У житті кожного з нас зустрічаються ситуації, в яких ми розгублені і не знаємо, що робити і куди звертатися. Можливо, це нещасливий шлюб або дитина, яка повстає проти батьківського авторитету, може смерть близької людини або необхідність прийняття важливого рішення, яке вплине на професійну кар'єру або християнське служіння. Віруюча людина, опинившись у важкій ситуації, повинна бути готовою до того, щоб зустрітися з нею без вагань, не йти на компроміси і не допускати навіть думки про поразку. Для цього християнину треба навчитися стояти на твердій основі, якою є Слово Бога.
На сторінках цієї книги більш детально розглядаються такі питання:
- Як, перебуваючи в випробуванні, бути свідомим Бога і відгукуватися на Нього.
- Як, перебуваючи під тиском, залишатися в спілкуванні з Богом через Його Слово.
- Як захистити душу від панування емоцій.
- Як під час лиха продовжувати жити по вірі.
Зміст
- Божі шляхи досконалі
- Реагувати або відгукуватися: вибирати нам
- "Хто?" або "Чому, Господь"?
- Боже забезпечення в труднощах
- Не пасивність, а спокій
- Перемога
- Висновок
"А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію." (Рим.1504)
"А це були приклади нам." (1Кор.1006)
У чотирнадцятому розділі книги Вихід, незважаючи на опір фараона, ізраїльтяни вийшли з Єгипту. У дев'ятому вірші сказано: "І гналися єгиптяни за ними, уся кіннота, колесниці фараонові, і комонники його та військо його, і догнали їх, як вони отаборилися були над морем". Єгипетські солдати набагато перевершували ізраїльтян по силі і чисельності. Люди, що вийшли з Єгипту, опинилися в ситуації, в якій вони нічого не могли зробити для свого порятунку. Єдине, що вони могли робити - чекати визволення від Бога.
"А фараон наближався. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єгиптяни женуться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа." (Вих.1410)
Положення, в яке вони потрапили, було безвихідним: ворог наздоганяв Ізраїль з тилу. Обставини завели їх в глухий кут. Здавалося Господь прирік їх на неминучу загибель. Цілком природно, що вони стали сумніватися в правильності того шляху, який вказав їм Бог. Всі вони були охоплені невірою і кричали до Бога. Уявіть собі два мільйони людей, і всі вони нарікають і скаржаться! Але шлях, яким Він вів їх, був вірним шляхом (Пс.10607).
Божі шляхи досконалі
"Усе бо для вас, щоб благодать, розмножена через багатьох, збагатила подяку на Божу славу." (2Кор.0415)
"Він Скеля, а діло Його досконале." (Втор.3204)
"Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її." (Пс.3723)
План Господа досконалий для життя кожного віруючого. Його дороги набагато вищі людських (Іс.5509). Вони недосліджені (Рим.1133). Це кардинальне вчення, яке повинно бути глибоко вкорінене в нашій душі. Бог не помиляється. Грішна людина помиляється, але Бог не допускає помилок. Він дозволяє бідам траплятися з Його дітьми, і він має на те цілком конкретні причини.
Реагувати або відгукуватися: вибирати нам
Сумно, що сьогодні багато християн ставляться до труднощів так само, як це зробили свого часу ізраїльтяни. Вони відреагували на ситуацію раніше, ніж порадились з Богом. Вони бачили в Ньому жорстокого пана, і тому їхньою першою реакцією був страх, в той час як вони повинні були довіряти Богу (Лк.1921). Вони ж довірилися своєму розумінню замість того, щоб надіятися на Господа всім своїм серцем (Пр.0305). Людина, яка весь час негативно реагує на виникаючі проблеми, ніколи не пізнає Божого шляху. Вона постійно буде не права у своїй оцінці і так і не прийде до усвідомлення тієї допомоги, яка приготовлена їй на Божому шляху (Євр.0310). На жаль, серце такої людини робиться затверділим. Плотські реакції завжди роблять серце затверділим. "Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!" (Євр.0315). Багато моментів нашого життя можуть сильно пригнічувати нас. Той біль, що заподіює сьогоднішнє егоїстичне суспільство, може розбити ваше серце. І, тим не менш, ми ніколи не повинні дозволяти нашому серцю наповнитися зневірою по відношенню до нашого Небесного Отця.
"Хто?" або "Чому, Господь"?
"Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його." (Єр.1710)
Цей вірш вчить нас тому, що Бог використовує труднощі, щоб випробувати кожного віруючого. Він перевіряє наш внутрішній зміст і емоції. Дуже повчально спостерігати за тим, що відбувається з християнами, коли в їхньому житті посилюються випробування. Часто вони починають шукати того, хто винен в їхніх проблемах. Коли цар Саул був випробуваний в Першій книзі Самуїла 1515 він звинуватив у своєму гріху людей: "народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та худоби великої". Ну звичайно, завжди винен хтось інший! Адам звинуватив Єву в тому, що він був обманутий; вона ж, в свою чергу, зробила змія "козлом відпущення " (Бут.0312-13).
Віруючі не повинні думати про те, хто став причиною їх випробувань. Питання, які вони можуть задати - "Чому Бог дозволив цьому статися? Що Він хоче змінити в моєму житті?". Може, мені не вистачає терпеливості (Євр.1036), може - серця зламаного та упокореного (Пс.5119); або любові, яка жертвує собою (1Кор.13). У Посланні до Римлян даються відповіді на ці Божі "чому".
"І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість досвід, а досвід надію, а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даними нам." (Рим.0503-05)
Не питайте постійно у Бога, хто є причиною ваших труднощів. Зрозумійте, важливо, чому це відбувається у вашому житті. Замість того щоб реагувати і шукати винних, прислухайтеся до того, що говорить вам Бог. Дозвольте Йому визначати ваш відгук на ситуацію. Все, що з вами відбувається - це випробування заради вічних нагород. Наступний вірш вчить важливій істині: "хто" - тимчасові, а "чому" - вічні.
"Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!" (2Кор0417-18)
Боже забезпечення в труднощах
"І сказав Мойсей до народу: Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки! Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!" (Вих.1413-14)
"І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас." (Чис.0908)
"Скажи тому слузі, і нехай він йде перед нами. І той пішов. А ти зараз спинися, я оголошу тобі Боже слово!" (1Сам.0927)
"А тепер станьте, і я буду судитися з вами перед Господнім лицем про всі добродійства Господні, які Він учинив із вами та вашими батьками." (1Сам.1207)
Господь сказав Йову: "уставай і розваж Божі чуда!" (Йов3714). Все це приклади людей, які навчилися приголомшливому принципу зі Слова Божого - стояти спокійно.
Божа дитина не повинна діяти у плоті. Цим вона вбереже себе від невіри, яка завжди перебільшує труднощі і нагнітає неспокійну атмосферу. Ті, хто поводиться по плоті, завжди шукають спілкування з іншими плотськими людьми для підтримки своєї невіри, бо вони знають, що Бог не робитиме цього, так само як і наповнені Духом християни. Така людина повинна перестати діяти за програмою "Допоможи собі сам"! Йому необхідно припинити шукати підтримки плотських віруючих для стимуляції свого "его"! Життєво важливо навчитися не дозволяти емоціям керувати нашими діями. Плотський розум не повинен керувати думками, яка б не була ситуація. У найважчому випробуванні Бог скаже: "Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я" (Пс.4611). Віруючий знаходить Божественну здатність поступати так, коли він вдягається в розум Христа (1Кор.0216), приймаючи Божі Слова. Неспокійні та тривожні зусилля не принесуть йому ніякої користі. Плоть не можна навчити бути спокійною.
Єдиний спосіб піднести душу до Божого забезпечення життя - віра. Звідки береться віра? Вона "від слухання, а слухання через Слово Христове" (Рим.1017). Завдяки дорогоцінній обітниці Свого Слова Бог Сам дає нам здатність перебувати в спокої. Як тільки невіра зійде зі сцени, Бог негайно увійде в тиші, даруючи нам довгоочікуваний відпочинок.
Не пасивність, а спокій
Віруючий вчиться бути спокійним і в думках, і в емоціях, але якби він взагалі зупинився, він став би пасивним. Важливим кроком є вміння слухати те, що Бог хоче йому сказати.
І знову у Виході 1413 говориться: "Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні, Бо єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!". Що зробив Бог? Він дав їм слово настанови і слово обітниці. Він ніколи не залишає віруючого наодинці з труднощами без втішення, настанови й обітниці. Чи буде Божа дитина спокійна в будь-якій ситуації - це тільки питання її вибору. Вона повинна вирішити бути тихою, слухати, чекати і потім впокоритися. Для цього дуже важливо мати смиренне серце з бажанням вчитися, а не серце, сповнене гордості.
"Лагідних навчає дороги Своєї." (Пс.2509)
Віруючий не повинен слухати, що говорять люди; він повинен слухати тільки Слово Бога. Це означає не пасивність, а свідомий вибір перебувати в спокої. Він чує Боже Слово і впокорюється (проявляє послух) Йому. Така дія Бога у всіх труднощах і випробуваннях, з якими стикається віруючий.
Господь бажає, щоб ми мали той же внутрішній відгук, який мав Давид:
"Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!" (Пс.5910)
"Не буду боятися злого, бо Ти при мені" (Пс.2304).
У Виході 1414 Божественне піклування здійснюється через обітницю, а потім через настановлення: "Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть".
"Буде воювати" (битися) (євр. lacham) означає "поглинати, воювати проти кого-небудь з рішучістю, перемагати". "Ви мовчіть" (будьте спокійні) (євр. karash) означає "бути тихим, мовчати". "Бути спокійним" - помістити розум в добровільне мовчання.
Віруючому нема необхідності метушитися у плоті або хвилюватися. Не треба намагатися "допомогти" Богу! Наша справа - вчитися бути спокійними, справа Бога - говорити. Тільки перебуваючи в тиші, ми почуємо Божий голос. Це шлях Божого Слова, йдучи по якому, можна впоратися з труднощами на роботі, з проблемами в шлюбі, з фінансовими труднощами і будь-якими іншими ситуаціями. Що ж відбувається з віруючим, коли він спокійно стоїть перед Богом? Він здатний перенести все, що зустрічається на його шляху, тому що його очі спрямовані на Того, Хто невидимий. Він не ходить дорогою, на якій він все оцінював би "на погляд очей", він вступає на шлях віри, яким ходив Авраам і інші герої віри в Посланні до Євреїв 1113. Віруючий набуває духовний зір. Бог завжди перед ним, за ним і поруч з ним. Християнин розвиває здатність бачити все в Божественній перспективі - він знаходить вічні цінності замість тимчасових.
Перемога
У Першій книзі Самуїла 1747 цар Давид являє собою яскравий приклад людини, яка вибрала за краще дивитися не на тяжкі обставини, а на невидимого Бога. Він стояв проти велетня Голіафа і спокійно слухав його погрози. Давид сказав: "Це війна Господа і Він віддасть вас у нашу руку". Бог буде опікати віруючого, коли той опиняється в складній ситуації. Він приведе його до перемоги на кожному етапі життя. Слово "перемога" (євр. teshuah) означає, що Бог безсумнівно дасть віруючому сили впоратися з проблемою. Господь дасть саму ситуацію в його руки. Прийменник "в" (євр. el) – означає "визначення напрямку". Це значення вказує на те, що руки віруючого стають інструментом прийняття перемоги. Давид перебував у спокої, коли був слухняний Божому Слову, і він здобув перемогу. Те ж саме Господь пропонує кожній людині, яка приймає вірні рішення, засновані на Божому Слові. Вільна воля є перемикачем, визначаючим напрямок, в якому віруючий буде рухатися в своєму житті.
"І промовив Господь до Мойсея: Що ти до Мене кличеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай рушають!" (Вих.1415)
Це далеко від пасивності. Вони пішли вперед і перетнули Червоне море. Мойсей узяв жезл, простяг руку свою, і води розділилися. Коли діти Ізраїлю пройшли, води, повертаючись, поглинули фараона і його армію. Все це зробив Бог! Ніяка людина не могла хвалитися (1Кор.0129). Чим більше труднощів, тим сильніше Бог може бути прославлений. Чим більше віруючий довіряє Йому в найважчому випробуванні, тим глибше він пізнає Його, перебуваючи в непроглядній пітьмі. Бог дасть йому скарби та багатства, що заховані в темряві (Іс.4503). Моменти крайньої слабкості віруючих дозволяють Богу являти Його велику силу. Навпаки, хвилювання, занепокоєння і страх зводять нанівець Боже втішення, силу і віру, роблячи віруючого ще більш слабким, який легко впадає у відчай.
"Милосердям Своїм вів народ, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешкання Своєї святині!" (Вих.1513)
Характеристики дієслів "Ти вів", "Ти визволив" і "Ти ввів" означають інтенсивність і повторення дії. Сила і надійність Божої влади стають їх захистом і їх зміцненням. Цей вірш дає нам повне уявлення про те, як Бог поступає зі Своїми людьми. І сьогодні Бог поведе і направить нас, і Він Сам стане силою цього Божественного спрямування.
Бог вчить нас тому, як перебувати в спокої, як слухати і чути, навіть якщо обставини готові поглинути вас. Він показує нам, як брати сили від Нього і як рухатися вперед разом з Ним. На цьому шляху Він розділить води Червоного моря; Він вб'є Голіафа, що повстає проти нас. Господь Ісус у своєму земному житті зустрівся з неймовірними труднощами і переміг кожну з них. Зараз Він заступається за вас на небесах (Євр.0725).
Чи довірите ви Йому найважчу ситуацію? Він не тільки втішить вас через Свої обітниці і Святого Духа, Він дасть вам здатність втішати тих, які як і ви зазнають труднощів. Проблеми будуть, але які вони короткочасні в порівнянні з вічністю, яку ми проведемо в радості і насолоді нагородами, дарованими нам за те, що ми сприйняли ці труднощі через перемогу Христа!
Висновок
Християнин, який вчиться бути тихим, який стоїть спокійно, не реагуючи у плоті і не приймаючи поспішних рішень, - це християнин, який прийме будь-які випробування з радістю, миром і вірою, як написано в Посланні до галатів 0522. Він буде перебувати в спокої, очікуючи руху Господа у своєму житті. Обставини не накриють його. Боже правління контролює його серце і веде його до слави, незалежно від ситуації. Вірш в Ісаї 3015 стає для нього життєвою реальністю: "Сила вам буде в утишенні та в сподіванні".
Ви коли-небудь стикалися з тим, з чим не могли впоратися? Чи зустрічалися ви коли-небудь з необхідністю прийняти важливе рішення, пов'язане з вашою родиною, шлюбом, роботою або фінансами? Віруюча людина, опинившись у важкій ситуації, повинна бути готовою до того, щоб зустрітися з нею без коливань, не йдучи на компроміси і не допускаючи навіть думки про поразку. Бог вказує віруючому вірний шлях через дорогоцінні обітниці Його Слова. Ця книга пропонує подивитися на те, як не втратити зв'язку з Богом у випробуванні або під тиском. Він заохотить вас до кроків віри у час нещастя.