).
Бог - на першому місці
"Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне." (Ів.0316)
Чому Христос повинен займати перше місце в житті віруючого? Навіщо віруючому вивчати Біблію? Навіщо він має коритися правді і приймати Божий план на своє життя? Відповідь на всі ці питання - в Євангелії від Івана 0316. Бог так полюбив світ, що приніс в жертву на хресті Свого власного Сина для спокутування гріхів людини. Віруючий, не обтяжений бажанням бачити спасіння душ, ніколи по-справжньому не розмірковував про те, що означає цей вірш. Подумайте про ту любов, яка була у Бога до людей, коли Він планував відкуплення. Це має спонукати християн бути благовісниками у всьому, що вони роблять. Загублені потребують тих, хто повідомить їм про план Божого спасіння і благодаті. Безсумнівно, кожен віруючий пам'ятає час, коли він був загублений, і те, як він був спасенний, прийнявши Христа.
До закладення світу Отець, Син і Дух запланували відкупити людство (Еф.0104; 1Пт.0120). Пріоритетом у Божому розумі було підготувати шлях для спасіння душ. Здобування душ має бути пріоритетом в житті християнина. Євангеліст Джон Р. Райс сказав, що "здобування душ є найбільшою роботою в світі".
Кожного дня багато хто переходить з цього життя у вічність в пеклі. Ісус доручив християнам розповісти Його Євангеліє світу. Ніщо не може перешкодити нам просуватися вперед у виконанні цього призначення. Павло написав в першому посланні до Коринтян 0912: "та все терпимо, аби перешкоди якої Христовій Євангелії ми не вчинили".
В історичному контексті "Апостол до поган" навмисне відмовився від права отримувати гроші за свою роботу в Коринті. Чому? Щоб не заважало Добрій Звістці. Для Павла гроші не мали цінності в порівнянні з душами. Він дивився на Євангеліє як на святе доручення:
"За славною Євангелією блаженного Бога, яка мені звірена." (1Тим.0111)
Висновок
"Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла." (Рим.1312)
"Ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!" (Як.0414)
Як підтверджують вищевказані вірші, у віруючих не багато часу на землі. Таким чином, вкрай важливо, щоб вони не витрачали його даремно. Апостол Павло говорив християнам: "Поводьтеся мудро з чужими, використовуючи час" (Кол.0405). Приповісті 1130 пояснюють, що "мудрий життя набуває". Сатана хоче, щоб віруючі витрачали дорогоцінний час на клопоти цього світу.
Божий план для Його людей полягає в тому, щоб вони проводили більшу частину свого часу в здобуванні душ. Так, християнин повинен молитися. Йому потрібно вивчати і чути Слово Боже. Але ці речі мають збільшувати його бажання проповідувати Євангеліє. За останні роки місіонерські організації публікують дані, які відображають тривожне зменшення кількості місіонерів за кордоном. Сьогодні перед християнами стоїть грандіозний виклик. Потрібно досягти мільйони загублених душ. Бог може торкнутися цих душ. Але щоб це сталося, Йому потрібні віруючі, які прийняли рішення не дозволити нічому зупиняти Благовістя. Це ті християни, котрі в своєму серце мають намір бути "виконавцями" Слова і бути свідками Христа в суспільстві, в нації і в світі.