Найбільшим доказом незаперечної авторитетності Біблії є життя людей, котрих торкнулась і перетворила Божа сила, сила спасіння, сила нового життя з Христом через Його Слово.

Зміст

1. Беззаперечне пророче слово
2. Божі високі технології
3. Пророцтва про Ізраїльський народ
4. Пророцтва про Ісуса Христа
5. Висновок

Біблія – це записане об’явлення Бога про Себе і про Його план для людства. Вона розкриває багато життєво важливих питаннь. Наприклад, тільки Біблія говорить про те, як Бог зі Своєї великої любові до нас віддав Свого Сина в жертву за наші гріхи, щоб ми примирились з Ним (Ів.0316). Біблія описує план спасіння по благодаті не інакше як через віру в особистого Бога і в те, що Він зробив для нас (Еф.0204-10). Не дивно, що на сьогоднішній день ця Книга має найбільший в світі тираж. Близько 2,5 мільярдів екземплярів надруковано на більш ніж семистах мовах.

Біблія володіє абсолютним Божественним авторитетом, який дає людині пораду з будь-якого питання. В ній містяться наукові факти, які людина відкрила набагато пізніше, а також численні пророцтва, які були в точності виповнені. Вірогідність виповнення численних пророцтв, зібраних в одній книзі, неймовірно мала. Тим не менш, Біблійні пророцтва підтверджуються раз за разом. Ми можемо читати рядок за рядком і знаходити детальні пророцтва, підтверджені науковими даними багато віків по тому.

В даній книзі ми представили Біблійні ствердження і пророцтва, а також свідоцтва їх виповнення. Саме достовірність цих фактів змусила мене відкласти в сторону свою гордість, встати на коліна і помолитись: "Отче, вибач мене. Увійди в моє серце і живи в ньому". В той день, у віці двадцяти трьох років я був спасений так, як це вгодно Богові, - по благодаті через віру в Спокутування, завершене Ісусом Христом на Голгофському хресті.

Я підготував цей огляд Біблійних стверджень і дослідив докази, щоб представити їх на ваш розсуд. Я молюсь про те, щоб ці слова торкнулись вашого серця так само, як торкнулись мого. Нехай вони приведуть вас до усвідомлення глибин Божої любові через досконалість Його плану, який Він відкрив людям.

 Беззаперечне пророче слово

"Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я, що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню." (Іс.4609-10)

"І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться." (Ів.1429)

"І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях, бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить." (2Пт.0119-20)

"Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова." (2Тим.0316-17)

"А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих." (Мт.0404)

Кожне Боже слово чисте (Пр.3005). Ми не можемо нічого додати до Біблії, ні відняти від неї (Об.2219). Ні одне пророцтво в Писанні не може бути витлумачено приватним чином. Пророцтва були написані не з волі людської, але святими Божими людьми, керованими Святим Духом.

Небо та зірки

"Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання." (Рим.0120)

Творіння саме по собі не є дивним об’явленням про Творця. Наука постійно робить все більше і більше відкриттів в області складного влаштування світобудови і наукових законів, які діють в ній. Неможливо, щоб все це з’явилось ні звідки. Єдина можлива відповідь в тому, що Творець заклав початок життя.

Зірки

"Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!" (Бут.1505)

Ці слова Бог сказав Аврааму. Книга Буття була написана близько 1450 р. до Р.Х. Біблія заявила про те, що зірок на небі незчисленна кількість задовго до того, як людина довела це за допомогою телескопів та обсерваторій. В 129 р. до Р.Х. Гіппарх, грецький астороном, нарахував і вніс до каталогу 850 зірок. Двісті років по тому Птолемей, інший грецький вчений, нарахував 1022 зірки. В 1725 р. Джон Флемстід вніс до каталогу 3 тисячі зірок. До 1862 р. Фрідріх Аргеландер, німецький астороном, нарахував 323 тисячі зірок. Сьогодні ми знаємо, що в одному тільки Молочному шляху нараховується кілька мільярдів зірок, а кількість зірок в усіх інших галактиках, разом взятих, незчиленна безліч, що і стверджує Біблія. Однак кожну зірку знає Бог: "вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення" (Пс.14704).

Кисень

"Якою дорогою ділиться вітер (світло в оригіналі), розпорошується по землі вітерець?" (Йов3824)

Цей вірш в Біблії описує процес виділення кисню в результаті фотосинтезу. Ми не знаємо точної дати написання книги Йова, однак є факти, що вказують на те, що вона з’явилась до часів Мойсея. Ось деякі з них: відсутність посилань на історію Ізраїлю і закон, довге життя Йова (Йов4216), виповнення Йовом обов’язків священика в сім’ї (Йов0105), що було заборонено законом Мойсея, вимірювання багатства Йова головами скота. Тому ми можемо вважати, що книга Йова була написана приблизно біля 2000-1800 рр.до Р.Х.

Джозеф Пристлі, англійський хімік і державний діяч (в 1772 р.), Ян Інгенхаус, голландський фізик (в 1779 р.) і Жан Сенеб’єр, французький пастор (1796 р.), за натхненням Святого Духа зрозуміли, про що говорить цей вірш з книги Йова. Вони виявили, що кисень на землі утворюється в результаті процесу фотосинтезу. В процесі фотосинтезу зелені рослини поглинають енергію світла, в результаті чого вода, вуглекислий газ і мінерали вступають в реакцію, внаслідок якої перетворюються на кисень і енергетично багаті елементи. Інакше кажучи, світло перетворюється в кисень, як це було описано в Біблії майже 4000 тисячі років тому.

Сузір’я

"Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?" (Йов3831)

Сузір’я Плеяд, в особливості сім видимих зір, завжди займали особливе місце в історії людства і міфології. В наш час астрономи також спостерігають і досліджують сузір’я Оріона, намагаючись розкрити таємницю народження зірок.

Питання, яке Бог задає Йову, розкриває дивовижні астрономічні знання в області складних законів Всесвіту. Бог запитує, чи може Йов втримати разом скупчення зірок, змінити форму сузір’я Оріона. Очевидно, що це неможливо.

Земля

"Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання." (Іс.4022)

В оригіналі слово "круг" (євр. hug) означає "круг" чи "цикл" (Харріс, Арчер і Вальтке. Теологічний словник Нового Заповіту, том 1, стр.266, ^о615).

"Сидіти понад кругом" означає знаходитись над кулею. Якби малась на увазі, наприклад, пласка поверхня, подібна до монети, було б сказано, що Бог сидить не на крузі, а на його пласкій поверхні або в центрі. Отже, цей вірш вказує на те, що земля має форму кулі.

Не Піфагор (VI ст. до Р.Х.) і не Аристотель (384-322 рр. до Р.Х.), а Бог першим заявив про те, що земля кругла, а не пласка, як думали древні. Колумб, що вірив в Ісуса Христа, вивчив древні карти і перетнув Атлантичний океан, досягнувши в 1492 р. Новий Світ. Його чотири подорожі проклали дорогу новим відкриттям. Фернан Магелан здійснив перше навколосвітнє плавання в 1519-1521 рр. Він загинув під час однієї зі своїх подорожей. Ці люди лише підтвердили те, що Бог проголосив через пророка Ісаю в 740-680 рр. до Р.Х.

Книга Йова буквально говорить про те, що Творець вставив круга над поверхнею води (див. Пр.0827). В Біблії містяться найдавніші письмові вказівки на сферичну форму Землі, і ці записи більш древні, ніж будь-які грецькі джерела.

"Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив." (Йов2607)

Древні сказання і міфи зображують землю, що покоїться на спинах слонів, черепах і змій. Але Біблія давним давно заявила про те, що Земля знаходиться в просторі. В кінці кінців, грецькі вчені, а пізніше і сучасна наука погодились з Біблією в тому, що Земля обертається навколо своєї орбіти в просторі під дією сонячного гравітаційного поля.

Метеорологія: рух повітряних мас

"Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер..." (Еккл.0106)

Книга Екклезіяста була написана приблизно в Х ст. до Р.Х. Цей уривок з Писання говорить про повітряні потоки в нашій атмосфері. Ці потоки мають велику протяжність, чітке направлення і високу швидкість. Вони існують в стратосфері і в верхніх шарах тропосфери. Вперше їх виявили пілоти літаків під час Другої світової війни. Швидкість в центрі цих повітряних мас досягає 500 кілометрів за годину. Ці потоки огинають Землю мандруючими (виляючими, відхиляючимися) рухами, змінюючи своє положення і швидкість, в залежності від пори року.

Сьогодні ми знаємо, що завдяки цим потокам, що знаходяться під дією обертання Землі, повітря охолоджується на півночі і потім рухається по поверхні землі на південь до екватора, де воно нагрівається і повертається на північ по верхнім шарам атмосфери.

Кругообіг води в природі

"Підіймає Він хмари від краю землі, блискавиці вчинив для дощу, випроваджує вітер з запасів Своїх." (Пс.13507)

"Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його." (Йов3627)

"Коли переповняться хмари дощем, то виллють на землю його." (Еккл.1103)

"Воду морську Він кличе, і виливає її на поверхню землі, Господь Йому Ймення!" (Ам.0906)

Ці вірші описують кругообіг води в природі. Це цикл постійного руху води в атмосфері Землі. Випаровування, транспірація (виділення водяних парів при диханні тварин і рослин), конденсація, випадіння опадів і поверхневий стік – найважливіші процеси, які утворюють цей цикл, необхідний для підтримки життя.

Набагато пізніше, в IV ст. до Р.Х., Аристотель представив достатньо обґрунтовану теорію випадіння опадів. Ця думка також зустрічається в китайських джерелах, в книзі "Лю-ши Чун Чіу" ("Аннали Пана Лю. Весна. Осінь"), написаній в ІІІ ст. до Р.Х.

Вода випаровується з поверхні землі і конденсується в хмари. Потім волога випадає на землю у вигляді дощу і снігу. Метеорологи лише науково підтвердили те, що Бог пояснив нам багато століть тому.

Течія річок

"Всі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, і звідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти!" (Еккл.0107)

В цьому вірші описується наступний факт: не дивлячись те, що річки несуть свої води в моря, вони поповнюються постійним припливом води. Це відбувається завдяки гідрологічному циклу, який заснований на випаровуванні, конденсації та випаданні опадів (Ам.0906). Моря не переповнюються постійним припливом річних вод, тому що гідрологічний цикл включає також випаровування.

Протягом століть виникало багато гіпотез про те, як наповнюються річки. Платон (428-348 рр. до Р.Х.) зробив припущення про існування обширного підземного резервуара води. Анаксагор з Клазомеми (пр. 500-428 рр. до Р.Х.), Демокрит з Абдери (пр. 460-357 рр. до Р.Х.) і Ератосфен (пр. 276-194 рр. до Р.Х.), висунули теорію, згідно якої резервуари річок поповнюються опадами у вигляді дощу та снігу. Зауважте, що книга Екклезіяста. що розкрила цей основоположний процес, була написана близько Х ст. до Р.Х.

Морські стежки

"Птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами ходить." (Пс.0809)

Читаючи Біблію, офіцер воєнно-морського флоту США Метью Морі (1806-1873 рр.) звернув особливу увагу на Псалом 0809, який пригадує морські стежки. Це надихнуло його почати розробку карти вітрів і течій Атлантичного океану, і так він зміг підтвердити, що моря дійсно мають "стежки". Метью Морі став одним з основоположників океанографії, оскільки повірив тому, що було написано в Біблії багато століть тому. Восьмий псалом, авторство якого приписують Давиду, був написаний близько XI ст. Р.Х.

Великі вчені, які вірили в Ісуса Христа

Багато великих науковців, що жили в різні віки, вірили в Ісуса Христа:

• Йоган Кеплер, основоположник фізичної астрономії (1571-1630 рр.);
• Роберт Бойль, батько сучасної хімії (1627-1691 рр.);
• Блез Паскаль, один з найвеличніших математиків (1623-1662 рр.);
• Ісаак Ньютон, винахідник, вчений і математик (1642-1727 рр.);
• Карл Лінней, засновник біологічної таксономії (1707-1778 рр.);
• Майкл Фарадей, один з найвідоміших фізиків (1791-1867 рр.);
• Грегор Мендель, засновник генетики (1822-1884 рр.);
• Лорд Кельвін (Вільям Томсон), ще один великий фізик (1824-1907 рр.);
• Джозеф Кларк Максвелл, один з основоположників теорії електромагнітного поля (1831-1879 рр.);
• Вернер Фон Браун, засновник науки про космос (1912-1977 рр.) і багато інших.

Медицина. Кров

Книга Левит була написана близько 1405 р. до Р.Х., за сотні років до народження Ісуса Христа. Левит 1711 заявляє про те, що душа (життя) тіла – в крові.

Гален, грецький фізик (129-216 рр.), а також Аристотель, глибоко досліджували роль крові в людському тілі. Гален виявив, що кров розноситься по артеріям. Це було великим відкриттям; однак він зробив невірний висновок про те, що кров утворюється в печінці і розноситься по венах в усі частини тіла, а потім використовується в якості живлення чи перетворюється на плоть чи інші речовини.

Лише в 1611 році Вільям Харвей виявив, що циркуляції крові в тілі допомагає серце. Тим не менш, капіляри, які поєднують в серці артерії, і вени були виявлені лише століття по тому. Кров, циркулюючи в людському організмі, живить кожну його частину, тим самим підтримуючи в ньому життя. Якщо до органу не надходить кров, відбувається омертвіння тканин.

Німецький професор фізіології Карл Людвіг (1816-1895 рр.) продовжив вивчення серцево-судинної системи і значення крові. Все це Бог описав ще три тисячі років тому.

Епідемія чуми

В 13-му розділі книги Левит Бог сказав, що людей, заражених проказою, необхідно ізолювати до тих пір, поки священники не об’являть їх чистими, щоб запобігти поширенню захворювання.

Століття по тому епідемія чуми безконтрольно ширилась Європою, забираючи життя мільйонів людей. Оскільки величезній кількості євреїв вдалось пережити цю епідемію, їх стали звинувачувати в тому, що вони труїли людей. Багато євреїв загинули в цей час в результаті гонінь.

В 1386 році в Італії, в місті Феррара, євреїв палили на вогнищах. Вирішено було спалити і головного рабина Феррари, який був лікарем. Його колега-християнин вважав, що існує медичне пояснення тому, що стільки євреїв змогли вижити в епідемії. Віднайшовши його, лікар сподівався допомогти багатьом людям і попросив дозволу дослідити ситуацію перш ніж відбудеться страта.

Він виявив, що євреї робили дві унікальні речі, котрі, можливо, допомогли їм вижити під час чуми. По-перше, вони мили руки перед їжею, молились і символічно підіймали руки догори. Лікар легковажно відкинув це як можливе медичне вирішення проблеми чуми.

По-друге, лікар помітив, що коли хтось заражався чумою, євреї відвозили його в дім на край міста, де він залишався протягом 40 днів. Євреї практикували принцип з 13 і 14 розділів книги Левит, який вимагав ізолювати того, хто захворів, на визначений термін. В Феррарі хворих відвозили до віддаленого дому, де вони залишались, щонайменше, на сорок днів. "Сорок" - по-італійські "каранта". Так з’явився принцип карантину в медицині. Оскільки дії євреїв, засновані на Біблійних принципах, отримали заохочення, їм вдалось пережити ці гоніння.

Карантин застосовується до сих пір. Цей засіб врятував життя мільйонам людей. Більше того, деякі хвороби практично зникли в результаті дотримання карантину при лікуванні.

Запобігання поширенню інфекції

В 13-15 розділах книги Левит, Бог вчив Ізраїль про те, що необхідно митись, прати одяг і очищувати забруднені поверхні, щоб запобігти поширенню інфекції. Вони також були навчені спалювати забруднений одяг і заражену постільну білизну. Ці профілактичні заходи дозволили євреям запобігти зараженню смертельними хворобами, збільшити тривалість життя і покращити здоров’я. Решті населення знадобилось набагато більше часу, щоб дізнатись про цей рятувальний прийом.

Євреї слідували цьому принципу очищення під час епідемії чуми в XIV столітті. Коли в Феррарі вели розслідування, на цей принцип звернули увагу, але згодом відкинули.

В 1795 році Александр Гордон, шотландський лікар, першим заявив про інфекційну природу пологової гарячки. Він вважав, що сам фактично був переносником інфекції в своїй лікарні. В 1843 році Олівер Вендел Холмс, американський лікар, напряму заговорив про те, що пологова гарячка заразна. Він повідомив про те, що лікарі і медсестри часто заражають своїх пацієнтів.

Холмс запропонував лікувальні заходи, які дозволили б очистити організми вже заражених людей від хвороботворних мікробів. Він запропонував ретельно мити руки з милом, а також знищувати весь заражений одяг, простирадла і ковдри. По його розпорядженню лікарі та медсестри, що вступали в контакт з зараженими людьми, не мали права приймати пологи протягом кількох місяців після спалаху епідемії в лікарні.

Приблизно в той самий час молодий лікар, що працював в акушерському відділенні Центральної лікарні міста Відня, дослідив умови, які супроводжують розвиток пологової гарячки. В результаті лікар Ігнац Земмельвайс ввів в 1847 р. програму покращення санітарних умов. Він наказав своїм підлеглим мити руки хлорно-вапняною водою перед обстеженням пацієнтів. Ці заходи повинні були запобігти поширенню інфекції, пригнічуючи активність мікроорганізмів. Результати були вражаючими. Після того, як в лікарні були введені заходи антисептичної обробки рук, рівень смертності жінок під час пологів знизився з 18,6% до 1,3%.

В 1861-1864 рр. в найбільшому пологовому будинку в Європі (La Maternite в Парижі), майже кожні п’яті пологи закінчувались смертю матері в результаті пологової гарячки. На нараді в 1879 році, де обговорювалась ця проблема, виступив французький хімік і мікробіолог Луї Пастер (1822-1895 рр.). Він заявив, що саме медичний персонал був переносником мікробів від заражених до здорових жінок. Коли інші лікарі піддали його заяву сумніву, Пастер пояснив природу хвороботворних мікробів. Вчений виявив, що пологова гарячка викликається бактерією стрептокок. Це відкриття поклало початок революції в області бактеріології.

Пастер присвятив більшу частину свого життя вивченню бактерій. Він довів бактеріологічне походження хвороб і став отцем-засновником бактеріології. Він також був християнином з твердими Біблійними переконаннями.

Англійський хірург і науковець Джозеф Лістер (1827-1912 рр.) був засновником антисептичної медицини і вдосконалював антисептичні методи в хірургії. Він також був родоначальником профілактичної медицини. В серпні 1861 року Лістер був призначений на посаду хірурга в Королівській лікарні міста Глазго, де він завідував новим хірургічним блоком. Ця лікарня була побудована, щоб запобігти поширенню хвороб, що розвиваються в лікарнях, в особливості пологової гарячки.

Лістер був захоплений знайти профілактичне лікування цих інфекцій. Ґрунтуючись на своєму припущенні про те, що хвороби викликає мікроскопічний пил, він запропонував створювати антисептичний бар’єр між раною і повітрям. Він прийняв ряд заходів для того, щоб захистити операційну від інфекцій, які можуть переноситись на руках і інструментах. Він виявив, що ефективним антисептиком є карболова кислота, яка давно використовувалась для очищення каналізації. Застосування цієї кислоти при перев’язці було емпірично запропоноване ще в 1863 році.

Не дивлячись на велике протистояння і неприйняття його ідей, Лістер наполегливо просував свої методи до тих пір, поки вони, в кінці кінців, не були визнані у всьому світі, що врятувало життя багатьох людей. Карболова кислота вже більше не застосовується в якості антисептика, але правило, запропоноване Лістером, згідно якому бактерії не повинні потрапляти в хірургічний розріз під час операції, продовжує залишатись фундаментальний до цього дня.

Лістер був християнином і заявляв про свою віру у фундаментальні доктрини християнства. Цей м’який і сором’язливий чоловік завжди був твердим у досягненні поставленої мети, оскільки смиренно вірив в те, що ним керують Бог і Божа любов до людей. Біблія розкрила всі ці медичні факти за багато століть до того, як Лістер зробив свої відкриття. Книга Левит була написала 3400 років тому.

Анестезія хлороформом

"І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце." (Бут.0221)

Поряд з багатьма медичними відкриттями, сер Джеймс Янг Сімпсон (1811-1870 рр.) був першим, хто використав хлороформ як анестетик (в акушерстві) й першим, хто використав ефір у Британії. Сімпсон став одним із засновників сучасної анестезіології. Він сказав, що його мотивацією, щоб провести це дослідження, було його захопленням Богом, коли Той приспав Адама і створив Єву з ребра, що взяв з Адамового боку. Та, як він сказав, найбільшим його відкриттям стало прийняття Ісуса Христа як свого Спасителя.

Пологи

Буття 0316 заявляє, що жінки будуть прокляті болями під час пологів, через падіння Єви в Еденському саду. Це пояснює, чому жінки пересвідчують такий рівень болю, коли народжують. Біблія дала відповідь раніше, ніж будь-яка інша книга. Чи не повинні ми довіритись її словам і вчитись з неї принципів життя?

Божі високі технології

В останні роки було зроблено багато технічних відкриттів. Але для Бога вони зовсім не є чимось новим. В Біблії фактично було передбачені більшість з наукових винаходів. В книзі Даниїла 1204 Бог говорить, що наприкінці часів знання помножиться. Це пророцтво передбачає час, коли люди будуть подорожувати, як ніколи раніше, і станеться безпрецедентний бум наукових відкриттів.

Кабельне і супутникове телебачення дають можливість дивитись величезну кількість програм, інформуючи нас про те, що відбувається в світі. Інтернет дає комп’ютерам можливість отримувати мільярди байтів інформації. Завдяки цьому спілкування і комерційні операції можуть здійснюватись цілодобово.

Задовго до винаходу автомобіля

"Колесниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вид немов полум'я те смолоскипів, літають вони, як ті блискавки." (Наум.0205)

Будь-хто, хто коли-небудь їздив по автостраді в годину пік, може зрозуміти, що Господь показав пророку в цьому вірші. Застосовуючи ізогогіку, ми можемо сказати, що пророк описав автомобілі словами і образами, зрозумілими людям його часу.

Не дивлячись на те, що вже до середини XV ст. ідея самохідного апарату була втілена в життя, перший справжній автомобіль був сконструйований Ніколасом Джозефом Куно у Франції лише в 1769 р.

В 1876 році німецький інженер Ніклаус Август Отто розробив чотирьох циліндровий двигун внутрішнього згорання. Першими європейськими виробниками автомобілів були Готліб Даймлер і Карл Бенц з Німеччини. Вони почали випускати машини в 80-ті роки XIX ст., пізніше відбулось злиття цих двох компаній.

Ремсон Ілай Олдс і Александер і Джеймс Паккард одними з перших почали виробляти автомобілі в США. В 1989 році в США нараховувалось 50 компаній-виробників автомобілів. До 1908 р. їх число виросло до 241.

В 1908 році Генрі Форд підняв виробництво автомобілів на більш високій рівень, застосувавши складальний конвеєр. Коли в виробництво була введена модель "Т", автомобіль перестав бути предметом розкоші і став доступним людям зі скромним доходом. До кінця 20-х рр. автомобіль став звичайним засобом пересування в сучасних індустріальних країнах. Бог же ще до створення світу знав, що будуть винайдені машини. Це було документально засвідчено в книзі Наума, написаній в 663-654 рр. до Р.Х.

Літаки

Книга пророка Ісаї 4031 і 6008 розповідає про те, що сини Ізраєлеві "підіймуть крила, як орли" і "летять, як хмари". Пізніше ми розглянемо, яке відношення мають ці пророцтва до відновлення єврейської нації. На даний момент нас цікавить те, що ці вірші описують літаки. Знову пророк, натхнений Святим Духом, описує картини майбутнього словами, зрозумілими для людей його часу.

Не дивлячись на всі проекти і зусилля, лише в 1903 р. Вілбуру і Орвілу Райтам, американським братам-винахідникам, піонерам авіації, вдалось втілити найперший тривалий, керований політ на літаку з двигуном. Вони сконструювали і випробували перший літак в 1905 р. Вірші, що пророкували винахід літака, були написані в часи Ісаї, в 740-680 рр. до Р.Х. – за 2500 років до того, як злетів перший літак.

Озброєння: підводний човен

Книга пророка Амоса 0903 описує намагання людей сховатись "на дні моря". Біблія сказала про те, що люди будуть здатні виживати під водою задовго до винаходу підводного човна в 1850 році.

Перший підводний човен "Le Plongeur marin" ("Морський пірнальник") був сконструйований німцем Себастіаном Бауером (1822-1875 рр.). В лютому 1851 р. під час пробного занурення в бухті міста Кіль підводний човен затонув на глибині 15 метрів. Бауер і ще два члени екіпажу команди опинились в пастці під водою.

Бауеру необхідно було зробити все можливе, щоб запобігти паніці серед членів його команди. Він зрозумів, що вони можуть відкрити люк, коли тиск в підводному човні зрівняється з тиском води назовні. Для цього їм довелось доволі довго чекати, і коли тиск, нарешті, зрівнявся, люк був відчинений. Пробувши сім годин під водою, люди випливи на поверхню якраз в розпал власних похорон. Пізніше Бауер побудував свій другий підводний човен, заклавши тим самим основу для створення сучасних підводних човнів. Пророк Амос писав про це в 760-753 р. до Р.Х.

 Атомна бомба

"А оце буде рана, що нею поранить Господь всі народи, хто піде війною на Єрусалим: згниє тіло його, хоч він на ногах своїх буде стояти, і очі йому погниють в своїх ямках, і язик його погниє в своїх устах." (Зах.1412)

Пророк Захарія написав це за 2100 років до того, як на Хіросіму і Нагасакі були скинуті атомні бомби. В цьому випадку мова йде про жахливу зброю, яка буде завдавати моментальний руйнівний ефект. Сьогодні нам відомі деякі приклади такої зброї. Але в момент написання цієї книги зброї, що мала б таку руйнівну силу, не існувало.

Перші атомні бомби були створені в США під час Другої світової війни. Одна з таких бомб з зарядом урану U-235 була скинута на японське місто Хіросіму 6 серпня 1954 року. Вибух, що дорівнював 1500 тон тротилового еквіваленту в одну мить повністю знищив все живе на прощі 10 км² в центрі міста з населенням 343 тисячі чоловік, з яких 66 тисяч загинули, і 69 тисяч отримали поранення. Більше 67% міських споруд були зруйновані або пошкоджені. Неймовірно висока температура, утворена в результаті вибуху, пояснює, як тіла можуть зчахнути в один момент. В результаті вибуху матеріали розклались на найдрібніші частини. Цей радіоактивний пил, сконцентрований в повітрі, продовжував вбивати все живе протягом кількох тижнів після вибуху.

Друга атомна бомба містила плутоній. Вона була скинута на Нагасакі 9 серпня 1945 року. Вибух дорівнював 21000 тонні тротилового еквіваленту. Оскільки Нагасакі – невелике містечко, людських жертв і руйнувань було менше: 39 тисяч людей загинуло, 25 тисяч було поранено. Біля 40% міських споруд були повністю зруйновані чи серйозно ушкоджені. Японія почала переговори про капітуляцію наступного дня.

Термоядерна бомба

Інший тип бомби ще більш потужний за своєю руйнівною силою, - це термоядерна (воднева) бомба. Термоядерна бомба в сотні тисяч разів перевищує потужність атомної бомби. Едвард Теллер разом і іншими американськими вченими розробив першу водневу бомбу.

Під час термоядерного вибуху виникає вибухова хвиля, виділяється світло, тепло і варіююча кількість опадів. Після вибуху вивільнюється величезна кількість теплової енергії, температура може досягати кількох мільйонів градусів всередині самої вибухаючої бомби. Яскравий спалах світла і тепла викликає загоряння деревини та інших легкозаймистих матеріалів в радіусі багатьох кілометрів від епіцентру вибуху. Таким чином, виникають великі за площею пожежі, які можуть перерости в вогняну бурю.

Енергія вибуху набуває форму ударної хвилі, яка виходить з епіцентру вибуху із надсвітловою швидкістю і може цілком зруйнувати будь-яку будівлю в радіусі декількох кілометрів. Яскравий білий спалах світла під час вибуху може викликати тимчасову сліпоту у людей, що спостерігали вибух з відстані десятків кілометрів. Радіоактивні опади забруднюють повітря, воду і ґрунт протягом багатьох років після вибуху. Їх розповсюдження фактично набуває світового масштабу.

В Біблії сказано про те, що людство буде використовувати неймовірно потужну зброю, схожу на згадану нами вище. Біблія також в точності описала руйнівні наслідки застосування цієї зброї.

Пророцтва про ізраїльський народ

"То беру Я сьогодні за свідків проти вас небо й землю, що незабаром конче погинете в Краю, на вспадкування якого ви переходите туди Йордан. Не будуть довгі ваші дні в ньому, бо конче ви будете вигублені. І розпорошить вас Господь посеред народів, і будете ви нечисленні поміж людами, куди попровадить вас Господь." (Втор.0426-27)

"І розпорошить тебе Господь серед усіх народів від кінця землі й аж до кінця землі, і ти служитимеш там іншим богам, яких не знав ані ти, ані батьки твої, дереву та каменеві. І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочинку для стопи твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і ослаблення очей, і омлівання душі." (Втор.2864-65)

Єврейський народ

Факт існування єврейського народу – це диво, яке підтверджує правдивість Божих обітниць. Більше чотирьох тисяч років тому Бог покликав Авраама вийти з Уру Халдейського, дав йому обітницю про те, що зробить його батьком великої нації (Бут.1314-15). Бог зробив від Авраама єврейський народ і вельми благословив його. Однак, в 28-33 розділах книги Повторення Закону Бог попереджає Ізраїль про те, що у випадку непослуху Він буде використовувати інші народи, щоб вигнати євреїв з обіцяної землі.

Бог передбачив, що євреї будуть розсіяні по всьому світу, стануть жити як приходьки в далеких країнах і не знайдуть спокою в своїх скитаннях. Але Бог по Своїй вірності обіцяв повернути їх в Ізраїль. Бог знов і знов через Своїх пророків попереджав Свій народ про прийдешні захватницькі війни, які стануться з причини невірства і відкритого повстання проти люблячого Бога. В решті решт, ассирійці захопили Північне царство Ізраїлю в полон в 722 р. до Р.Х.

В 606 році до Р.Х. цар Навуходоносор захопив в полон євреїв з Південного царства. В 588-536 рр. до Р.Х. цар знов повернувся за людьми, що лишились, і після тривалої облоги спалив Єрусалим і Храм. Сімдесят років по тому, в 537-536 рр. до Р.Х. бажаючим було дозволено повернутись додому (Ез.01, Ез.0513-14, 2Хр.3622-23). Пророк Ісая настільки точно передбачив їх повернення, що згадує навіть язичницького царя Кіра, що зробив це повернення можливим (Іс.4428, 4501).

Відкинувши Ісуса Христа, єврейський народ позбавився Єрусалиму в 70 р. по Р.Х., коли Тит і його римські війська захопили і зруйнували місто після тривалої облоги (Дан.0926). Це було передбачено Ісусом в Євангеліє від Матвія 2338 і від Луки 2124. Більше мільйона євреїв загинуло, і близько ста тисяч були взяті в полон. Ізраїль був розсіяний по всьому світу. З того часу єврейський народ піддавався постійним гонінням, яких було так багато, що навряд чи можливо перерахувати всі. Ми дамо лиш короткий огляд.

Під час єврейських бунтів в 113 і 132 роках загинуло близько мільйона євреїв. Відомо, що в 1096 р. під час першого Хрестового походу тільки в долині Рейну було вбито 12 тисяч євреїв. В 1186 р. французький король Філіп Август відібрав у євреїв все їхнє майно і вигнав їх зі своєї країни. В 1189 р. король Англії заволодів всім, що належало євреям. В 1296 р. більше 100 тисяч євреїв було вбито у Франконії в Баварії. В 1306 році 100 тисяч євреїв вигнані з Франції. В 1354 р. 12 тисяч знищені в Толедо. В 1492 рокі іспанська інквізиція змусила більше 300 тисяч євреїв залишити країну.

В 1649-1658 рр. козаки знищили величезну кількість єврейських поселень по всій Польщі і південній Європі. В кінці ХІХ століття в Російській Імперії влаштовувались погроми – періодично бійні на замовлення уряду. Гоніння євреїв досягли свого піку в роки гітлерівського геноциду 1930-1940-х рр. В Німеччині і в країнах Європи, окупованих німцями, гітлерівські нацисти безжально знищили більше 6 мільйонів євреїв.

Від часу знищення Єрусалиму євреї більше 1900 років мандрували по світу, вигнані звідусіль. Але проходячи через всі ці гоніння, вони не втратили своєї національної тотожності і не зникли як нація (Єз.0608), не дивлячись на все приниження і страждання, документально засвідчені в світських історичних хроніках. Рука Божа була на єврейському народі і берегла його від остаточного знищення.

Жахи гітлерівського геноциду неможливо передати словами. Але саме ці переслідування викликали в єврейського народу (особливо в тих, хто пройшов через концтабори), рішучість добитись створення власної держави, не зважаючи на всі перепони.

Відродження нації

"Ось Я вчиню зо всіма мучителями твоїми кінець того часу, і спасу кульгаве, і позбираю розігнане, і зроблю їх хвалою та йменням у цілому Краї їхнього сорому. Того часу спроваджу Я вас, і того часу Я вас позбираю, бо на ймення й на славу віддам вас поміж усіх народів землі, коли долю верну вам на ваших очах, промовляє Господь." (Соф.0319-20)

Бог не забув Свій народ. Він повернув його в обіцяну землю, коли президентом в Америці був Гарі Трумен. 14 травня 1948 р. ізраїльська нація була дивним чином відновлена. З тих пір нова держава піддавалась численним атакам, включаючи Шестиденну війну в 1967 р. і війну Йом Кіпур (День Відкуплення) в 1973 р.

Євреї з усього світу почали повертатись в Палестину. Але початок цьому було покладено ще в 1882-1903 рр. Після утворення держави Ізраїль в 1948 р. почалось масове повернення євреїв на батьківщину, в нову державу. З 1948 р. і з введення в 1950 році Закону про Повернення, що гарантував кожному єврею право повернення до Ізраїлю, сотні тисяч євреїв повернулись на історичну батьківщину. Тисячі євреїв прилетіли в один день на літаках, піднявшись на крилах, як орли, і полетівши, мов голуби, в точності як писав Ісая (Іс.4031, 6008). Перша група євреїв прилетіла з півночі, як це передбачив Єремія (Єр.2308).

В Псалмі 12206 написано: "Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе!". Бог покохав Свій народ вічним коханням (Єр.3103). Бог відновить Ізраїль, і Його народ буде знов служити Йому і плакати про те, що вони відкинули Христа (Рим.1126-27, Об.0107, Зах.1210).

Пророцтва про Ісуса Христа

Писання говорить про Ісуса Христа з перших рядків. В книзі Буття 0315 сказано, що Він буде насінням жінки, яке зітре голову сатани. Послання до Галатів 0404, до Ефесян 0121-22, 0408, Євангеліє від Луки 0207, 1018-19 описують те, як виповнилось це пророцтво.

В книзі Буття 4910 говориться, що Він вийде з коліна Юди. Євангеліє від Луки 0333 і від Матвія 0102-03 показують, що Ісус дійсно належав до коліна Юди. Книга Ісаї 0907 говорить про те, що Він буде спадкоємцем трону Давида. Виповнення цього пророцтва ми знаходимо в Євангеліє від Матвія 0101.

Пророк Міхей передбачив, що Ісус народиться у Віфлеємі (Міх.0501). Ці вірші були написані в 735-710 рр. до Р.Х. В Матвія це пророцтво підтверджується. Коли три мудреці прийшли поклонитись Месії (Мт.0201-06), першосвященники і книжники при царі Іроді підтвердили, що Він має знаходитись у Віфлеємі.

"Та знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу." (Дан.0925)

В книзі Даниїла 0925-27, написаній в VI ст. до Р.Х., говориться про сімдесят седмин Даниїла. Відлік часу починається з видання указу про відновлення Єрусалиму. 5 березня 444 р. до Р.Х. цар Артаксеркс дозволив євреям відновити міські стіни. Період часу, що дорівнював 490 рокам, ділиться на сім седмин (49 років), 62 седмини (434 роки) і одну седмину (7 років).

Перші сім седмин – це 49 років, під час яких Єрусалим був відбудований (447-395 рр. до Р.Х.). Другий відрізок часу (434) закінчується, коли Христос офіційно заявив перед Ізраїльським народом про те, що він є Месія (Ів.1212-13), виповнивши тим самим пророцтво з книги Пророка Захарії 0909.

Якщо ми складемо два відрізки часу – 49 років і 434 роки, то отримаємо 483 роки, що відповідає періоду з 5 березня 444 р. до Р.Х. по 30 березня 33 р. після Р.Х., тобто той день, коли Христос увійшов в Єрусалим. Згідно місячному календарю, яким користувались євреї, в кожному місяці було тільки 30 днів. Це пояснює, звідки з’являється розходження в 7 років між 483 роками, про які говорить пророцтво, і 476 роками, які ми отримуємо в результаті підрахунків по сучасному григоріанському календарю.

Згідно єврейського календаря в кожному році 360 днів, це значить 483 роки дорівнюють 173880 дням. Якщо ми будемо робити підрахунок, основуючись на григоріанському календарі, період з 5 березня 444 р. до Р.Х. до 5 березня 33 р. після Р.Х. складає лише 173740 днів. Однак до цього необхідно додати 116 днів, оскільки є високосні роки, і 24 дні (з 5 по 30 березня). В результаті ми отримаємо суму, що дорівнює 173880 дням, як про це пророкував Даниїл.

Ще одне пророцтво, яке було виповнене, ми знаходимо в книзі Ісаї 0714: "Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл". В Євангеліє від Матвія 0118-23 говориться про те, що діва Марія зачала дитину і народила сина, якого звали Ісус.

Ірод, дізнавшись про народження Царя, наказав умертвити сотні немовлят (Мт.0216). Це було передбачено в книзі пророка Єремії 3115 (пр. 605 р. до Р.Х.). В книзі пророка Осії 1101, написаній в 755-710 рр. до Р.Х., сказано що Ісус не загине під час побиття немовлят завдяки тому, що Його сім’я втече в Єгипет і залишиться там до смерті Ірода. Виповнення цього пророцтва описане в Євангеліє від Матвія 0214-15.

В Слові Божому записана генеалогія Ісуса (Бут.1818, 1719; Чис.2417), вона точна до найдрібніших подробиць (Дії0325-26; Мт.0101-17; Лк.0323-38). Книга Пророка Ісаї 6101 передбачила зміст першої проповіді Ісуса. Ми знаходимо виповнення цього пророцтва в Євангеліє від Луки:

"На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених." (Лк.0418)

Реальність Його страждань

Пророк Ісая говорить, що Ісус буде зарахований до злодіїв (Іс.5312). Дійсно, Ісус був розіп’ятий разом з двома розбійниками (Мт.2738). В Псалмі 2207 передбачено, що Ісуса будуть лихословити і ненавидіти. Євангеліє від Матвія 2739 описує те, як натовп біля хреста лихословив Ісуса і насміхався з Нього. В книзі пророка Ісаї 5006 написано, що на Нього будуть плювати, Його будуть ненавидіти, Він буде відкинутий. В Євангеліє від Матвія 2662-67 сказано, що вороги Його плювали Йому в обличчя.

В Псалмі 2217, в книзі Пророка Захарії 1210 (480-470 рр до Р.Х.) сказано, що Його ноги, руки і бік будуть проколоті, як описано в Євангеліє від Івана 2027 і 1934. Згідно Псалма 3421, не дивлячись на всі побої, ні одна з Його костей не буде зламана:

"Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали." (Ів.1933)

Псалом 1610 сповіщає про Його воскресіння; в Євангеліє від Матвія 2809 Він воскрес. Псалом 6819 говорить про Його вознесіння; в Євангеліє від Луки 2450-51 і Дії 0109 Ісус Христос зійшов до Отця. Псалом 11001 говорить про час, коли Ісус Христос сяде праворуч Отця. В посланні до Євреїв Ісус увійшов в присутність Отця.

Повірте Його Словам

Які прекрасні слова Ісуса: "Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме" (Ів.1423). Це Його слова! Ми не можемо нічого додати до них чи відняти (Втор.0402). Їх не можна тлумачити власним чином (2Пт.0120). Проповідник може лише проповідувати Його Слово. Все Писання корисне для нас (2Тим.0316).

Багато раз в Новому Заповіті говориться про повернення Ісуса Христа. Спасенні будуть схоплені на хмарах (1Сол.0417), і Отець віддасть нас Синові, як Наречену (Об.1907-11). Ісус сказав, що йде приготувати нам місце. Якби це було не так, Він сказав би нам про це (Ів.1402).

Висновок

Читаючи правду, представлену на цих сторінках, задумайтесь про найважливіше: про спасіння, яке людина отримує по благодаті через віру в смерть, поховання і воскресіння Ісуса Христа (Еф.0208). Релігія не врятує вас. Той факт, що ви ходите в церкву, не дасть вам спасіння. Щоб побачити Боже Царство, вам потрібно народитись згори (Ів.0303). Так сказав Ісус, і ми довели, наскільки правдиві Його слова. Зіставте всі дати і виповнення пророцтв, і ви зрозумієте, що це не могло бути випадковим збігом обставин.

Найбільшим доказом незаперечної авторитетності Біблії є життя людей, котрих торкнулась і перетворила Божа сила, сила спасіння, сила нового життя з Христом через Його Слово. Наркомани були цілком звільнені, перелюбники живуть чистим життям, люди, які хотіли закінчити життя самогубством, отримали надію – і все це сталось тільки тому, що слова цієї Книги стали життям для людей через особисту віру в Ісуса Христа.

Якщо ви не були народжені згори, попросіть Ісуса Христа врятувати вас, увійти в ваше серце і перебувати в ньому. Тим самим ви встановите особисті взаємини з Богом, приймаючи безоплатний дар благодаті, дар спасіння. Отримавши цей дар одного разу, ви вже не зможете його втратити. Більше того, цей подарунок неможливо повернути або підробити. Бог любить вас. Він хоче, щоб всі люди були врятовані. Кожний, хто захоче, може прийти до Нього! Повірте словам Господа!

Якщо ви хочете, щоб Ісус Христос став вашим особистим Спасителем і дав вам вічне життя разом з усім, що Він обіцяв дати в момент спасіння, будь ласка, помоліться так: "Дорогий Господь! Я знаю, що я грішник і потребую Тебе. Дякую, що Ти помер на хресті, щоб дати мені вічне життя з Тобою. Я вірю в Тебе і в те, що Ти любиш мене. Будь ласка, веди мене і скеровуй мене в тому плані, який у Тебе є для мене, щоб я міг ще більше пізнавати Тебе. В ім’я Ісуса Христа, Амінь".

• обітниці
• пророцтво