Ісус Христос прийшов на землю і завершив роботу з відкуплення, щоб ми могли мати більш рясне життя. Все наше призначення – бути наповненими Святим Духом і прославляти Бога.
Зміст
Здобування душ та служіння один одному мали бути зовнішніми проявами рясного життя, що діє в нас. Це просто питання випрацьовування того, що Бог впрацьовує в нас, аж поки ми не станемо свідченням Його благодаті та любові.
Цей буклет покаже, що вічне спасіння впрацьоване в нас, але ми випрацьовуємо своє спасіння, коли активно віримо і приймаємо від Бога. Ми маємо поємність стати сіллю і світлом для зраненого і темного світу, коли ми пересвідчуємо, виражаємо та виявляємо життя Слова через Божу здатність.
Дотримання Божественних призначень
"Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте (випрацьовуйте) своє спасіння. Бо то Бог викликає (впрацьовує) в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю." (Флп.0212-13, розширений переклад)
"Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радості, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого." (Євр.1201-02)
В Посланні до Филип’ян 0212-13 Павло викладає важливий принцип підкорення Богові при відсутності пастора. Найбільш похвально, коли зібрання буде вірно відвідувати церкву і молитися та вшановувати місцеве зібрання в кожній сфері. Але ще більш похвально, коли ми підкорюємось Богові всією душею тоді, коли ми наодинці, коли на нас ніхто не дивиться. Тоді Павло пропонує цікаву тему, яка часто не вірно розуміється серед християн: "...зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння".
Як ми можемо "виконувати (випрацьовувати)" власне спасіння? Ісус Христос описує цей процес в одному з найбільш практичних забезпечень, які може пересвідчити справжня Божа дитина. Він говорить: "Я є Автором (Начальником) вашої віри (Євр.1201-02). Не ви розпочали ту роботу, яка в вас виконується, - це Я зробив. І ви абсолютно нічого не зробите, щоб завершити її. Я Виконавець." І все-таки ключем є "випрацьовувати".
"Виконувати (випрацьовувати)" своє спасіння означає вірити цьому настільки, що воно проявляється в вас і через вас. Ви виявляєте побожну впевненість, мир і сміливість завдяки Завершеній роботі. В Євангелії від Івана 0628-29 Ісус говорить: "Оце діло Боже, щоб … ви вірували". Віра в правду стоїть на першому місці.
"Випрацьовуйте своє спасіння..." Ніхто не може випрацювати власне спасіння з точки зору здійснення добрих справ. Ніхто ніколи не зможе випрацювати те, що він почув зі Слова, і зробити так, щоб воно було "здійснене", своїми зусиллями. Велика правда полягає в тому, що ми повинні вірити, коли приймаємо правду, поки вона не стане засвоєною та вкоріненою. Ми насправді повірили, коли певна правда використовується, пересвідчується, виражається та виявляється у нашому житті. Ось що означає "випрацьовувати" наше спасіння.
Підзвітність перед кафедрою
Відповідальність пастора у проповідуванні Божого Слова полягає у тому, щоб триматися певної теми, доктрини чи правди, аж доки вони не будуть випрацьовані віруючим. Воно має бути вкорінене в наші душі, коли ми засвоюємо Божественну правду. Немає користі слухати навіть найкращі проповіді, якщо ці проповіді не засвоюються і не випрацьовуються через Слово життя та Святого Духа.
Що б не проповідував пастор у поєднанні з вашими власними вертикальними взаєминами з Богом і є тим, що Бог впрацьовує в вас. Послання, яке проповідується у зібранні, до якого ви покликані, - це послання, яке Бог хоче впрацювати в вас. І пастор, і зібрання будуть підзвітними за послання, тому що це те, що Бог хоче впрацювати в них.
Те, що подається з кафедри, - це не просто проповідь. Це не просто чергова церковна служба. Воно виходить далеко, далеко за межі цього. Ось чому відвідування церкви тричі на тиждень є настільки важливим. Я категоричний щодо цього, тому що я маю представити вас по імені Ісусу Христу перед тим, як ви самі підете на суд Віма. Я буду відповідати перед Богом за проповідування цілої правди. Це стосується будь-якого пастора з його громадою. Кожен пастор повинен усвідомити, що йому доведеться дати звіт про своїх людей згідно Послання до Євреїв 1317. Ми ніколи не повинні бути байдужими щодо вірного відвідування.
Деякі люди реагують на проповідь, яка переконує, тому що їм не подобається точність цілої Божої ради. Благодать вчить нас заперечувати безбожність та світські пожадливості. Іноді благодать вчить нас, чого не можна робити - "негативна" проповідь. Позитивним результатом є те, що тоді ми можемо жити наповнені Божим Словом у цьому теперішньому злому світі.
Найбільш духовними християнами у цьому всесвіті є ті, хто слухаються Слова, тому що люблять Бога - навіть тоді, коли ніхто інший цього не помічає.
Потреба шукати загублених
Нещодавно, під час євангелізації, ми прибули до будівлі, де звучала гучна рок-музика. Коли ми постукали у двері, звідки лунала музика, відповіла пані.
Я запитав: "Як вас звати?" "Енджел", сказала вона. "Приємно познайомитися", - сказав я.
Потім, коли ми потихеньку представляли їй Боже Слово, я почав плакати. Сльози потекли по щоках. Я розповів їй про благодать, що спасіння було безкоштовним даром - я представив цілий план спасіння. Потім я запитав: "Чи хочете ви прийняти Ісуса?" І вона сказала: "О, так". Ми всі стали на коліна з нею, і вона прийняла Ісуса Христа як свого Спасителя. Це була Божественна призначена зустріч.
Ніколи не знаєш, що за зачиненими дверима. Пішовши туди, ми випрацьовували те, до чого нас покликало Велике доручення. Це дуже просто. Пастор поділився зі мною Великим дорученням багато років тому, і ця доктрина була впрацьована в мене. Незважаючи на те, що він був простою людиною, Бог використав його для того, щоб впрацювати це в мені. Сьогодні наше служіння є свідченням випрацьовування того, що впрацював Бог.
Ключ до миру: познайомтеся з Ним
У шлюбах, сім'ях та дружбах у побожному служінні проблеми продовжуються, оскільки доктрини, подані з кафедри, не приймаються по вірі та не випрацьовуються одразу. Бог є Начальником (Автором) і Виконавцем нашої віри. Ми не можемо довершити її, і ми не можемо відповідати Його вимогам. Але ми можемо стати такими, якими Він хоче, щоб ми були. Ми можемо зростати в благодаті та пізнанні Його. Він повинен зробити вдосконалення.
Відповідно до Псалма 1715, коли ми нарешті прокинемось на небі, ми нарешті будемо задоволені, тому що будемо подібні до Нього. Повне задоволення ніколи не прийде до нас, поки ми не будемо з Ним.
"Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро." (Йов2221)
"Заприязнися" насправді означає наступне: будь повністю на шляху пізнання Його як близького друга, а не просто як знайомого.
Бог говорить: "Якщо ви знаєте Мене, ви будете в мирі, і Божественне добро прийде до вас". Божественне добро не може прийти до мене, якщо я не маю миру, і мир не може прийти до мене, якщо я насправді не знаю Його особисто в своєму ходінні.
Миротворці; ті, що дають благодать
"Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми! Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце Богові (гніву Божому), бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову. Не будь переможений злом (інфекцією), але перемагай зло(інфекцію) (Божественним) добром!" (Рим.1218-21, розширений переклад)
"Благаємо ж, браття, ми вас, шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшинують у Господі, і навчають вас вони, і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир!" (1Сол.0512-13)
Миротворець - це той, хто бере благодать; і той, хто бере благодать, стає тим, хто дає благодать.
"Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!" (Гал.0610)
Ці вірші з Писання стали орієнтирами для того, як мати справу з іншими людьми. Я використовував їх протягом усього свого служіння. Коли виникає проблема, я просто молюсь, і молюсь, і молюсь, і даю благодать у ситуації, наскільки можу. Я згадую це не для того, щоб вихвалятись, а для того, щоб славити Слово за його ясність. Замість того, щоб дозволити тим проблемам з людьми перемогти мене, я перемагаю їх Божественним добром через благодать.
Заспокоєння ваших ворогів
Ось ключ. Добро прийшло до мене завдяки миру, обіцяному в Книзі Йова 2221. Маючи справу з проблемою, краще врахувати Приповісті 1607: "Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею".
Я прочитав цей уривок одного разу, коли переживав багато особистого, емоційного болю. Я зрозумів, що питання було не в моїх проблемах. Ключем до миру було побачити, що мої дороги подобаються Богові. Тож якщо я переконаюсь, що всі мої дороги подобаються Богові, я матиму мир, незважаючи на проблеми. Навіть мої вороги будуть у мирі зі мною.
Приповісті 1501 говорять, що лагідна відповідь відвертає гнів. Бог говорить, що ви все ще можете дати відповідь, і ви все ще можете сказати правду. Але зробіть паузу і робіть це м’яко, любляче, не підвищуючи голосу, і це відверне гнів.
Своїм Словом Бог дає нам надприродний спосіб життя. У бізнесі, в шлюбі та в усьому, до чого ми покликані, Бог дає нам філософію хреста, психологію життя воскресіння. Він дав нам обличчя віри; голову, увінчану благодаттю; розум, увінчаний милістю; і мову, увінчану сріблом.
Тепер ми все це випрацьовуємо, і ось як: Як тільки ми чуємо доктрину, ми підкорюємось їй, як сказано в Псалмі 1845. Це означає, що правда прийнята, і ти віриш їй настільки глибоко, що вона готова бути виявлена в нас одразу, коли і де б це не було потрібно.
Спасенні для успіху
Чи знаєте ви, що таке відродження? Відродження - ось це послання на практиці: Боже забезпечення в процесі, послух людей у мимовільності. Боже Слово у житті, Божий Дух у силі та Божий план у нашому намірі - це відродження.
Бог впрацьовує Свій характер в кожного християнина, коли ми випрацьовуємо своє спасіння. Слово "спасіння" означає - бути врятованим від чогось. Отже, хоча спасіння вічне, порятунок приходить, поки Бог працює. Він постійно робить щось в нас, хоча ми маємо вічне життя назавжди. Він нас від чогось спасає. Ми постійно врятовані. Навіть коли ми не зазнаємо невдачі, ми врятовані від невдачі.
Хотіти і робити
Як нам врятуватись від невдач, проблем та дилем? Це відбувається шляхом випрацьовування того, що Бог впрацював в нас. Ми продовжуємо активно вірити в те, що прийняли, і воно стає резидентом в центрі пам’яті із залишковою силою через Святого Духа. Конкретна категоріальна правда тепер доступна для виявлення, коли Божий план вимагає її прояву. Іншими словами, вона там і готова до пригадування.
Ті, хто змагається у своєму тілі, постійно зазнають невдач. Їхня проблема полягає в тому, що вони ніколи не дозволяють Богові впрацювати доктрину, яку вони чують. Бог не може впрацювати її, тому що вони не вважають, як слухають; вони пасивні слухачі. Вухо може це почути, але точна правда так ніколи і не потрапляє в центр пам'яті. (Прочитайте "Серце, що чує" пастора Карл Г. Стівенса, Grace Publications, 1996).
"Випрацьовуйте своє спасіння, мої любі, тому що це Бог діє в вас". Це Бог впрацьовує в нас, щодо нашої віри, бажання та виконання за Його доброю волею. Більше того, Бог забезпечує бажання робити те, що Він впрацьовує в мені.
Пересвідчити свій потенціал віри
В Посланні до Филип'ян 0214 сказано, що ми маємо робити "усе без нарікання та сумніву". "Нарікання" говорить про оскарження в собі поємності та здатності, щоб щось сталося. У цьому випадку нарікання не стосується зовнішнього нарікання на когось, хоча і може призвести до цього. Воно говорить про оскарження вашої власної поємності та Божої здатності. Ви не випрацьовуєте своє спасінням, тому що маєте низьку духовну самоуяву.
Як ілюстрація на нещодавньому уроці Біблійного коледжу, я дав двом студентам по десять доларів кожному. Це був подарунок. Те, що вони робили з грошима, було їхньою справою. Але їм обом дали однакову суму. Так само кожному з нас була дана віра від Бога. Те, що ми робимо з нашою вірою, в тому, щоб дозволити Богові впрацьовувати та випрацьовувати Його план, ось в чому різниця.
Ми всі маємо однакову міру віри. Бог дає кожному з нас дар віри і говорить нам, що ми можемо з ним робити все, що хочемо. Кожен з нас має стільки ж, скільки будь хто у світі. Ми можемо або використовувати цю віру, щоб робити дуже мало, або використовувати її настільки добре, що одного дня Бог винагородить нас і дозволить нам царювати з Ним вічно (Мт.2514-30).
Висновок
Невинний не означає бездоганний. Безперечно, ми не бездоганні. Ніхто з нас, і ми можемо довести це дуже швидко. Але людина, яка народилася згори, невинна. Ми невинні, тому що Ісус Христос взяв на Себе вину, добровільно взявши на Себе кожен гріх, який ми вчинили або ще скоїмо, на Голгофі. Він помер як ми, щоб ми могли стати такими, як Він, отже, ми невинні.
Ми невинні, тому що, будучи Божими дітьми, ми показуємо і виявляємо світло слухняності, приймаючи Боже Слово в цій грішній, викривленій, злій світовій системі. Ми виявляємо Боже світло посеред усієї світової системи, яка повністю і цілком закарбована всередину і огорнута темрявою (1Ів.0519). І як світло, ми повинні дозволити Йому сяяти.
Якщо ми хочемо бути світильниками, будучи Божими послами у світі сатани, тоді ми повинні вірити Слову, щоб воно було впрацьоване, щоб утримувати його і випрацьовувати його. Коли Слово виходить з нашої пам’яті, воно не шкодить іншим. Натомість воно лише служить для того, щоб виявити Христа та зцілити.
Бог ніколи не казав нам просто говорити правду. Він сказав: "Говоріть правду в любові" (Еф.0415). Він сказав: "Слово ваше нехай буде приправлене сіллю" (Кол.0406). "Сіль" означає "приправу воскресіння". Наша мова має бути приправлена приправою воскресіння, і вона повинна промовлятися в любові. Наші життя мають проживатися всередині Царства любові, говорячи від джерела та за допомогою Божого Царства.
Ми не є автором нашого власного спасіння, і ми також не можемо його довершити. Але з Божої благодаті ми маємо бути Божими засобами виявлення Його дії в нас.